Рішення № 78924683, 19.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/133/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 Справа № 908/2349/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, 71503, Запорізька область, пр. Будівельників, 17, оф. 5-1, а/с 376

про стягнення коштів,

за участю секретаря судового засідання Чернетенко А.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність від 08.12.2016,

в минулому судовому засіданні ОСОБА_3, довіреність від 08.12.2016;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

09.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, Запорізька область, м. Енергодар до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради, Запорізька область, м. Енергодар про стягнення заборгованості за договором № 5Т-11 від 25.10.2011 у розмірі 44 653,72 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 40 908,10 грн, пеня в розмірі 3194,20 грн, 3% річних у розмірі 551,42 грн.

09.11.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2349/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою судді від 13.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно номер провадження 15/133/18, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.12.2018 о 10 год. 30 хв. Надано сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 19.12.2018 о 12 год. 00 хв.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем грошових зобов'язань за договором на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідачем не здійснена оплата за надані послуги за актами про надання послуг з виробництва теплової енергії на загальну суму 40 908,10 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховану відповідно до умов договору пеню в розмірі 3194,20 грн та три проценти річних від простроченої суми боргу в розмірі 551,42 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на ст. ст. 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 19.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення по суті спору.

Відповідач у призначені судові засідання не з’явився. Правом на подання відзиву не скористався, витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

У зв'язку з зазначеним суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

В судовому засіданні 19.12.2018 судом в порядку ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст буде складено 26.12.2018.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

25.10.2011 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” та ОСОБА_1 підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради був укладений договір № 5Т-11 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За умовами договору, теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених в Додатку №1, із параметрами теплоносія згідно температурного графіка теплової мережі, затвердженого головним інженером (першим заступником генерального директора) Теплопостачальної організації, погодженого з місцевими органами влади.

Споживач зобов'язався своєчасно сплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором (п. 1.1, 1.2 договору).

Між позивачем та відповідачем були оформлені двосторонні акти за березень 2018 року, а саме: № 43/03 від 31.03.2018 про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 32 654,81 грн; № 44/03 від 31.03.2018 про надання послуг з транспортування теплової енергії на суму 8 111,09 грн; № 45/03 від 31.03.2018 про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 142,20 грн.

25.05.2018 позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 11698/1143 від 25.05.2018 з вимогою сплатити заборгованість за договором № 5Т-11 від 25.10.2011 за актами № 43/03, № 44/03, № 45/03 від 31.03.2018 на загальну суму 40 908,10 грн, у т. ч. нараховану пеню та три проценти річних від простроченої суми. Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором № 5Т-11 від 25.10.2011 належним чином не виконав, заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки сторін: обов’язком позивача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії відповідачеві, а обов’язком відповідача є своєчасна та в повному обсязі сплата спожитої теплової енергії на умовах, визначених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 6.1 договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 20.06.2014 до договору, розрахунковим документом на оплату є 2-х сторонній акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з транспортування теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються Споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, визначену як сума: тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії, тарифу на постачання теплової енергії, які затверджуються уповноваженим до відповідного законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що оплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування, постачання та поставку теплової енергії здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.

Акти №№ 43/03, 44/03, 45/03 від 31.03.2018 про надання послуг з транспортування теплової енергії підписані представниками сторін без зауважень та заперечень щодо якості та своєчасності наданих послуг.

З урахуванням умов п. 6.4 договору, оплата відповідачем за надані послуги за березень 2018 року повинна бути здійснена відповідачем в строк до 30.04.2018. Однак, в обумовлені строки відповідач оплату за надані в березні послуги не здійснив.

З огляду на те, що позивачем суду надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов’язків за договором щодо сплати заборгованості в розмірі 40 908,10 грн за спожиту в березні 2018 року теплову енергію, суд, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.

Позивачем за несвоєчасну оплату теплової енергії заявлена до стягнення з відповідача пеня за період 30.04.2018 - 10.10.2018 в розмірі 3194,20 грн.

Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.5 в редакції Додаткової угоди № 1 від 08.07.2013 до договору, у разі прострочення оплати наданих послуг в строк, передбачений п. 6.4 даного договору, споживач зобов'язаний оплатити Теплопостачальній організації пеню за весь час прострочки в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 551,42 грн. за період з 30.04.2018 по 10.10.2018. Розрахунок здійснено окремо за кожним актом наданих послуг.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми боргу, суд зазначає, що такі вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, підтвердженими належними та допустимими засобами доказування, а відтак позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1, ідентифікаційний код юридичної особи 32166551) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код юридичної особи 19355964, рахунок №26001212001241 в ПАТ АБ “Укргазбанк”, м. Енергодар, МФО 320478, код ЄДРПОУ банку 23697280) заборгованість за Договором №5Т-11 від 25.10.2011 за актами №43/03, №44/03, №45/03 від 31.03.2018 в розмірі 40 908,10 грн (сорок тисяч дев'ятсот вісім гривень 10 коп), пеню в сумі 3194,20 грн (три тисячі сто дев'яносто чотири гривні 20 коп), три проценти річних у розмірі 551,42 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 42 коп), суму судового збору в розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну чистини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2018.

Суддя І. С. Горохов