Рішення № 78924666, 12.12.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/113/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 Справа № 908/1756/18

м.Запоріжжя

За позовом: Державної Азовської морської екологічної інспекції, код ЄДРПОУ 37989735 (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Соборна, 26)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Бєлоусова Володимира Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

про відшкодування збитків в розмірі 593699,60 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Самохвалова К.В., довіреність № 16/1-908/18 від 04.06.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області від Державної Азовської морської екологічної інспекції надійшла позовна заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця Бєлоусова Володимира Анатолійовича суми 561459,60 грн. збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів.

Ухвалою суду від 07.09.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху.

Державною Азовською морською екологічною інспекцією 18.09.2018 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог від 05.09.2018 за вих. № 18/9-1648/18, відповідно до якої позивач зазначає, що при подані позовної заяви до ціни позову не враховано прямий збиток по бичку, що становить 32240,00 грн. Всього загальні збитки, що заподіяні рибному господарству складають 593699,60 коп. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Бєлоусова Володимира Анатолійовича збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України - суми 178109,88 грн., до фонду охорони навколишнього природного середовища Запорізької обласної ради - суми 118739,92 грн., до фонду охорони навколишнього природного середовища Бердянської міської ради - суми 296849,80 грн.

Ухвалою суду від 20.09.2018 позовна заява, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1756/18, присвоєний номер провадження 9/113/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2018. Ухвалою суду від 11.10.2018 підготовче засідання відкладено на 12.11.2018. Ухвалою суду від 12.11.2018 закрито підготовче провадження у справі №908/17569/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2018. В судовому засіданні 05.12.2018 оголошувалась перерва до 12.12.2018.

12.12.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, зазначивши, зокрема, про наступне. Збитки були спричинені найманим працівником ФОП Бєлоусова В.А. - ОСОБА_1, під час виконанням ним трудових обов'язків, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 012042 від 15.11.2016 та постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 310/548/17. З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 20.09.2018, позивач просить стягнути з відповідача збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України - суми 178109,88 грн., до фонду охорони навколишнього природного середовища Запорізької обласної ради - суми 118739,92 грн., до фонду охорони навколишнього природного середовища Бердянської міської ради - суми 296849,80 грн. Всього загальний розмір збитків, що заподіяні рибному господарству, становить 593699,60 коп. Позовні вимоги обґрунтовано ст. 1172 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 20-2, 42, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 3 п. 12 Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.01.2017 №5, п.п. 28, 96 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві фактично викладено клопотання про витребування у позивача оригіналів документів (доказів), копії яких додано до позовної заяви, які необхідні, на його думку, для правильного вирішення справи. Заперечень по суті заявлених вимог у відзиві не викладено. В судовому засіданні представник відповідача усно зазначив, що відповідач позов не визнає з тих підстав, що ОСОБА_1., відносно якого складено адміністративний протокол, не був працівником ФОП Бєлоусова В.А., трудові відносини між зазначеною особою та відповідачем відсутні. Просив у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної Азовської морської екологічної інспекції складено протокол про адміністративне правопорушення № 012042 відносно громадянина ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у м.Бердянську Запорізької області і, як зазначено у протоколі, працює бригадиром ФОП Бєлоусов В.А., щодо здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з даним проколом, 15.11.2016 у м. Бердянську на причалі «Ковш» було виявлено грубе порушення ОСОБА_1 правил рибальства при проведенні промислового лову бичка, що здійснювався судном СЧС 7037 (відповідальний за лов - ОСОБА_1.), а саме: використання забороненого знаряддя лову - механічна бичкова драга з розміром вічка у крилах 18 мм, у матні та приводах 16 мм, матня драги не була посаджена на нерозтяжні прожилини, що є порушенням ст. 26 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 3 п. 12 Режиму рибальства в басейні Азовського моря, п.п. 28, 36 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів. При цьому, зафіксовано незаконний вилов водних біоресурсів - бичок-кругляк у кількості 4960 кг. Порушником пред'явлено документ, який посвідчує його особу - паспорт. У порушника виявлено та вилучено за описом б/н від 15.11.2016 механізовану драгу (бичкову) - 1 одиниця, риба - бичок-кругляк, вагою 4960 кг. Згідно з відміткою про отримання, другий екземпляр вищевказаного протоколу вручено під підпис ОСОБА_1

У написаному власноручно письмовому поясненні від 15.11.2016 до складеного протоколу № 012042 ОСОБА_1. зазначив, що 15.11.2016 здійснював у Азовському морі лов механізованою драгою, в крилі 18 мм, в матні 16 мм, без натяжних прожилин; зазначене знаряддя лову використовувалось помилково, призначалося для використання у наукових роботах для контрольних заметів. Виловлено 4960 кг.

До позовної заяви позивачем також надано копії наступних документів: опису знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів та природних ресурсів - риби бичка в кількості 4960 кг (свіжа, у неживому стані), що залишено у порушника (до рішення суду), розписки останнього від 15.11.2016 про приймання на зберігання вилученого майна, яка підписана ОСОБА_1, квитанції № 43 від 15.11.2016 (додаток 15 до п. 6.4 Інструкції) про прийняття від користувача - СЧС 7037 ОСОБА_1. знаряддя лову: мехдрага 18-20 мм, бичок 4960 кг, район лову: Белосарайська затока.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.02.2017 у справі № 310/548/17 матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повернуто до Державної Азовської екологічної інспекції для належного оформлення.

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, який відповідно до змісту ст.ст. 3, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для вільного доступу, постановою суду від 03.04.2017 провадження у справі №310/548/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

03.08.2017 Державною Азовською морською екологічною інспекцією на адресу ФОП Бєлоусова В.А. була направлена претензія № 12 про сплату суми 593699,60 грн. збитків, що розраховані фахівцями Держрибагенства відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.07.2004 № 248/273. Розрахунок додано до даної претензії. У вказаній претензії екологічна інспекція посилалася на протокол про адміністративне правопорушення від 15.11.2016 № 012042, складеного у відношенні бригадира ФОП Бєлоусова В.А. - ОСОБА_1, якого, як зазначено позивачем, постановою Бердянського міськрайонного суду визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

В позовній заяві зазначено, що вказана претензія від 03.08.2017 була отримана відповідачем особисто, що підтверджується повідомленням про отримання та додано до позовної заяви дві копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поданих до відправлення 26.12.2017 та 31.01.2018, які отримані ФОП Білоусовим 29.12.2017 та 03.02.2018 відповідно.

Сума збитків відповідачем не сплачена, у зв'язку із чим, позивач звернувся до господарського суду із позовом за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 68 "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.1 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ", ч. 2 ст. 68 "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи винні, в тому числі: в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу; незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України. За змістом ч.ч. 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи: шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов'язок доведення шкоди (в т.ч., її розміру), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача - відсутність вини.

Статтею 17 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що до спеціального використання об'єктів тваринного світу віднесено усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Згідно зі ст.ст. 25, 26 цього Закону на території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об'єктів та континентальному шельфі України.

Відповідно до п.п. 2, 6.1, 6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.1999 за №326/3619, користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси при здійсненні промислу водних живих ресурсів, зобов'язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 4 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999, контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

Вирішуючи спір суд також враховує наступне.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, крім загальних підстав, відповідальність суб'єкта господарювання за шкоду настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з особою до якої подано позов у трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

В даному випадку першочерговим є доведеність того факту, що особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, була працівником ФОП Білоусова В.А. і завдала шкоди під час виконання своїх трудових обов'язків.

Відповідно до приписів п.1, п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору з фізичною особою обов'язковим є додержання письмової форми договору.

Єдиним, наданим позивачем документом, в якому міститься відбиток печатки ФОП Білоусова В.А., є копія квитанції № 43 від 15.11.2016 (додаток 15 до п. 6.4 Інструкції), в якій зазначено про приймання від користувача - СЧС 7037 ОСОБА_1., бичка в кількості 4960 кг.

Разом з тим, оригіналів доданих до позову копій документів, а саме: опису знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів та природних ресурсів - риби бичка в кількості 4960 кг (свіжа, у неживому стані), що залишено у порушника (до рішення суду), розписки останнього від 15.11.2016 про приймання на зберігання вилученого майна, яка підписана ОСОБА_1, а також квитанції № 43 від 15.11.2016 (додаток 15 до п. 6.4 Інструкції),- позивачем не надано.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки відповідачем поставлено під сумнів відповідність поданих копій оригіналам, про що представник відповідача зазначав в усній формі як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті, зазначені докази судом до уваги не беруться.

Як слідує з пояснень відповідача, останній заперечує той факт, що між ним та громадянином ОСОБА_1 існували трудові відносини під час вчинення виявленого правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення №012042 від 15.11.2016, складеному відносно Гончара І.М., не зазначено будь-яких інших відомостей та пред'явлених порушником документів (крім паспорту), згідно з якими можливо було б встановити, що ОСОБА_1. дійсно здійснював промисловий лов з використанням забороненого знаряддя саме при виконанні службових (трудових) обов'язків, які пов'язують його з ФОП Бєлоусовим В.А. Не вбачається цього і з письмових пояснень ОСОБА_1., наданих при складанні даного протоколу.

За змістом постанов Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 310/548/17 від 22.02.2017 та від 03.04.2017 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності, якими справа спочатку поверталася позивачу для належного оформлення, а потім була закрита у зв'язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, в них лише зазначаються відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.11.2016, обставини щодо наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та ФОП Бєлоусовим В.А. не з'ясовувалися та не встановлювалися, тому зазначеними судовими рішеннями не встановлено обставин, що мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Отже, позивачем не доведено та матеріалами справами не підтверджено, що між відповідачем - фізичною особою-підприємцем та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, існували трудові відносини і зазначена особа діяла від імені відповідача під час виконання службових обов'язків. Доказів, що судно СЧС 7037, з якого здійснювався промисловий лов риби та промислове знаряддя лову, належало (належить) відповідачу також позивачем не надано.

Натомість, відповідачем надано в матеріали справи копію довідки Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.09.2018 № 2171/10/08-01-51, згідно з якою за період з 1 кварталу 2016 року по 1 квартал 2017 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

За таких обставин, суд вважає недоведеним той факт, що на час вчинення правопорушення особа - ОСОБА_1., відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 012042 від 15.11.2016, був працівником ФОП Бєлоусова В.А., як то зазначено у протоколі, тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем у даній справі.

Викладення в протоколі, що ОСОБА_1. є працівником ФОП Бєлоусова В.А. без наведення будь-яких доказів (документів) на підтвердження зазначеного, а лише встановлення зазначеного з пояснень ОСОБА_1. не є належним доказом вказаного у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до змісту ст.ст. 256, 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 268 КУпАП особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути оскаржено постанову в справі про адміністративне правопорушення.

В даному випадку, ФОП Бєлоусов В.А. не був учасником адміністративної справи.

За таких обставин, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено наявності усіх елементів цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як збитки, а саме: спричинення шкоди саме відповідачем (його працівником), протиправності поведінки відповідача.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заявлених позовних вимог про відшкодування Фізичною особою - підприємцем Бєлоусовим В.А. заявленої до стягнення суми збитків відсутні, тому судом відмовляється у позові.

Згідно зі ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва