Рішення № 78894243, 29.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 154/2732/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1В.) звернувся з позовом до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності при розгляді заяви про продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами №55; визнання протиправним та скасування рішення від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському» (а.с.32-36).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно з рішенням відповідача від 18 серпня 2011 року №262 йому надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському на вулиці Данила Галицького, 14 (на парапеті, що знаходиться на території автобусної станції).

У липні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо продовження дії вказаного дозволу, однак рішенням від 17 серпня 2017 року №284 у цьому йому було відмовлено. Зазначене рішення скасоване у судовому порядку.

У березні 2018 року позивач повторно звернувся із заявою про продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. При цьому ним, як він стверджує, було надано усі необхідні документи. Однак відповідач всупереч вимогам законодавства 16 серпня 2018 року прийняв рішення №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському». Така відмова мотивована відсутністю погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Проте позивач наголошує, що отримання погодження від Міністерства культури України здійснюється відповідачем без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

Відтак, бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні юридично значимих і обовязкових дій на користь позивача (непогодження дозволу з Міністерством культури України) не відповідає пункту 16 Типових правил розміщення реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, та є протиправною.

Позивач наголошує, що при винесенні оскаржуваного у справі рішення були відсутні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру, які визначені частиною пятою статті 41 Закону України «По дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та перелік яких є вичерпним. Таким чином, рішення від 16 серпня 2018 року №251 прийняте не у спосіб, визначений законодавством та не відповідає йому, а тому є протиправним.

На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 13 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.38-39).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.42-44). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у лютому 2018 року виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради було отримано лист Приватного акціонерного товариства Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (надалі - ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій»), з якого вбачалось, що останнім не погоджено місце розташування рекламоносіїв з ОСОБА_1 та поставлена перед ним вимога щодо демонтажу металевих конструкцій рекламних щитів. Враховуючи наведене, 19 березня 2018 року відповідачем було надіслано повідомлення ОСОБА_1 про підготовку рішення щодо демонтажу влаштованих ним рекламоносіїв. Згодом, 29 березня 2018 року, позивач звернувся із заявою щодо продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському по вулиці Данила Галицького, 14.

Відповідач наголошує, що оскільки видача дозволів на розміщення зовнішньої реклами на території міста Володимир-Волинського належить до повноважень відповідача, то порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на території міста регламентується виключно Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському, затвердженим рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23. Звертає увагу, що згідно з Порядком до повноважень управління містобудування і архітектури (відповідно до пункту 1.6 Порядку здійснює регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами) не входить обовязок щодо отримання погоджень.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському дозвіл на розміщення зовнішньої реклами погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і управлінням містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради. Разом з тим, відповідно до Порядку саме заявник повинен звертатись за погодженням дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Крім того, відповідач зазначає, що обєкт зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському по вулиці Данила Галицького біля будинку 14 знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», в охоронній зоні памятки археології національного значення - городища «Вали». Управлінням культури Волинської обласної державної адміністрації 14 липня 2017 року було погоджено розміщення зовнішньої реклами, що передбачало погодження з Міністерством культури України, однак не було виконано ОСОБА_1 Тому листом від 16 травня 2018 року зазначеним управлінням відповідача було повідомлено про непогодження розміщення обєкта зовнішньої реклами.

Про зазначені обставини позивач був повідомлений відповідним листом, проте така відмова у погодженні дозволу ОСОБА_1 оскаржена не була.

Враховуючи, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами ОСОБА_2 не було погоджено і така відмова не була оскаржена, 16 серпня 2018 року виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами. У рішенні також містилась вимога щодо демонтажу рекламоносія, однак ОСОБА_1 її не виконав та продовжує нею користуватись та отримувати прибутки.

З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Відповідно до частини пятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому порядку як фізична особа-підприємець 18 травня 2010 року, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №023797 (а.с.56).

Рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 18 серпня 2011 року №262 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському по вулиці Луцькій б/б №14 (на парапеті) а.с.48. Відповідно до вказаного рішення 18 серпня 2011 року позивачу було видано дозвіл №55 на розміщення зовнішньої реклами (а.с.49-55).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 18 серпня 2016 року №248 ОСОБА_1 продовжено термін дії дозволу №55 від 18 серпня 2011 року на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському по вулиці Данила Галицького, 14 на парапеті (колишня вулиця Луцька) терміном до прийняття рішення міської ради «Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському», але не більше одного року з моменту прийняття цього рішення (а.с.47). Дозвіл, зокрема було погоджено начальником управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської (з приміткою: до прийняття рішення міською радою про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському, але не більше як до 18 серпня 2017 року) а.с.55.

17 липня 2017 року ОСОБА_1 подав до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради заяву щодо продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами. 14 липня 2017 року дозвіл на розміщення зовнішньої реклами був погоджений уповноваженими посадовими особами управління культури Волинської обласної державної адміністрації (з приміткою: за умови дотримання вимог чинного законодавства, на термін, визначений рішенням Володимир-Волинської міської ради) - а.с.54.

На підставі рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17 серпня 2017 року №284 «Про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами», враховуючи необхідність погодження дозволу із власником місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органом (особою), а саме із власником парапету, у звязку із відсутністю такого погодження, відповідач відмовив ОСОБА_1 у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами на парапеті, що по вулиці Данила Галицького, 14 у місті Володимирі-Волинському та зобовязав ОСОБА_1 демонтувати рекламний засіб відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському, затвердженого рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23, а місце розташування привести до початкового стану.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 грудня 2017 року у справі №154/2409/17 позов ОСОБА_1 задоволено; визнано незаконним та скасоване рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17 серпня 2017 року №284 «Про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами» (а.с.82-87).

Так суд у вказаній справі погодився з доводами виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради та вказав на правильність рішення від 17 серпня 2017 року №284 «Про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами» з підстав відсутності у ОСОБА_1 погодження власників території, будинків, споруд чи їх конструктивних елементів, на яких такі рекламоносії могли б бути розміщеними. Разом з тим, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийняте з порушенням процедури його прийняття.

Як слідує з матеріалів справи, у лютому 2018 року ОСОБА_1 подав заяву до ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» з метою отримання письмової згоди для місця розташування рекламних щитів на підпірній стіні земельної ділянки Автостанції Володимир-Волинський за адресою: місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, 14 (колишня вулиця Луцька, 14) а.с.88. А 19 березня 2018 року відповідач листом №723/1.17/2-18 повідомив ОСОБА_1 про закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та про відмову ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» як балансоутримувача місця розташування розміщених ОСОБА_1 рекламоносіїв у погодженні їх розташування. Відтак, враховуючи наведене, позивача було проінформовано, що рекламоносії вважаються такими, що встановлені самочинно, а тому на черговій сесії буде розглядатись проект рішення щодо демонтажу зазначених рекламних засобів (а.с.89).

Судом також встановлено, що 28 березня 2018 року між ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» та ОСОБА_1 було укладено договір №В-5-2018 на тимчасове користування місцем. Згідно з договором ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» (власник місця) передає, а ОСОБА_1 (користувач) приймає в тимчасове користування місце, яке перебуває у власності ПрАТ «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» та знаходиться на території Автостанції Володимир-Волинський за адресою: місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, 14 підпірну стіну (парапет). Договір укладено терміном по 31 грудня 2018 року (а.с.91).

29 березня 2018 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» звернувся до міського голови із заявою про продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському біля будинку №14 по вулиці Данила Галицького (на парапеті) - а.с.90. До заяви ОСОБА_1 додав: дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; копію договору на тимчасове користування місцем на розташування засобів зовнішньої реклами; акт приймання-передачі майна; копію рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 грудня 2017 року.

Листом управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 05 травня 2018 року №78 подані ОСОБА_1 документи передані для розгляду в управління культури Волинської обласної державної адміністрації для розгляду на предмет погодження місця розміщення рекламного засобу відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» та пункту 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (а.с.93). Листом від 16 травня 2018 року №533/12/2-18 управління культури Волинської обласної державної адміністрації повідомило відповідача, що обєкт зовнішньої реклами по вулиці Данила Галицького біля будинку 14 знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» у місті Володимирі-Волинському, в охоронній зоні памятки археології національного значення городища «Вали». Оскільки 14 липня 2017 року управлінням культури Волинської обласної державної адміністрації було погоджено розміщення реклами за умови погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини Міністерством культури України, що не було виконано ОСОБА_1, відтак вказане управління не погодило розміщення обєкта зовнішньої реклами (а.с.94).

В подальшому листом від 23 травня 2018 року №1383/1-17/2-18 відповідач повідомив позивача, що строк дії дозволу на розміщення реклами закінчився та про відмову у погодженні розміщення обєкта зовнішньої реклами управлінням культури Волинської обласної державної адміністрації; проінформував про підготовку проекту рішення, яке буде подано на розгляд чергового засідання виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (а.с.95). Про зазначені обставини управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради повідомило і міського голову (лист від 10 липня 2018 року №102) а.с.96.

16 серпня 2018 року виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», керуючись статтею 144 Конституції України, пунктів 1, 4 статті 16 Закону України «Про рекламу», пунктом 2.10 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському, затвердженого рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23, та підпункту 13 пункту «а» статті 30, частини шостої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнято рішення №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському» (а.с.97). Зазначеним рішенням ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вулиці Данила Галицького,14 на парапеті (колишня вулиця Луцька) у місті Володимирі-Волинському; зобовязано ОСОБА_1 протягом пяти робочих днів від дня отримання повідомлення про відмову демонтувати рекламний засіб, а місце його розташування привести до початкового стану. Пунктом 3 рішення встановлено, що у разі невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами пункту 2 даного рішення, вважати рекламний засіб встановлений самочинно і здійснити його знесення згідно з пунктом 8 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з рішенням відповідача від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському», відтак звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з підпунктом 13 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Як визначено частиною першою статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) частина третя статті 16 Закону № 270/96-ВР.

Як встановлено статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

29 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України №2067 було затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі Типові правила). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до пункту 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) пункт 5 Типових правил.

Згідно з пунктом 6 Типових правил видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради відноситься до повноважень робочого органу.

Відповідно до вказаних Типових правил рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23 було затверджено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському (далі - Порядок).

Як встановлено пунктом 1.6. Порядку, управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради уповноважено здійснювати регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку до повноважень управління містобудування і архітектури належать, зокрема: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії, надіслані з міськвиконкому; підготовка проекту рішення виконавчого комітету міської ради щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого комітету міської ради.

Порядок надання дозволу визначений розділом 2 Порядку.

Згідно з пунктом 2.9. Порядку дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і управлінням містобудування і архітектури міськвиконкому. На вимогу управління містобудування і архітектури дозвіл погоджується, зокрема, з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та обєктів природно-заповідного фонду у разі розміщення зовнішньої реклами на памятках історії та культури, в межах зон охорони таких памяток і в межах обєктів природно-заповідного фонду.

Такі органи погоджують дозвіл протягом пяти робочих днів від дати звернення заявника.

У разі відмови у погодженні дозволу органами (особами), зазначеними в абзаці першому, третьому пятому пункту 2.9 цього Порядку, заявникові надсилається вмотивоване повідомлення. Відмова у погодженні дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством (пункт 2.10 Порядку).

Слід зауважити, що відповідно до пункту 16 Типових правил (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173) видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам'яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією - у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг.

Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу. Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому - п'ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абзацах першому - п'ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п'ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

Таким чином, отримання погоджень, що визначені пунктом 16 Типових правил віднесено до функцій робочого органу.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2016 року у справі №826/2002/16 визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам додозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 16 грудня 2015 року № 1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів Українищодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності».

Пункт 16 Типових правил у редакції до внесення вказаних змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 викладений таким чином: «Дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій. Зазначені в абзацах першому, третьому - п'ятому цього пункту органи та особи погоджують дозвіл протягом п'яти робочих днів з дати звернення заявника. Перелік органів та осіб, з якими погоджується дозвіл, є вичерпним. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу».

В зазначеній редакції Порядок узгоджується з Типовими правилами.

Пунктом 36 Типових правил розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду.

Розділом 4 Порядку визначено порядок продовження строку дії дозволу. Строк дії продовжується на підставі заяви, яка подається у виконавчий комітет міської ради розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Виконавчий комітет міської ради протягом пятнадцяти робочих днів приймає рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 29 березня 2018 року звернувся до керівника дозвільного центру із заявою про продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами в місті Володимирі-Волинському біля будинку №14 по вулиці Данила Галицького (колишня вулиця Луцька) на парапеті. Зазначена заява та додані до неї документи були прийняті відповідачем, про що свідчить реєстраційний номер на заяві (№5406/ІВ-33) а.с.90. Разом з тим, відповідачем 16 серпня 2018 року №251 було прийняте рішення «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському». При цьому варто зауважити, що порядок надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та порядок продовження дії дозволу відповідно до Порядку різні за обсягом та порядком вчинення дій процедури.

З огляду на зміст рішення відповідача від 16 серпня 2018 року №251, останній заяву ОСОБА_1 розцінив як таку, що стосується видачі дозволу (а не продовження строку його дії). Як видно з матеріалів справи, строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №55 закінчився 18 серпня 2017 року. Скасоване рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 грудня 2017 року у справі №154/2409/17 рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17 серпня 2017 року №284 «Про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами» не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. У звязку із скасуванням вказаного рішення відповідач не вчинив жодних дій щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2017 року про продовження дії дозволу №55.

Вочевидь, у такому разі усі дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 березня 2018 року відповідач вчиняв за процедурою як для видачі дозволу.

З матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами слугували, зокрема, лист управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 16 травня 2018 року №533/12/2-18 та доповідна записка начальника управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 10 липня 2018 року №102.

Як вже зазначалось судом, управління культури Волинської обласної державної адміністрації не погодило обєкт розміщення зовнішньої реклами у звязку з неотриманням ОСОБА_1 погодження на розміщення обєкту зовнішньої реклами з Міністерством культури України. Управління культури зазначило, що у липні 2017 року погодило розміщення зовнішньої реклами ОСОБА_1 з формулюванням «за умови дотримання вимог чинного законодавства на термін, визначений рішенням міської ради», що передбачало погодження з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. При цьому управління культури Волинської обласної державної адміністрації вказало, що таке погодження необхідне, оскільки обєкт зовнішньої реклами по вулиці Данила Галицького, біля будинку 14 у місті Володимирі-Волинському знаходиться на території Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» у місті Володимирі-Волинському, в охоронній зоні памятки археології національного значення городища «Вали» (а.с.94).

Судом встановлено, що у Переліку памяток культурної спадщини національного значення Волинської області, занесених до Державного реєстру нерухомих памяток України, значиться городище «Вали» ІХ-ХІІІ століття як памятка археології на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 928.

Разом з тим, з доповідної записки начальника Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 10 липня 2018 року №102 слідує, що розміщений ОСОБА_1 рекламний засіб знаходиться згідно з Генеральним планом розвитку міста Володимира-Волинського в історичному ареалі міста, відтак отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у цьому місті погоджується Управлінням культури Волинської обласної державної адміністрації (а.с.96).

Таким чином, у документах, що покладені в основу оскаржуваного рішення, існують протиріччя та розбіжності.

Відповідно до статті 1 Закону України від 08 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання; історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Згідно з приписами частини четвертої статті 16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Таким чином, при розгляді заяви ОСОБА_1 відповідачем не було належним чином вивчене та досліджене питання про те, на якій все-таки території розташований обєкт зовнішньої реклами, розміщений позивачем, в охоронній зоні памятки археології національного значення чи в історичному ареалі міста та який орган повинен погоджувати місце розташування вказаного обєкту зовнішньої реклами управління культури Волинської обласної державної адміністрації чи Міністерство культури України.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що погодження дозволу на розміщення зовнішньої реклами з Міністерством культури України ОСОБА_1 відповідно до погодження управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 14 липня 2017 року був зобовязаний отримати самостійно, оскільки віза уповноваженої особи зазначеного управління на дозволі (за умови дотримання вимог чинного законодавства на термін, визначений рішенням міської ради) не містила такої безпосередньої вказівки (припису) ОСОБА_1 Відтак, при прийнятті документів заявнику мали бути надані повні і вичерпні розяснення та вимоги щодо того, який орган повинен давати відповідне погодження (якщо таке є необхідним). Докази про вимогу управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради відповідно до пункту 2.9. Порядку щодо необхідності погодження дозволу із управлінням культури Волинської обласної державної адміністрації чи Міністерством культури України відповідач не надав.

У свою чергу, прийнявши у березні 2018 року заяву ОСОБА_1 до розгляду, управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради самостійно звернулося за таким погодженням до управління культури Волинської обласної державної адміністрації.

Такі дії свідчать про нерозсудливість та непослідовність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.

Перевіряючи рішення відповідача від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському» на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що воно прийняте: без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів, що приймаючи оспорюване рішення діяв правомірно, а відтак воно є протиправним та його слід скасувати.

Як встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Звертаючись за захистом своїх прав до суду позивач просив, зокрема, визнати протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському». Разом з тим, задоволення цієї вимоги, на думку суду, не вирішує спір у повному обсязі, тому суд вважає також за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобовязати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2018 року. Такий спосіб захисту порушених прав позивача буде ефективний.

Водночас, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності при розгляді заяви про продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами №55 слід відмовити, адже за заявою ОСОБА_1 відповідачем 16 серпня 2018 року було прийнято рішення №251. Вказане рішення як індивідуальний акт субєкта владних повноважень безпосередньо впливає на права та обовязки позивача та породжує певні правові наслідки, а прийняттю такого рішення передувало вчинення відповідачем певних дій, що вказує на активну форму поведінки відповідача.

Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений квитанцією від 08 жовтня 2018 року №0.0.1152534344.1 в сумі 1762,00 грн. (а.с.1), пропорційно до задоволених вимог в розмірі 881,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Стефаника, 8/2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Данила Галицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 04051282) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському».

Зобовязати виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29 березня 2018 року про продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради судові витрати у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк