Рішення № 78894213, 29.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1161/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до приватного підприємства «Смарт Агро» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося в суд з позовом до приватного підприємства «Смарт Агро» (далі ПП«Смарт Агро», відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не допустив посадових ГУ ДФС у Волинській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення, у звязку з чим 12 червня 2018 року на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП«Смарт Агро», підставність якого позивач просить підтвердити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог частини пятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням в справі №0340/1235/18. (а. с.28).

Відповідно до ухвали суду від 22 листопада 2018 року провадження у цій справі було поновлено (а. с. 36).

Від учасників справи інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів і підстав.

Судом встановлено, що 31 травня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області на підставі статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ №2080 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП«Арго Смарт»» (а.с.10), в звязку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних та порушення за відповідний період, визначені у запиті платнику від 20 лютого 2018 року №2847/10/03-20-14-04-11. ГУ ДФС у Волинській області заплановано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП«Арго Смарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в частині реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток результатів операцій по господарських відносинах з AUTOSCOU 24 S.R.O. за період з 10 липня 2017 року по 31 січня 2018 року, терміном 5 робочих днів з 31травня 2018 року.

На підставі наказу було виписане направлення на перевірку від 31 травня 2018 року №2492 (а.с.11) .

З метою проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області, на підставі наказу від 31 травня 2018 року №2080, 31 травня 2018 року здійснено виїзд за юридичною адресою ПП«Агро Смарт»: 43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Карбишева, буд.1, оф.405

Однак, як вбачається з акту від 31 травня 2018 року №335/14-04 (а.с.12) при виїзді за юридичною адресою товариства встановлено відсутність посадових осіб ПП«Агро Смарт».

01 червня 2018 року було повторно здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства, за якою був присутній адвокат ОСОБА_1 (представляє інтереси ПП «Смарт Агро» за довіреністю від 07 травня 2018 року б/н) , який повідомив, що він має право представляти інтереси довірителя в усіх органах державної влади України, в тому числі органах ДФС, а також право підпису та подання від імені довірителя заяв, пояснень, заперечень, інших документів.

Після ознайомлення з наказом та направленнями на проведення перевірки ОСОБА_1 відмовився допустити перевіряючих до проведення перевірки, про що було складено акт про недопуск до проведення перевірки ПП «Смарт Агро» №340/14-04 від 01червня 2018 року (а.с.13).

Враховуючи обставини, зафіксовані в акті про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області на підставі пункту 94.2.3 статті 94 розділу II Податкового кодексу України 12червня 2018 року прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а. с. 9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно із пунктами 78.4, 78.5 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За приписами пунктів 94.5, 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: 94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; 94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки відповідач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, призначеної наказом від 31 травня 2018 №2080, за наявності законних підстав для її проведення, тому позивач правомірно виніс рішення від 15 червня 2018 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, у звязку із чим наявні правові підстави для підтвердження його обґрунтованості судом.

При цьому, суд враховує, що станом на день розгляду даної справи наказ ГУ ДФС у Волинській області від 31 травня 2018 №2080 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП«Арго Смарт»» в установленому порядку не скасований, оскільки позов ПП«Арго Смарт» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу залишено без розгляду, а постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 14серпня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду, залишено без змін.

Крім того, суд не бере до уваги мотиви, з яких відповідач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, які викладені в акті недопуску до проведення перевірки ПП«Арго Смарт» від 01червня 2018 року, оскільки наказ від 31 травня 2018 №2080 та направлення від 31 травня 2018 року №2492 відповідають встановленим вимогам, а посадові особи контролюючого органу, дотримавши приписів абзаців першого-четвертого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, набули право на проведення вказаної перевірки.

Суд звертає увагу на те, що при прийнятті норми про можливість застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема, в разі недопуску такою особою працівників податкових органів до проведення перевірки, законодавець виходив з того, що застосування арешту є особливим видом забезпечення повноти та обєктивності проведення податкової перевірки, оскільки ухилення платника податків від проведення перевірки може вказувати на його бажання приховати певні докази, що вказують на його недобросовісність.

В свою чергу, запровадження судової перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вказує на необхідність контролю за діями податкового органу та захист прав платника податків від можливих зловживань з боку податкового органу.

Специфіка виконання податковими органами своїх повноважень та особливості ведення господарської діяльності окремих платників податків викликають необхідність у оперативності застосування адміністративного арешту майна та перевірки його обґрунтованості. Отже, саме з метою оперативної перевірки наявності підстав для застосування адміністративного арешту і гарантування як прав та інтересів платника податків, так і належного здійснення повноважень податковими органами законодавцем передбачено право податкових органів звертатись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Саме тому стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливий, оперативний, порядок розгляду такої заяви та імперативно приписує необхідність негайного виконання судового рішення за результатами такого розгляду.

Слід зауважити, що суд при розгляді вказаної заяви здійснює функцію контролю за правомірністю дій податкового органу щодо застосування арешту, в той час як розглядаючи позовні вимоги податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд розглядає публічно-правовий спір в загальному порядку.

Отже, логічним є висновок про існування двох способів перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а саме: в особливому терміновому порядку, передбаченому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою контролюючого органу, та в загальному порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, на підставі позовної заяви.

Виходячи з наведеного, положення статті 94 Податкового кодексу України та частини сьомої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України щодо необхідності перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою податкового органу, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому нормами Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

З урахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту не допуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд приходить висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП«Агро Смарт» на підставі рішення від 12 червня 2018 року, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Волинській області до приватного підприємства «Смарт Агро» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства «Смарт Агро» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 405, код ЄДРПОУ 41450359), застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 12 червня 2018 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.Я. Ксензюк