Рішення № 78872130, 26.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5293/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю секретаря судового засідання Сидорак М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( 79007, м.Львів, вул. Гоголя, 5\11, РНОКПП НОМЕР_1) до Жовківського відділення патрульної поліції ГУ НП у Львівській області (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. С. Бандери, 13, код ЄДРПОУ 40108833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття справи про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

18.07.2018 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовківського відділення патрульної поліції ГУ НП у Львівській області, в якому просить скасувати постанову серії БР № 563361 про накладення адміністративного стягнення від «08» липня 2017 року і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 08 липня 2018 р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у формі штрафу в розмірі 255 грн. за перетин суцільної дорожньої розмітки 1.1 розділ 34 ПДР, яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках. Зазначає, що даного порушення не вчиняв про що і повідомив поліцейському при складенні постанови. Однак, поліцейський не взяв пояснення до уваги та не навівши інших обґрунтованих доказів та доводів, мотивував своє рішення лише тим, що сам він рухався на патрульній машині в напрямку м. Львова в потоці автомобілів, один з яких був автомобіль позивача. Позивач зазначає, що припущення поліцейського про вчинення позивачем правопорушення стало підставою для накладення на позивача штрафу, оскільки самого маневру поліцейський не бачив. Позивач зазначає, що поліцейський і не міг бачити як було здійснено об'їзд автомобіля ВАЗ 21099 сірого кольору, оскільки патрульна машина рухалась за автомобілем, який був крайній за позивачем, були на відстані від автомобіля позивача близько 400м. та не могли бачити автомобіль позивача, оскільки були за схилом із значним ухилом, який передує в'їзду в центр села, де відбувся маневр. Тому, поліцейський не може ні підтвердити, ні заперечити вчинення мною порушення ПДР, а лише висловлювати припущення, які не можуть братись до уваги при притягненні до адміністративної відповідальності. Доказів, які б вказували на вчинення позивачем адміністративного правопорушення поліцейський не зібрав і під час розгляду справи не представив позивачу для підтвердження обґрунтованості накладення стягнення. Тому позивач вважає, що рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправним.

Позивач в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Через канцелярію суду поступила заява позивача, в якій останній просив розглядати справу без його присутності. Позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого поштового відправлення.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Частиною 2 статті 77КАС України передбачено,що вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що постановою поліцейського Жовківського ВП КБ ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 від 08.07.2018 р. у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №563361 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Volkswagen Polo н.з. ВС2814ЕМ 08.07.2018 р. о 21:15 години на автодорозі Львів-Рава-Руська 12 км+900м перетнув суцільну дорожню розмітку 1.1., яка поділяє транспортні потоки в протилежних напрямках, чим порушив Р. 34 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» передбачає, що учасники дорожнього руху зобовязані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 8.1 ПДР України передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до Р. 34, п. 34.1., 1.1(вузькасуцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне іоб'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її вточній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від23грудня 2005року №14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові в справі про адміністративне правопорушення серії БР №563361 від 08.07.2018 р. не наведено жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 здійснив порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП за вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Статтею 280КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач не надав доказів дотримання вимог ст. ст. 222, 280, 283,284 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови. Представник відповідача в судове засідання не прибув, письмові пояснення, відзив на позов до суду не поступали, відтак стороною відповідача не виконано передбачений ч.2 ст. 77 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення.

Враховуючи вищенаведе, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Жовківського відділення патрульної поліції ГУ НП у Львівській області та вважає за необхідне скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БР №563361 від 08.07.2018 р. і закрити цю справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.4 ст.288КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 271, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (79007,м.Львів,вул.Гоголя,5\11,РНОКПП НОМЕР_1)до Жовківськоговідділення патрульноїполіції ГУНП уЛьвівській області(80300,Львівська область,м.Жовква,вул.С.Бандери,13,код ЄДРПОУ40108833)про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення ізакриття справипро адміністративнеправопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БР №563361 від 08.07.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП і закрити цю справу про адміністративне правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.