Рішення № 78867475, 26.12.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4298/18

Номер провадження 2/623/1311/2018

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.

судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженняв містіІзюмі справу№ 623/4298/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини,-

в с т а н о в и в :

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, посилаючись на те, що з 19 грудня 2015 року уклала шлюб з відповідачем, що зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 402. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. Незабаром після народження дитини сторони припинили шлюбні відносини, перестали вести спільне господарство, внаслідок чого подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Дитина мешкає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Матеріальної допомоги на утримання спільної дитини відповідач в добровільному порядку не надає, інших аліментних зобов'язань не має. Відповідач офіційно працює. Просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на час знаходження в відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

До судового засідання позивач не з'явилася. Відповідно поданої письмової заяви позивачка просить розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов суду не надсилав, заяви про поважність пропуску строку подання відзиву на позов суду не надавав та заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 19 грудня 2015 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб ( а.с.9).

Із копії свідоцтва про народження вбачається, що батьками малолітньої ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ( а.с.10).

Із довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у приміщенні /будинку осіб від 13 листопада 2018 року вбачається, що малолітня ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 ( а.с.12).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПСЗН Ізюмської міської ради і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини. Її дохід з травня 2018 року по жовтень 2018 року включно складає 5160 грн ( а.с.13).

Згідно зі ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, «Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. Їймає належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування».

Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., «…батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини…».

Позивач на даний час знаходиться у декретній відпустці по догляду за донькою до досягнення ним 3-річного віку і не має змоги працювати та утримувати себе.

Статтею 75 Сімейного кодексу України(даліСК України) передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно статті 84 СК України, «право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч .2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Частина 4статті 84СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою.

У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка немає змоги працювати і утримувати себе.

Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивачка та відповідач не вирішили.

З цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини від доходу відповідача.

Доводів про неможливість надання матеріальної допомоги позивачці, відповідач суду не надав, тому є всі підстави для стягнення з нього аліментів на утримання дружини до досягнення їх дитиною трирічного віку.

Крім того, згідностатті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Датою подачі позову є 22.11.2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову був звільнений від сплати судового збору, то на підставіст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись, ст.12,13,141,258,259,263-265,273,430 ЦПК України, ст.191,199,200 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серія МН № 859983 виданий Ізюмським МРВ ГУМВС України в Харківській області 17.01.2007 року, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії МТ № 446480 виданий Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 11.02.2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: 64305 Харківська область, м. Ізюм, вул. 24 Серпня, буд. 12, аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, віку трьох років, тобто до 22 вересня 2020 року, починаючи стягнення аліментів з 22 листопада 2018 року.

Рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серія МН № 859983 виданий Ізюмським МРВ ГУМВС України в Харківській області 17.01.2007 року, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави (отримувач коштів: УК/м.Ізюм/22030101; код ЄДРПОУ: 37283992; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31212206020012; кодкласифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 704,80 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова