Ухвала суду № 78927371, 26.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.12.2018 р. Справа № 914/1336/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Фабрика ласощів “Нектар”, с.Дуліби Стрийського району Львівської області

про стягнення 552195,39 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” до відповідача ПП “Фабрика ласощів “Нектар” про стягнення 552195,39 грн.

Ухвалою від 30.07.2018р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк на виправлення допущених недоліків.

21.08.2018р. до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.09.2018р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2018р. Ухвалою суду від 03.10.2018р. підготовче засідання відкладено на 30.10.2018р. Ухвалою суду від 30.10.2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору, підготовче засідання відкладено на 26.11.18 р. В судовому засіданні 26.11.2018р. оголошено перерву до 05.12.2018р. Ухвалою суду від 05.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі №914/1336/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.18 р. В судовому засіданні 18.12.2018р. оголошено перерву до 26.12.2018р.

26.12.2018р. через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 3465/18) позивача, відповідно до якої останній просить суд зупинити провадження у справі № 914/1336/18 до розгляду ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у справі № 5017/1987/2012.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на те, що Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 року, незважаючи на правові позиції, викладені ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 і від 23.05.2018р. у справі №910/1238/17, з метою з’ясування питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо питання: чи після пред’явлення Банком до Позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту та подальше її невиконання Позичальником у визначений строк припиняє на майбутнє всі зобов’язальні правовідносини, зокрема, чи у такому випадку позбавляється банк права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом на підставі умов кредитного договору, на розгляд ОСОБА_4 Верховного Суду України передана справа №5017/1987/2012 за позовом ПАТ «Промінвестбанк» в особі Обласного відділення в м.Одесі до ТзОВ «К.М.Б.» про стягнення заборгованості в сумі 7866172,24грн. Відтак, як вважає позивач, наявна правова проблема та значний суспільний інтерес справи №5017/1987/2012 в аспекті забезпечення правильного тлумачення підстав припинення кредитного договору та моменту втрати кредитором права на нарахування процентів за неправомірне користування кредитом.

Представник відповідача проти зупинення провадження у справі заперечив, надав усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вбачає підстави для задоволення такої заяви позивача з огляду на таке.

Як вбачається з Ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 року у справі №5017/1987/2012 (наявна в матеріалах справи), передаючи таку на розгляд ОСОБА_4 Верховного Суду, перший виходив з тих міркувань, що зважаючи на правові позиції, викладені ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 і від 23.05.2018 у справі №910/1238/17, постає фундаментальне питання: чи юридичний факт пред’явлення Банком до позичальника вимоги про дострокове погашення кредиту та її подальше невиконання позичальником у визначений термін припиняє на майбутнє всі без винятку зобов’язальні правовідносини сторін за кредитним договором, зокрема, чи у такому разі позбавляється Банк права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі пунктів 1.4, 3.3, 3.5, 6.7 кредитного договору від 08.05.2008 у зв’язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов’язання, та чи охоплюються ці проценти диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України, тобто чи стосується безпосередньо процентів за неправомірне користування кредитом викладений у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 правовий висновок про втрату кредитодавцем права нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, тобто чи йдеться у цій правовій позиції про всі без винятку проценти, оскільки зі змісту зазначеної постанови вбачається, що предметом позову у справі №444/9519/12 є стягнення процентів за правомірне користування кредитом, щомісячно нарахованих кредитором за ставкою 25,08% річних, порядок виплати яких врегульовано частиною 1 статті 1048 ЦК України, адже наявність вказаної виключної правової проблеми створює передумови для формування різних правових позицій судів усіх рівнів і, як наслідок, призводить до порушення балансу прав та інтересів кредиторів і позичальників. У цьому контексті лише єдина правозастосовна позиція щодо обсягу припинених прав кредитора у зобов’язальних правовідносинах за кредитним договором, сформована ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду, виключить можливі випадки різного тлумачення наведених вище норм цивільного законодавства, при цьому, однакове застосування закону забезпечує загальнообов’язковість закону, рівність перед законом і правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до судових органів. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання, ефективність і виконуваність судових рішень.

З огляду на викладене, справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Так, аналізуючи правовідносини у справі 5017/1987/2012, розгляд якої здійснюється ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду, та правовідносини у даній справі № 914/1336/18, суд вказує про подібність таких.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 228, 229, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №914/1336/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку ОСОБА_4 Палатою Верховного Суду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у справі №5017/1987/2012.

2. Зобов’язати сторін повідомити Господарський суд Львівської області про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гоменюк З.П.