Рішення № 78895114, 28.12.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/812/18

Провадження № 2/188/434/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі Власенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 10.02.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «ЦФР») та відповідачем було укладено кредитний договір № 607674395.

14.07.2017 між ТОВ «ФК «ЦФР» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступив право грошової вимоги до відповідача ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з п.1.2. договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває права грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобовязань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників - додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14.07.2017 позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 46973,73 грн., з яких: 19103,89 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4503,46 грн. заборгованість за процентами; 12369,18 грн. сума заборгованості за платою за управління кредитом; 10997,20 грн. сума заборгованості за пенею.

Позивач зазначає, що відповідач не виконував умов договору та не повернув кредит, хоча був повідомлений про виникнення заборгованості по сплаті передбачених договором платежів.

Станом на 20.07.2017 заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, тому позивач, посилаючись на статті 509, 512, 526, 530, 549, 610-612, 625 Цивільного кодексу (далі ЦК) України просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором та його судові витрати.

Ухвалою суду від 22.06.2018 дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та за клопотанням представника позивача справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Позивач копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі отримав.

В позовній заяві представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, у разі неявки відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та відповідача на підставі наданих суду доказів.

Відповідачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження у справі надіслано 22.06.2018. В матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідачу надсилалася дана ухвала, що підтверджує довідка Укрпошти, форма 20, вказана причина повернення судової повістки «за закінченням терміну зберігання» 28.07.2018. Відповідно до відомостей Олександропільської сільської ради Петропавлівського району ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому статтями 128, 130 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України, в судове засідання не з'явився без поважних причин, відзив на позов не надав, суд відповідно до ст.ст.280-281 ЦПК України за згодою представника позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив у справі заочне рішення.

У відповідності до положень ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснює.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, прийшов до такого.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з заявою № 500877574 від 05.10.2015 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с. 5-6) відповідач отримав кредит в розмірі 6000 грн. на строк 36 місяців.

14 липня 2017 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення права вимоги № 20170714, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно з п. 1.2. договору відступлення права вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14 липня 2017 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача у розмірі 40883,57 грн.

Згідно з п. 6.2.3. договору відступлення права вимоги права вимоги переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «ЦФР» умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

На виконання п. 6.6. договору відступлення права вимоги, згідно з вимогами ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, простою кореспонденцією від імені ТОВ «ФК «ЦФР» надіслано повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу.

За положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 524, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 607674395 випливає, що відповідач порушив умови договору щодо термінів, сум повернення кредиту та відсотків, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість, за несплату якої нараховано пеню за порушення умов договору. Загальна сума заборгованості за цим розрахунком склала 46973,73 грн., з яких: 19103,89 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4503,46 грн. заборгованість за процентами; 12369,18 грн. сума заборгованості за платою за управління кредитом; 10997,2 грн. сума заборгованості за пенею (а.с. 11).

Визначаючи суму з цієї заборгованості, яка підлягає задоволенню, суд виходить з такого.

Пунктом 4 Заяви № 500877574 від 05.10.2015 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» передбачено щомісячну плату 179,40 грн. за управління кредитом по дату остаточного повернення кредиту.

Оскільки відповідно до умов вказаного кредитного договору ТОВ «ФК «ЦФР» надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011 визначено, що положення пп. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 (далі Правил), які діяли на час укладення договору, стороною якого є відповідач, банки не мали права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно з п. 3.4 даних Правил, банк зобов'язаний в кредитному договорі зазначати, в тому числі, вид і перелік кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року справа № 6-1746цс16.

Згідно з графіком платежів, зазначеним у п. 4 кредитного договору № 500877574, відповідач повинен був сплатити на користь ТОВ «ФК «ЦФР» всього 13651,52 грн., з яких 6000 грн. тіло кредиту, 1193,12 річні проценти, 6458,40 грн. щомісячний процент у вигляді плати за управління кредитом. Отже, позивач не обґрунтував зазначені ним у власному розрахунку суми заборгованості.

З довідки ТОВ «ФК «ЦФР» вбачається, що відповідачем за кредитним договором № 607674395 від 10.02.2015 за період з 03.2015 по 03.2016 сплачено 10271,14 грн.. сума несплаченого боргу складає 24526,84 грн., пені 10997,20 грн., загальна сума до сплати 35524,04 грн. Суму для дострокового погашення зазначено 46973,73 грн. Які складові входять у цю суму та на якій підставі збільшилась ця сума в довідці не зазначено (а.с. 10).

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14.07.2017 видно, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 607674395 від 10.02.2015 складає 46973,73 грн. з них: заборгованість за основною сумою 19103,89 грн.; сума заборгованості за відсотками 4503,46 грн.; сума заборгованості за платою за управління кредитом 12369,18 грн.; сума заборгованості за пенею 10997,20 грн.

У наданому представником позивача розрахунку заборгованості не співпадають суми ні з довідкою ТОВ «ФК ЦФР», ні з розрахунком, зазначеним у позовній заяві. За цим розрахунком нараховано до сплати тіло кредиту 11200,84 грн., з них сплачено 2890,51 грн.; відсотки до сплати 7099,32 грн., з них сплачено 2625,86 грн.; плата за управління кредитом 17102,38 грн., з них сплачено 4733,20 грн.; пеня 10997,20 грн., з них сплачено 21,57 грн. Суми сплачених коштів співпадають з сумами, зазначеними у довідці ТОВ «ФК «ЦФР», але номер кредитного договору не співпадає з номером, зазначеним у заяві на отримання кредиту (а.с. 11).

Вказане свідчить про те, що зазначені у позовній заяві обставини не відповідають дійним обставинам справи, надані представником позивача докази не підтверджують позовних вимог.

Слід зазначити, що позивачем надано копію лише частини договору відступлення права вимоги № 20170714, що не дає можливості суду дослідити всебічно умови відступлення боргу відповідача (а.с. 14-16). Надано лише витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року, який сформований представником позивача, що також ставить під сумнів достовірність наданих відомостей (а.с. 17).

Враховуючи викладене, у задоволенні вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити на позивачеві

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, яка розташована за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2 поверх 4, до ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: 52713, вул. Степова, 28, с. Олександропіль, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя ОСОБА_2