Рішення № 78895237, 28.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 грудня 2018 р. Справа № 520/9400/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О,М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; вул. Шевченка, буд. 1, с. Діброва, Ізюмський район, Харківська область, 64319) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, (ЄДРПОУ 40387920; просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №13 від 26.02.2018;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 період з 01.08.1977 по 01.03.1993, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, з дати звернення за виплатою пенсії на підставі трудової книжки.

В обґрунтування позову зазначає, що 27 листопада 2017 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак, згідно рішення Ізюмського обєднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №13 від 26.02.2018 року їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років. Відповідач вважає, що не можливо зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 у період з 01.08.1977 р. по 01.03.1993 р., так як відсутні дані про перейменування Макіївського м'ясокомбінату з 18.05.1992 р. в Орендний колектив Макіївського м'ясокомбінату та з 01.03.1993 р. в Акціонерне Товариство Макіївського м'ясокомбінату. Вважає таку відмову протиправною, вказує, що отримати довідку щодо того, що вона дійсно працювала у період з 01.08.1977 18.05.1992 в Макіївському м'ясокомбінаті, у період з 18.05.1992 по 01.03.1993 в Орендному колективі Макіївського м'ясокомбінату від Відкритого Акціонерного Товариства «Макіївський м'ясокомбінат» є неможливим, оскільки відповідно до довідки Головного управління статистики Донецької Народної Республіки від 01.08.2018 року №08-15/672 Відкрите Акціонерне Товариство «Макіївський м'ясокомбінат» ліквідовано 27.10.2010 року, а тому надати документи про ліквідацію позивач не має можливості.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду за підписом начальника управління до суду 03.12.2018 року надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що для призначення пенсії за віком не можливо зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи з 01.08.1977р. по 01.03.1993р., так як відсутні дані про перейменування Макіївського м'ясокомбінату з 18.05.1992р в Орендний колектив Макіївського м'ясокомбінату таз 01.03.1993р в Акціонерне товариство Макіївського м'ясокомбінату, що і стало підставою для відмови в підтвердженні стажу роботи. Отже, страховий стаж за документами, які були надані ОСОБА_1 3.І., складає 14 років 4 місяців 26 днів.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи, що суддя перебувала у відпустці з 03.12.2018 р. по 24.12.2018 р., розгляд справи здійснюється 28 грудня 2018 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після початку бойових дій в Донецькій області позивач була вимушена виїхати мешкати до Ізюмського району, у звязку із чим позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, про що свідчить видана довідка від 27.11.2017 р. за №0000418430.

27 листопада 2017 року ОСОБА_1, 27.10.1958р.н., звернулась до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду Харківської області за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " заявником були надані такі документи: Трудова книжка БТ-І №1594702, копія атестата про навчання №1386, копія свідоцтва про укладення шлюбу №3179.

Згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " право на призначення пенсії за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, по досягненню 57 років 6 місяців при наявності страхового стажу не менше 15 років.

Проте, рішенням № 13 від 26 лютого 2018 року Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". На думку відповідача, для призначення пенсії за віком не можливо зарахувати стаж роботи з 01.08.1977р. по 01.03.1993р. ОСОБА_1, так як відсутні дані про перейменування Макіївського м'ясокомбінату з 18.05.1992р в Орендний колектив Макіївського м'ясокомбінату таз 01.03.1993р в Акціонерне товариство Макіївського м'ясокомбінату.

Позивач повідомила суд про те, що нею були надані відповідачу документи, підтверджуючі трудовий стаж, однак враховуючи те, що підприємство, на якому працювала позивач знаходиться на непідконтрольній території, надані позивачем довідки не були прийняті управлінням Пенсійного фонду, про що свідчить лист №617/С-14 від 10.10.2018 року (а.с. 20).

Отже, на думку Управління, страховий стаж ОСОБА_1 за документами, які були надані нею, складає 14 років 4 місяців 26 днів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що положення Конституції України, за якими, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України), а право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Призначення, виплата, припинення пенсійних виплат, у тому числі і внутрішньо переміщеним особам, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо пенсійного забезпечення на рівні з іншими громадянами України.

При цьому основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року за N 637, в п. 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що згідно рішення № 13 від 26 лютого 2018 року Ізюмське ОУПФУ Харківської області відмовило ОСОБА_1 в

призначенні пенсії за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ".

Як вбачається з копії трудової книжки позивача та не заперечується відповідачем ані у своєму відзиві, ані в спірному рішенні, що згідно даних трудової книжки позивача, вона у період з 01.08.1977 по 18.05.1992 працювала в Макіївському мясокомбінаті, у період з 18.05.1992 по 01.03.1993 в Орендному колективі Макіївського мясокомбінату (а.с. 13-16).

За матеріалами справи судом встановлено, що 01 серпня 1977 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Макіївського м'ясокомбінату на посаду формувальника ковбасних виробів 3 розряду ковбасного цеху на підставі наказу № 156-ок від 01.08.1977 року. 18.05.1992 року трудові відносини було продовжено по спеціальності формувальника ковбасних виробів 3 розряду ковбасного цеху з Орендним колективом Макіївського м'ясокомбінату на підставі наказу № 95-ок від 18.05.1992 р. З 01.03.1993 року позивача було звільнено по переводу до Акціонерного Товариства Макіївський м'ясокомбінат згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 36 від 01.03.1993 року. В подальшому 02.03.1993 року ОСОБА_1 було прийнято по переводу з Орендного колективу Макіївського м'ясокомбінату до Акціонерного Товариства Макіївський м'ясокомбінат на підставі наказу № 38 від 02.03.1993 року. Дані обставини підтверджуються записами у трудовій книжці позивача та письмовими поясненнями ОСОБА_2; ОСОБА_3, які працювали разом із позивачкою на даному підприємстві під час вищезазначених періодів (а.с. 24-31).

Позивач повідомила суд про те, що отримати довідку щодо того, що вона дійсно працювала у період з 01.08.1977 по 18.05.1992 в Макіївському м'ясокомбінаті, та у період з 18.05.1992 по 01.03.1993 в Орендному колективі Макіївського м'ясокомбінату від Відкритого Акціонери Товариства «Макіївський м'ясокомбінат» було неможливим, оскільки відповідно до довідки Головного управління статистики Донецької Народної Республіки від 01.08.2018 року 08-15/672 Відкрите Акціонерне Товариство «Макіївський м'ясокомбінат» у звязку із визнанням його банкрутом -ліквідоване 27.10.2010 року (а.с. 21). Також відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, отриманих шляхом безкоштовного запиту через портал електронних сервісів Міністерства юстиції України, 27.10.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12731170003005775 про припинення Відкритого Акціонерного Товариства «Макіївський м'ясокомбінат» (роздруківка безкоштовного запиту а.с. 18-19 ).

Щодо позовних вимог про скасування рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №13 від 26.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні стажу роботи у період з 01.08.1977 по 01.03.1993, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 920 від 5 липня 2006 року Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній було врегульовано порядок підтвердження періодів роботи для призначення пенсій на пільгових умовах у разі відсутності правонаступника, а саме п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу був доповнений наступним абзацом: … у разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі Порядок № 18-1), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1231/13105 24.11.2006 року, яким передбачається, що у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, які створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник повинен надати, зокрема витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визнання правонаступника, інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, - установи, організації їх ліквідації (у тому числі архівні).

Як встановлено судовим розглядом 27.10.2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 12731170003005775 про припинення Відкритого Акціонерного Товариства «Макіївський м'ясокомбінат».

Таким чином, Комісією неправомірно прийнято рішення №13 від 26.02.2018 про неможливість зарахування стажу роботи з 01.08.1977 р. по 01.03.2993 р. ОСОБА_1 на підставі того, що відсутні дані про перейменування Макіївського мясокомбінату з 18.05.1992р. в Орендний колектив макіївського мясокомбінату та з 01.03.1993 р. а Акціонерне товариство макіївського мясокомбінату.

Інших підстав, передбачених вимогами чинного законодавства, щодо відмови у зарахуванні періодів роботи позивача до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком період її роботи з 01.08.1977 по 01.03.1993, комісією не зазначено.

Положення ч. З ст. 44 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії.

Відповідно до змін, внесених до абз. 7 п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, суд приходить до висновку, що записами, наявними в трудовій книжці позивача, інформацією, викладеною в довідках, також записами у спірних рішеннях, підтверджується факт роботи позивача у період з 01.08.1977 18.05.1992 в Макіївському м'ясокомбінаті, у період з 18.05.1992 по 01.03.1993 в Орендному колективі Макіївського м'ясокомбінату від Відкритого Акціонерного Товариства «Макіївський м'ясокомбінат» , тому у Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області були відсутні підстави для відмови у зарахуванні ОСОБА_1І до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком період її роботи з 01.08.1977 по 01.03.1993.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року суд відстрочив позивачці сплату судового збору до ухвалення судового рішення .

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; вул. Шевченка, буд. 1, с. Діброва, Ізюмський район, Харківська область, 64319) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, (ЄДРПОУ 40387920; просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №13 від 26.02.2018;

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати ОСОБА_1 період з 01.08.1977 по 01.03.1993, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком;

Призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, з дати звернення за виплатою пенсії на підставі трудової книжки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, (ЄДРПОУ 40387920; просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; вул. Шевченка, буд. 1, с. Діброва, Ізюмський район, Харківська область, 64319) сплачений судовий збір у сумі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 грудня 2018 року.

Суддя О.М. Шляхова