Ухвала суду № 78870837, 21.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

адвоката ОСОБА_1,

старшого виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніна Р.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Запоріжжя скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, на постанову старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніна Р.Б. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у виконавчому провадженні № 52393708,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніна Р.Б. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у виконавчому провадженні № 52393708.

У скарзі зазначав, що в провадженні Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження ВП № 52393708 з примусового виконання виконавчого листа № 0818/1895/2012, виданого 05.12.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 123 119,01 грн.

07.11.2018 року після відповіді за вих. № 1309/12 від 02.11.2018 року від в.о. начальника Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, яка була направлена електронною поштою, боржник дізнався, що державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.05.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 52393708.

Адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на те, що за рішенням стягуються не періодичні платежі, загальна сума стягнення за рішенням значно перевищує п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, стягувач не подавав до Відділу письмових заяв про звернення стягнення на доходи боржника, то єдиною підставою для звернення виконавцем стягнення на дохід боржника було б можливим за умови відсутності у боржника коштів і майна у кількості, достатній для погашення стягуваної за рішенням суми, чим державним виконавцем порушено вимоги ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніна Р.Б. у виконавчому провадженні ВП № 52393708 щодо звернення на доходи ОСОБА_3 та скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Вороніним Р.Б. у виконавчому провадженні ВП № 52393708 від 31.05.2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні старший державний виконавець Воронін Р.Б. проти задоволення скарги заперечував, підтримав в судовому засіданні подані до суду заперечення на скаргу, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши у судовому засіданні учасників розгляду, перевіривши матеріали справи та обставини справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2012 року у справі № 0818/1895/2012 з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № DN81АR00000009 від 07 лютого 2007 року у розмірі 121900,01 грн., з яких: 65506,47 грн. - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість за тілом кредиту - 20 802,95 грн.; 34880,46 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 34619, 69 грн.; 5707,32 грн. - прострочена заборгованість по комісії; 15279,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 01 лютого 2010 року по 20 січня 2012 року, а також стягнути судовий збір у розмірі 1219 грн., а всього стягнути суму у розмірі 123119 грн. 01 коп.

Ухвалою суду від 20.09.2012 року повернуто ОСОБА_3 заяву про перегляд заочного рішення суду від 10.09.2012 року, оскільки рішення по справі було ухвалено не в заочному порядку, а за загальними правилами цивільного процесу.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06.02.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2012 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 15.03.2013 року заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами визнана не поданою та повернута заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.05.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2013 року визнана не поданою та повернута апелянту.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.05.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2012 року визнана не поданою та повернута апелянту.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.07.2013 року відмовлено ОСОБА_4 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2012 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2014 року поновлено Публічному акціонерному товариству комерційний банк „ПриватБанк" строк для пред'явлення виконавчого листа № 0818/1895/2012, виданого 05.12.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № DN81АR00000009 від 07 лютого 2007 року у розмірі 121900,01 грн., з яких: 65506,47 грн. - заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість за тілом кредиту - 20 802,95 грн.; 34880,46 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 34619, 69 грн.; 5707,32 грн. - прострочена заборгованість по комісії; 15279,55 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 01 лютого 2010 року по 20 січня 2012 року, а також судового збору у розмірі 1219 грн., а всього суми у розмірі 123 119 грн. 01 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22.04.2014 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2014 року у цій справі залишена без змін.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у самостійному порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Судом також встановлено, що на виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження № 52393708 з примусового виконання виконавчого листа № 0818/1895/2012 від 05.12.2012 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 123119,01 грн.

28.09.2016 року стягувачем до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подано заяву про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника одночасно з відкриттям провадження.

30.09.2016 року державним виконавцем, на виконання вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в попередній редакції, що діяв до 05.10.2016 року) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надано боржнику строк для добровільного виконання, до 06.10.2016 року.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржником в строк наданий для добровільного виконання, рішення суду виконано не було.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити виконавця за боржником зареєстрований автомобіль марки КІА Cerato, державний номер НОМЕР_1, також боржник отримує пенсію в УПФУ у Вознесенівському районі, інше майно боржника та доходи не виявлено.

27.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження та до виконання в Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області.

27.11.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу, який належить боржнику ОСОБА_3 на праві власності. Копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження та до виконання до поліції.

25.05.2018 року на адресу відділу надійшла заява стягувача про звернення стягнення на доходи боржника, а саме: пенсію.

31.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Оскільки згідно відповіді ПФУ боржник отримує пенсію. На теперішній час борг утримується з пенсії боржника.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Суд встановив, що звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заявник виходив з того, що виконавцем порушено вимоги ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», не вжито жодного заходу для перевірки майнового стану боржника, не отримано жодної відповіді про майновий стан боржника та відсутня письмова заява стягувача про звернення стягнення на дохід боржника.

Проте, з копій матеріалів виконавчого провадження, наданих старшим державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Вороніним Р.Б., вбачається, що виконавцем вжиті всі заходи для встановлення майнового стану боржника з метою виконання рішення суду, та на підставі заяви стягувача ПАТ КБ «Приватбанк», останнім було винесено оскаржувану постанову, тобто виконавцем вимоги ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» виконані.

Пункт 18 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, на постанову старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у виконавчому провадженні №52393708 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 26.12.2018 року.

Суддя: Ю.В.Геєць