Ухвала суду № 7887557, 04.02.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-1160/2010 рік Головуючий першої інстанції Куція Є.М.

Категорія: 26 Доповідач: Осипчук О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04” лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Висоцької В.С.

Суддів: Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,

При секретарі: Богданові Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 07 грудня 2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 07 грудня 2009 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 7500 грн.

З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу такої шкоди, а шкода, яка завдана здоров”ю позивача, компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені Законом України ?ро загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності”. Крім того, на момент розгляду справи відсутні норми закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди фондом, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди треба предявляти до підприємства, на якому працював позивач і де внаслідок не сприятливих умов праці отримав виробничу травму. Крім того позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.

В апеляційному суді представник відповідача підтримала доводи скарги в повному обсязі.

Позивач до суду не з*явився, надіслав телеграму про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що позивач продовж тривалого часу працював на підприємствах вугільної промисловості. 27 грудня 2003 року під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок на виробництві. Відповідно до висновку МСЕК від 13.05.2004 року позивачу вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності в звязку з виробничою травмою Висновком МСЕК від 26.05.2005 року йому безстроково було встановлено 25% за вказаною травмою.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 7500 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив із втрати професійної працездатності у 25% і з того, що умовами виробництва позивачеві спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, але сума в 10000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.

Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в звязку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я позивача, регулюються Законом України ?ро загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).

За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги заперечення представника відповідача, оскільки втрата 20% професійної працездатності у звязку з виробничою травмою вперше встановлено позивачу висновком МСЕК від 13 травня 2004 року, а висновком МСЕК від 26.05.2005 року відсоток втрати працездатності збільшився до 25%, і таким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України ?ро державний бюджет на 2006 рік”, так і Законом України ?ро державний бюджет на 2007 рік” та Законом України ?ро внесення змін до Закону України ?ро загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоров”я, що порушило його звичні нормальні звязки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно і повно з”ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Враховуючи, що відповідач при подачі апеляційної скарги не сплатив витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, то відповідно до ст. 81 ЦПК України ці витрати покладаються на відповідача після розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 07 грудня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. ( розрахунковий рахунок 31219259700001, одержувач державний бюджет, ЄДРПОУ -34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22020000).

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: В.С.Висоцька

Судді: О.М.Біляєва

О.В.Осипчук