Ухвала суду № 78879232, 28.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/257/18

Провадження № 2/638/2195/18

28.12.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Скрипаченко В. Р.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Пята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Пята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року заяву представника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_12 про забезпечення позову задоволено частково: до вирішення спору по суті та набранням рішення у справі законної сили заборонено ОСОБА_2 та іншим особам чи органам здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові та квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, що належить ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1, у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.09.2018 року, заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_13 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року задоволено: скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018 року по цивільній справі №638/257/18 у вигляді заборони ОСОБА_2 та іншим особам чи органам здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові та квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, що належить ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1.

Постановою Харківського апеляційного суду від 01.11.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_12, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задоволено: ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2018 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_13, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі відмовлено.

22.12.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із клопотанням про зустрічне забезпечення позову, згідно якого просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову шляхом внесення ОСОБА_4 на депозитний рахунок Дзержинського районного суду м. Харкова грошових коштів у розмірі 16146702 грн. Вимоги клопотання обґрунтовує тим, що застосовані заходи забезпечення позову порушують право власності відповідача ОСОБА_2, він позбавлений права вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Жодних доказів про недобросовісність набуття ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Натомість, позивач знаходиться у розшуку та перебуває за межами України, систематично здійснює протиправну діяльність по зловживанню та порушенню прав юридичних та фізичних осіб, вказані дії ОСОБА_4 можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, адже за таких обставин ОСОБА_2 має намір звернутися до позивача із позовом про відшкодування завданих йому збитків. Вважає, що у даній справі повинно бути застосоване зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості предмету забезпечення позову, тобто вартості двох квартир. У січні 2018 року відповідач мав намір продати квартири, у звязку з чим були укладені попередні договори купівлі-продажу квартир, внаслідок порушень умов зазначених договорів ОСОБА_2 зобовязаний понести фінансові витрати та збитки, які значно погіршують його матеріальне становище. Просить суд застосувати заходи зустрічного забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою про зустрічне забезпечення та доказами, доданими в її обґрунтування, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначений підхід має бути застосований і при розгляді питання про застосування зустрічного забезпечення позову.

Відповідно до статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З аналізу наведеної норми слідує, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у звязку із забезпеченням позову.

При вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову зясуванню підлягає можливість завдання збитків особі, яка не повинна бути абстрактною і має бути ретельно досліджена судом з урахуванням існування обставин на час розгляду справи, підтверджених належними та достатніми доказами, які б давали суду підставу обґрунтовано стверджувати про таку можливість з урахуванням заходів забезпечення позову.

Застосування судом зустрічного забезпечення має на меті урівноважити інтереси сторін при вжитті заходів забезпечення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з існування визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобовязаний застосувати зустрічне забезпечення.

Відповідно до статті 13 Конституції України та статті 319 Цивільного кодексу України, власність зобовязує.

Оцінюючи розмір можливих збитків відповідачу ОСОБА_2 у звязку із застосуванням заходів забезпечення позову суд виходить з наступного.

Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 02.02.2018 року за №112668285 та №112666691, власником обєктів нерухомого майна - квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові та квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові є ОСОБА_2.

Тобто саме відповідач ОСОБА_2 зобовязаний утримувати та утримує квартири №88 та 102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові. Утримання ж квартир включає оплату комунальних послуг, витрати на поточний, а можливо і капітальний ремонт, сплату податку на нерухоме майно.

Заявник зазначає, що дані квартири він не має наміру використовувати як своє житло та бажає ними розпорядитись.

У матеріалах справи наявні копії попередніх договорів від 25.01.2018 року, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_14, згідно яких продавець (ОСОБА_2 В.) зобовязується продати та передати покупцеві (ОСОБА_14 В.), а покупець зобовязується купити та прийняти квартиру№88 та №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові, тобто докази, що підтверджують наміри укладення договорів купівлі-продажу обєктів нерухомого майна.

Таким чином, відповідач буде тривалий час нести збитки, повязані з утриманням квартири.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Заявником на підтвердження дійсної вартості майна на час розгляду спору надано належні та допустимі докази в розумінні ст. 77-78 ЦПК України, зокрема довідки субєкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» від 18.12.2018 року за №155 та 156, згідно яких вартість квартири №102 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові становить 7602876, 00 грн., а вартість квартири №88 в будинку №20 корпусу 2 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові становить 8543826, 00 грн.

З урахуванням кризових явищ в економіці України, в тому числі знецінення національної валюти, подорожчання енергоносіїв та комунальних послуг, вартість нерухомого майна істотно знижується. Неможливість розпорядитися відповідним майном може призвести до зниження вартості нерухомого майна та як наслідок реалізації його за ціною, що є істотно нижчою за ринкову.

Визначена в результаті незалежної оцінки вартість майна є сумою коштів, які відповідач міг би отримати у своє розпорядження внаслідок його продажу покупцям за ринковою вартістю.

Окрім того, відповідач, для прикладу, за розміщення коштів на суму вартості належної йому нерухомості в національній валюті на депозит в установах банків міг би також отримати дохід.

При розгляді клопотання про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п.43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача та застосувати зустрічне забезпечення позову, проте не погоджується із заявленим розміром грошових коштів, що підлягають внесенню на депозитний рахунок Дзержинського районного суду м. Харкова, а тому визначає такий розмір як 50 % від заявленої суми, що становить 8073351 грн., що буде достатньою компенсацією можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 154, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи: Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, Пята Харківська Державна нотаріальна контора Державний нотаріус ОСОБА_8, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання довіреностей та договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на квартири задовольнити частково.

Визначити розмір зустрічного забезпечення в сумі 8073351 (вісім мільйонів сімдесят три тисячі триста пятдесят одну) грн.00 коп.

Строк внесення забезпечувального платежу в сумі 8073351 (вісім мільйонів сімдесят три тисячі триста пятдесят одну) грн.00 коп. встановлюється судом до 09 січня 2019 року.

В строк до 09 січня 2019 року ОСОБА_4 має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення, в протилежному випадку суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Реквізити депозитного рахунку суду для внесення коштів для забезпечення виконання рішення суду: отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; банк отримувача: Державна казначейська служба України; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача: 37318098006674; призначення платежу; забезпечення, справа №_ платник__ (прізв.,ініціали).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в пятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: