Рішення № 78895177, 26.12.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1376/18

№ провадження 2/196/542/2018

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

за участю секретаря Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Царичанська селищна рада Царичанського району Дніпропетровської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1звернулася в Царичанський районний суд Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Царичанська селищна рада Царичанського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком та зняти їх з реєстрації місця проживання у належному їй на праві приватної власності житловому будинку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Царичанський район смт.Царичанка, вул. Мостового, буд. 4, а також стягнути з відповідачів судові витрати по справі в розмірі 704,80 грн.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказала, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок по вул.Мостового, 4 в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області згідно договору дарування житлового будинку від 10.12.2004 року. На даний час у будинку проживають: вона, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім того, у будинку зареєстровані, але не проживають відповідачі в справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які з моменту державної реєстрації жодного дня не проживали і на даний час не проживають у вказаному будинку. Відповідачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилається на те, що відповідачі ні в чому їй не допомагають по господарству, не спілкуються з нею, не сплачують комунальних послуг та не беруть участі в утриманні будинку. Відповідачі не проживають з нею, але їх реєстрація за зазначеною адресою не дозволяє їй як власнику розпоряджатись будинком на власний розсуд та значно обмежує її законні права, зокрема вона не може отримати субсидії.

Добровільно знятись з реєстрації з місця проживання з належного їй будинку відповідачі відмовляються.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з’явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 повторно в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи в суді, заяви про причину неявки чи про відкладення розгляду справи до суду не надіслали. Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення (позивач проти цього не заперечує).

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився. Від голови виконкому Царичанської селищної ради ОСОБА_8 до суду надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника сілської ради та винесення рішення згідно чинного законодавства.

Вивчивши всі надані по справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 383 ч.1 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку №4 по вул.Мостового в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, що підтверджується правовстановлюючими документами на будинок (а.с. 8-9).

В даному житловому будинку зареєстровані, але не проживають відповідачі в даній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області №2473 від 14.08.2018 року та актом обстеження умов проживання (а.с. 10-11). Між позивачем та відповідачами не укладалися жодні цивільно-правові угоди про користування житловим приміщенням, витрати на утримання житлового будинку відповідачі не несуть.

Таким чином, власником будинку (позивачем) обґрунтовано заявлено вимогу про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область Царичанський район смт.Царичанка, вул. Мостового, буд. 4 Царичанського району Дніпропетровської області, а тому позовні вимоги в цій частині заявлених вимог підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо заявленої вимоги про зняття відповідачів з реєстрації за вказаною вище адресою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" № 1382-IV від 11 грудня 2003 року зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Крім того, ч. 2 ст.16 ЦК України чітко визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом і такий спосіб захисту як зняття з реєстрації не передбачений приписами вказаної статті. Вирішення питань щодо реєстрації чи зняття з реєстрації здійснюється відповідними органами реєстрації, а тому в цій частині заявлених вимог слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. Документально підтвердженими є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, ст.ст. 82, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область Царичанський район смт.Царичанка, вул. Мостового, буд. 4 Царичанського району Дніпропетровської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі по 352 грн. 40 коп. з кожного в порядку відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. ЗУБІЙ