Рішення № 78910541, 27.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4671/18

провадження №2/619/1933/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

Імя (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»,

відповідач: ОСОБА_3,

розглянув позов про відшкодування шкоди.

Стислий виклад позиції позивача.

20 листопада 2018ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з ОСОБА_3, шкоду в розмірі 102015,85 грн. В обґрунтуванняпозову позивач зазначив,що 01 жовтня 2015 року між ПІІ «ВІП-РЕНТ та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700/15-2191, предметом якого є страхування транспортного засобу «Peugeot», р/н НОМЕР_1. 18 листопада 2015 року в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Peugeot», р/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу «ВАЗ 2101», р/н 09837ХК під керуванням водія ОСОБА_3. Згідно з постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм, ОСОБА_3 п.п.2.9; 10.1 Правил дорожнього руху. 23 листопада 2015 року до позивача звернувся страхувальник - ПІІ «ВІП-РЕНТ» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування в звязку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору №28-0199-2700/15-2191. 25 січня 2016 року позивачем на підставі експертизи №1812 та експертизи №1812-1 було складено страховий акт №ДККА-47894. Позивач, на підставі вищевказаних документів, здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 151015,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1155 від 26.01.2016. Цивільна відповідальність транспортного засобу винної сторони, а саме відповідача «ВАЗ 2101», р/н 09837ХК, застраховано у ПАТ «Харківська муніципальна страх компанія», за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4027952. Ліміт відповідальності 50000 грн, франшиза - 1000 грн. Згідно даного полісу 01 лютого 2018 року було сплачено 49000,00 грн ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на рахунки позивача. Отже сума яка покладається на відповідача становить: 151015,85 49000,00 = 102015,85 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

04 грудня 2018 року після отримання інформації про місце проживання (перебування)відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 08 год 30 хв 27 грудня 2018 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 21 грудня 2018 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 22 грудня 2018 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 22 грудня 2018 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судовезасідання відповідачОСОБА_3не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення судову повістку ОСОБА_3 було вручено 11.12.2018.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не зявилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не зявився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року (справа №638/19927/15-п, провадження №3/638/3088/15), 18.11.2015 о 16 год 40 хв ОСОБА_3, в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» р/н 09837ХК по автодорозі Київ- Харків Довжанський на 488 км+500м у бік с. Родичі перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, чим завдав матеріальний збиток останній. У діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного спяніння.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ №501569 ОСОБА_4 є власником автомобіля НОМЕР_2.

Згідно даних страхового акту №ДККА-47894 від 25.01.2016 розмір страхового відшкодування складає 151015,85 грн.

Згідно звіту №1812 від 17.12.2015 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням розцінок спеціалізованого СТО складає 36007,85 грн.

Згідно звіту №1812-1 від 24.12.2015 про оцінку працездатних складових частин автомобіля НОМЕР_2 вартість працездатних складових автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 30984,15 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1155 від 26.01.2016 ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 151015,85 грн.

Мотиви суду.

Всебічно,повно,обєктивнотабезпосередньо дослідившинаявніусправі докази,зясувавшиобставини,наякіпосилалися сторони,якнапідставу своїхвимогтазаперечень,оцінившицідокази наналежність,допустимість,достовірністькожногодоказу окремо,атакождостатність івзаємнийзвязокдоказів уїхсукупності,суддійшоввисновку прозадоволенняпозовузнаступних мотивів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність вини водія ОСОБА_3 в скоєнні ДТП, яка відбулася 18 листопада 2015 року. Такі висновки суду підтверджуються постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року (справа №638/19927/15-п, провадження №3/638/3088/15) про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, стосовно дій ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху, що вони мали місце та вчинені ним.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пленум Вищогоспеціалізованого судуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ Українив п.4своєї постанови№4від 01березня 2013року «Продеякі питаннязастосування судамизаконодавства привирішенні спорівпро відшкодуванняшкоди,завданої джереломпідвищеної небезпеки»,розяснив судам,що розглядаючипозови провідшкодування шкоди,завданої джереломпідвищеної небезпеки,суди повиннімати наувазі,що відповіднодо статей1166,1187ЦК шкода,завдана особічи майнуфізичної абоюридичної особи,підлягає відшкодуваннюв повномуобсязі особою,яка їїзавдала.Обовязок відшкодуватизавдану шкодувиникає уїї завдавачаза умови,що діїостаннього булинеправомірними,між нимиі шкодоює безпосереднійпричинний звязокта євина зазначеноїособи,а колице булонаслідком діїджерела підвищеноїнебезпеки, незалежновіднаявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті1166 ЦК) відповідач звільняється від обовязку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина пята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобовязана відшкодувати шкоду.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл обовязку доказування та зобовязує саме відповідача довести, що шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася за винних дій ОСОБА_3 18 листопада 2015 року, автомобіль ОСОБА_4 отримав механічні пошкодження.

За загальним правилом ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З огляду на те, що водій ОСОБА_3 безпосередньо вчинив адміністративне правопорушення, яким завдано шкоду, то й відповідальність за спричинену шкоду повинен нести ОСОБА_3

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ОСОБА_6 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц) у пунктах 68-74 вказала наступне.

«68. Стаття 1191 ЦК Українитастаття 38 ЗаконуУкраїни «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, істаття 993 ЦК Українитастаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

70. Згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування»до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанніу межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

71. Відповідно достатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»устраховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов'язку з відшкодування шкодиу межах страхового відшкодуванняна страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

74.Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями3і5вказаногоЗаконуреалізує право вимоги, передбаченестаттями 993 ЦК Українита 27Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.»

Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

23листопада 2015року доПАТ «Страховакомпанія «Українськастрахова група» звернувся страхувальник ПІІ «ВІП-РЕНТ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування в звязку дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору 28-0199-2700/15-2191.

25січня 2016року ПАТ«Страхова компанія«Українська страховагрупа» на підставі експертизи №1812 та експертизи №1812 було складено страховий акт №ДККА-47894.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі вищевказаних документів, здійснило виплату страхова відшкодування в розмірі: 151015,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1155 від 26.01.2016 р.

Цивільна відповідальність транспортного засобу відповідача застрахована у ПАТ «Харківська муніципальна страхі компанія», за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власну наземних транспортних засобів №АІ/4027952. Ліміт відповідальності 50000 грн, франшиза: 1000 грн.

Згідно даного полісу, 01 лютого 2018 року, 49 000, 00 грн. було сплачено «Харківська муніципальна страхова компанія» на рахунки ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Отже сума, яка підлягає стягненнюз відповідача становить: 151015,85-49000=102015,85.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно п.15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, пунктами 8, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» шкоду в розмірі 102015,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», місце знаходження: 04080 м. Київ вул. Межигірська №82-А офіс 107, ЄДРПОУ 30859524.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_4.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок