Рішення № 78898638, 28.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Чернігів Справа № 620/3595/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області (далі ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від31.08.2018 №00003851405.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що отриманий поштою акт перевірки не містив обовязкових реквізитів, а саме в ОСОБА_3 перевірки не зазначено його дати та номеру, не заповнено поле дати реєстрації вказаного ОСОБА_3 та реєстраційного номеру. Крім цього, для надання пояснень та документів було встановлено строк до 09.08.2018, проте ОСОБА_3 перевірки отриманий позивачем лише 20.08.2018, у звязку з чим він був позбавлений можливості надати свої пояснення. Також, Акт перевірки не містить підписів осіб в присутності яких було її проведено та додатком до ОСОБА_3 перевірки не долучено жодного акту про відмову від підписання. Перевірка була проведена за відсутності субєкта господарювання та особи, яка фактично проводить господарські операції, а також відсутні будь-які докази контрольної закупки в підтвердження допущення порушень податкового законодавства ФОП ОСОБА_2 Відсутні і копії наказу на проведення перевірки, а також направлень на фактичну перевірку з підписом особи від субєкта господарювання або наявності акту про відмову в їх підписанні, що могло б підтвердити предявлення цих направлень та наказу.

Ухвалою від05.11.2018 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення діяв в межах наданих йому повноважень, а посилання позивача викладені в акті перевірки спростовуються наданими суду доказами. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Працівниками Головного управління ДФС у Чернігівській області 02.08.2018 - головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ОСОБА_4 на підставі наказу від01.08.2018 №1328, направлення на перевірку від01.08.2018 №1648 та головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ОСОБА_5 на підставі наказу від01.08.2018 №1328, направлення на перевірку від01.08.2018 №1647 була проведена фактична перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, який знаходиться за адресою: м. Ніжин, вул.Шевченка, 21Б та належить ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1).

Перед початком перевірки було предявлено направлення та копію наказу продавцю ОСОБА_6, яка засвідчила свою особу паспортом серії НМ419253, та яка в подальшому відмовилась від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу від01.08.2018 №1328 "Про проведення фактичної перевірки", про що складено акт відмови від підписання направлень на перевірку від02.08.2018.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі РРО), а саме: при продажу годинника на суму 80грн. РРО не застосовувався, розрахунковий документ не видавався.

По даному факту складено ОСОБА_3 фактичної перевірки, який зареєстрований 02.08.2018. за номером 0258/25/24/РРО/НОМЕР_1 в журналі реєстрації актів фактичних перевірок (номенклатура 25-01-14-05-14, витяг з журналу реєстрації додається).

Листом від03.08.2018 №1213/ФОП/25-01-14-05 ФОПОСОБА_2 було направлено другий примірник ОСОБА_3 фактичної перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від02.08.2018. ОСОБА_3 отримано позивачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім цього, за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №402035 від 02.08.2018, за результатами розгляду якого, постановою від05.10.2018 по справі №740/3642/18 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області притягнуто до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_6 за продаж годинника на суму 80,00грн без застосування реєстратора розрахункових операцій та відсутність розрахункового документу.

В подальшому, ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі ОСОБА_3 перевірки від02.08.2018 №0258/25/24/РРО/НОМЕР_1 винесено податкове повідомлення-рішення від31.08.2018 №00003851405 на суму 1 грн, яке є предметом даного спору.

Так, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. При цьому, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст.80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки та оформленні її матеріалів посадові особи контролюючого органу діяли в межах норм ст.80 та ст.86 Податкового кодексу України, а тому посилання позивача про відсутність копії направлення з підписом особи від субєкта господарювання складеним посадовими особами відповідача актом про відмову від підписання направлень на перевірку, долученим до матеріалів перевірки, на увагу не заслуговують.

Не заслуговують також на увагу посилання позивача щодо проведення перевірки за відсутності особи, яка фактично проводить господарські операції, оскільки перед початком перевірки продавець ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча за адресою: м.Ніжин, вул. провулок Сквозний 6.5 кв.2, засвідчила свою особу паспортом серії НМ419253. Отже, твердження позивача в цій частині не відповідають дійсності. Не приймаються до уваги, як такі, що не впливають на підстави скасування податкового повідомлення-рішення, посилання на відсутність в ОСОБА_3 перевірки необхідних реквізитів, що також опосередковано спростовується листом від03.08.2018 про направлення примірника акту з посиланням саме на обов'язкові реквізити.

При цьому, щодо суті встановленого відповідачем порушення, суд зазначає наступне.

Закон України від06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" регулює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Згідно п.1 ст.3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Пункт 2 ст.3 цього Закону передбачає, що суб'єкти господарювання зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідно п.3 ст.3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, відповідно до п.6 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Відповідальність за реалізацію товарів без застосування РРО передбачена п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1 гривня за вчинене вперше порушення.

Застосовувати реєстратори розрахункових операцій в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Визначальною умовою для застосовування реєстраторів розрахункових операцій є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Постановою Кабінету Міністрів України від16.03.2017 №231 затверджений Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. Цей Перелік складається із найменування груп товарів та коду згідно УКТЗЕД. Так, до технічно складних побутових товарів належать вісім груп, а саме: "Вироби із чорних металів", "Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини", "Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя", "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання", "Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя", "Годинники всіх видів та їх частини", "Музичні інструменти; їх частини та приладдя", "Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя". Відповідно до вказаної постанови, до технічно складних побутових товарів належить Група 91 "Годинники всіх видів та їх частини" до якої віднесені годинники всіх видів та їх частини, код УКТЗЕД 9101-9107, а також смарт-годинники ("розумні годинники"), код УКТЗЕД - НОМЕР_2.

Опис та кодування товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) викладено в додатках до Закону України "Про митний тариф України".

Так, у п.2 групи91 "Годинники всіх видів та їх частини" додатку до Закону України "Про митний тариф України" (групи73-97)" визначено, що до товарної позиції9101 включаються лише годинники, призначені для носіння на собі або із собою, корпус яких виготовлено з дорогоцінних металів або металів, плакованих дорогоцінними металами, або з тих самих матеріалів у поєднанні з природними чи культивованими перлами, з дорогоцінним або напівдорогоцінним (природним, штучним чи реконструйованим) камінням, яке включається до товарних позицій7101-7104. Годинники, призначені для носіння на собі або із собою, корпуси яких виготовлено з недорогоцінного металу, інкрустованого дорогоцінними металами, включаються до товарної позиції9102.

З огляду на вказаний додаток до Закону України "Про митний тариф України", відповідач вважає, що до технічно складних побутових товарів віднесені годинники всіх видів групи91 "Годинники всіх видів та їх частини" код УКТЗЕД9101-9107, а також смарт-годинники ("розумні годинники"), посилаючись на аналогічну правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від21.08.2018 по справі №808/3229/17 та від19.06.2018 по справі 805/5128/17.

Проте, наведений вище висновок Верховного Суду до даних правовідносин суд застосувати не може, оскільки, судом встановлено, а сторонами не заперечується, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку 2 групи. При цьому, ФОП ОСОБА_2 здійснює ремонт та обслуговування мобільних телефонів, а також продаж супутніх товарів. Докази, які б підтверджували продаж ним годинників групи91 "Годинники всіх видів та їх частини" код УКТЗЕД 9101-9107 в матеріалах справи відсутні.

Факт продажу саме товарів, які віднесено до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від16.03.2017 №231, посадовими особами, що проводили перевірку жодним чином, відповідно до законодавства не встановлено та не підтверджено, як то актом опису, сертифікатом, експертним висновком, тощо. Наведене не підтверджено і відповідачем при поданні відзиву на позов.

Тобто, посилання позивач на те, що ним взагалі не здійснюється продаж годинників, суд визнає за обгрунтованим та таким, що відповідачем не спростовано.

При цьому, суд не приймає до уваги постанову від05.10.2018 по справі №740/3642/18, оскільки вказаною постановою факту продажу саме годинника не встановлювався. Особа, яка притягається до відповідальності фактично в судовому засіданні була відсутня і суд визнав за можливе розглянути справу без її участі. При цьому в цій же постанові зазначив, що заслухав особу, яка притягується до відповідальності. Вказані обставини не дають суду можливості визнавати таке судове рішення, як беззаперечний факт продажу годинника ОСОБА_6.

Відповідно в силу ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, наданими відповідачем документами не підтверджуються обставини, покладені в основу для застосування до позивача штрафних санкцій.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі належних та допустимих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень податкового законодавства України, із врахуванням вищенаведених положень КАС України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасуваня податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від31.08.2018 №00003851405.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області від31.08.2018 №00003851405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16600, код НОМЕР_1);

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повне рішення суду складено 27 грудня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк