Ухвала суду № 78923176, 29.12.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2413/18

Номер провадження 1-кс/305/793/18

У Х В А Л А

29.12.2018 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Тулик І.І. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, з участю прокурора - Сідей В.В. підозрюваного ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070140001160 від 28 грудня 2018 року, зокрема в тому, що , діючи умисно, у невстановлений слідством час, місце та спосіб незаконно придбав насіння рослин коноплі, які незаконно переніс за місцем свого проживання де в кімнаті житлового будинку № 8 по вул. Вишнева в с. Рогинці, Роминського району Сумської області посіяв шляхом внесення у грунт в квіткових глечиках та в період до 28.12.2018 незаконно вирощував шляхом прополювання, облаштування і зігрівання за допомогою спеціальних світлових приладів та розпушування ґрунту загальною кількістю 86 рослини конопель.

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, проводив догляд і обробку рослин конопель з метою доведення їх до стану дозрівання, які приблизно до 10 год. 48 хв. 28.12.2018 незаконно вирощував з метою збуту за місцем свого проживання у житловому будинку № 8 по вул. Вишневій в с. Рогинці, Роменського району Сумської області, які того ж дня працівниками Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, під час санкціонованого обшуку по кримінальному провадженню №12018070140001119 від 15.12.2018 згідно ухвали Рахівського районного суду справа № 1 кс/305/774/18 від 21.12.2018 зазначені рослини виявлено та вилучено.

Крім того, ОСОБА_2, з метою подальшого збуту наркотичної речовини проводив висушування і подрібнення вирощених рослин конопель до речовини зеленого кольору рослинного походження схожої на канабіс загальною масою близько 10 грам, які приблизно до 10 год. 45 хв. 28.12.2018 незаконно зберігав з метою збуту за місцем своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_1, які того ж дня працівниками Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, під час санкціонованого обшуку по кримінальному провадженню №12018070140001119 від 15.12.2018 згідно ухвали Рахівського районного суду справа № 1 кс/305/774/18 від 21.12.2018 зазначену речовину виявлено та вилучено.

Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2018 року за № 12018070140001160 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та розпочато досудове розслідування.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Мюррей проти Обєднаного Королівства» факти, які викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для предявлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, у ході досудового розслідування здобуто ряд доказів, які вказують, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_2 Підозра ОСОБА_2 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, протоколами обшуку від 28.12.2018 проведеними за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_2, показаннями свідків, які залучалися в якості понятих ОСОБА_5 від 28.12.2018, ОСОБА_6 від 28.12.2018, показами батьків підозрюваного ОСОБА_2, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

З огляду на викладене, 29 грудня 2018 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_2 передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, і згідно ст. 12 КК України дане правопорушення кваліфікується як тяжкий злочин.

Відповідно до вимог ст.178КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до ст.183КПК України тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім цього, у відповідності до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991), зазначив: «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_2, а саме те, що він зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, шляхом погроз, умовлянням чи підкупом незаконно впливати на свідків скоєння ним злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Крім цього, ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи, що в нього практично відсутні соціальні звязки, зокрема те, що він, неодружений, не має утриманців, не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тому в органу досудового розслідування наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_2, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ними раніше показань.

Крім цього, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, у справі не допитано всіх свідків, а враховуючи те, що свідками є родичами підозрюваного ОСОБА_2, то перебуваючи на волі він матиме змогу впливати на них шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни ними раніше наданих показань.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 95 КПК України, відповідно до яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. При цьому, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки жоден з існуючих запобіжних заходів не можна застосувати до особи ОСОБА_2, оскільки:

-особисте зобовязання не можливо застосувати через те, що

ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи, що в нього практично відсутні соціальні звязки, зокрема те, що він, неодружений, не має утриманців, не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_2ніде непрацює таможе вчинятиінші кримінальніправопорушення.

Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У звязку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_2;

-особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась;

-заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що ОСОБА_2 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок;

-домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що

ОСОБА_2 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи, що в нього практично відсутні соціальні звязки, зокрема те, що він, неодружений, не має утриманців, не має постійного місця роботи, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_2ніде непрацює таможе вчинятиінші кримінальніправопорушення.

Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У звязку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_2;

Одночасно із цим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а тому, орган досудового розслідування вважає, що розмір застави з урахуванням обставин кримінального провадження, повинен бути визначений у максимальному розмірі, визначеному п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки у іншому випадку мета запобіжного заходу не буде досягнута.

Заслухавши висновокпрокурора,який вважає,що увідношенні ОСОБА_2слід обратизапобіжний західу виглядітримання підвартою, підозрюваного, який вину свою визнає повністю, розкаюється у скоєному, захисника ОСОБА_3 Р,В., який просить обрати інший запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 176 КПК України, запобіжні заходи це заходи кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена в частині першій цієї статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, з перешкоджанням кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, протоколами обшуку від 28.12.2018 проведеними за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_2, показаннями свідків, які залучалися в якості понятих ОСОБА_5 від 28.12.2018, ОСОБА_6 від 28.12.2018, показами батьків підозрюваного ОСОБА_2, а також іншими матеріалами кримінального провадження, доведено обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, зокрема за те, що він діючи умисно, у невстановлений слідством час, місце та спосіб незаконно придбав насіння рослин коноплі, які незаконно переніс за місцем свого проживання де в кімнаті житлового будинку № 8 по вул. Вишнева в с. Рогинці, Роминського району Сумської області посіяв шляхом внесення у грунт в квіткових глечиках та в період до 28.12.2018 незаконно вирощував шляхом прополювання,облаштування ізігрівання задопомогою спеціальнихсвітлових приладівта розпушуванняґрунтузагальною кількістю 86 рослини конопель.

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, проводив догляд і обробку рослин конопель з метою доведення їх до стану дозрівання, які приблизно до 10 год. 48 хв. 28.12.2018 незаконно вирощував з метою збуту за місцем свого проживання у житловому будинку № 8 по вул. Вишневій в с. Рогинці, Роменського району Сумської області, які того ж дня працівниками Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, під час санкціонованого обшуку по кримінальному провадженню №12018070140001119 від 15.12.2018 згідно ухвали Рахівського районного суду справа № 1 кс/30 5/774/18 від 21.12.2018 зазначені рослини виявлено та вилучено.

Крім того, ОСОБА_2, з метою подальшого збуту наркотичної речовини проводив висушування і подрібнення вирощених рослин конопель до речовини зеленого кольору рослинного походження схожої на канабіс загальною масою близько 10 грам, які приблизно до 10 год. 45 хв. 28.12.2018 незаконно зберігав з метою збуту за місцем своєї реєстрації за адресою АДРЕСА_1, які того ж дня працівниками Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, під час санкціонованого обшуку по кримінальному провадженню №12018070140001119 від 15.12.2018 згідно ухвали Рахівського районного суду справа № 1 кс/305/774/18 від 21.12.2018 зазначену речовину виявлено та вилучено.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.

При вирішенні питання про застосування, запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, враховується, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, а тримання під вартою, як винятковий вид запобіжного заходу застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України).

Наявність ризиків в неправильній процесуальній поведінці ОСОБА_2 дають обставини, що він може перевохуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Наявність же ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити одну чи кілька із наведених в ст. 177 КПК України дій як підстави обрання запобіжного заходу означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.

Отже, прокурором наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті цього рішення засобів доказування доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК, тобто недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб убезпечити їх настання.

На підставі чого, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 слід задовольнити.

Між тим, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків.

Обставинами при визначенні у даному випадку розміру застави є: всі обставини кримінального правопорушення - це обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; майновий та сімейний стан підозрюваного - який ніде не працює, не одружений, харктеризується з позитивної сторони, інші дані про особу підозрюваного, а критеріями - те, що розмір застави: достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде за відомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2 відноситься до групи тяжких злочинів, тому межі розміру застави встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 176, 181,193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного,- запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, з 28 грудня 2018 року по 26 лютого 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю с. Рогинці, Ромеського району Сумської області вул. Вишнева №8, громадянину України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючому, неодруженому, раніше не судимому, військовозобов'язаному, заставу в розмірі 150000 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: ТУ ДСА в Закарпатській області р/р 37313002018501 ГУДКС У в Закарпатській області, код 26213408 МФО 820172.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, наступні обов'язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, ІНФОРМАЦІЯ_5, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.