Ухвала суду № 78866009, 28.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/24520/18

УХВАЛА

28 грудня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Урбановича Р.М.

слідчого Мушика А.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1, будучи повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

25.12.2018 близько 20:40 години, ОСОБА_1 знаходячись в кафе The Cafe, що по вул. Привокзальна 1Б, в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти належні ОСОБА_5 грошові кошти які знаходилися в касі кафе в сумі 2740 грн.

У подальшому, ОСОБА_1 будучи помічений свідками, розуміючи, що його дії відкриті, з метою незаконного утримання грошових коштів продовжив вчиняти кримінальне правопорушення, на заклики свідка про припинення вчинення крадіжки не реагував та покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, чим завдав потерпілому ОСОБА_5, майнової шкоди в загальному розмірі 2740 грн.

Правова кваліфікація кримінальних правопорушень відкрите викрадення чужого майна, (грабіж), вчинене повторно, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, продовжить вчиняти інші корисливі злочини.

Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, зі слів проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимий 12.06.2017 Баглейським районним судом м. Дніпродзержинськ за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік. Однак, ОСОБА_1 згідно вимоги про судимість під час іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України про що був повідомлений про підозру 04.01.2018. Крім того, ОСОБА_1 в період з 2007-2017 роки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів передбачених ст.ст.185, 186 КК України, що свідчить про те, що він на шлях виправлення та перевиховання не стає а продовжує свою злочинну діяльність. Вказані факти дають достатні підстави, стверджувати про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КК України.

В ході досудового розслідування також встановлено наявність ризику передбачено п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки він являється жителем іншої області та за вчинення інкримінального йому правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років. ОСОБА_1 ніде не працює тобто не має постійного джерела доходів, а проживає за рахунок викраденого майна.

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів застосування особистого зобовязання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не зможе забезпечити не переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не вчинення інших кримінальних правопорушень, а також виконання покладених на підозрюваного обовязків, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, а тому не має постійного джерела доходів, для сплати застави. Запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання є найбільш мяким, та його застосування є недоцільним, оскільки підозрюваний повторно вчинив тяжкий злочин та на шлях виправлення не став. Застосування домашнього арешту неможливе, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_9, а зі слів проживає в м. Володимир-Волинську, що нічим не підтверджується лише показами, а також контролювати виконання ним покладених обовязків на території інших областей органом досудового розслідування буде не можливим.

А тому враховуючи вище викладені обставини та ризики передбачені ст.177 КПК України, органом досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обрання відносно ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказану особу необхідно ізолювати від суспільства.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запопобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою та забезпечити належне лікування підозрюваному, оскільки останній хворий на гепатит С та ВІЛ інфекцію.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180010007667 від 26.12.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

26.12.2018 в межах досудового розслідування на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, затримано ОСОБА_1.

26 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.

Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він раніше судимий, працездатний, неодружений, не похилого віку, зі слів хворіє на гепатит С та ВІЛ інфексцію. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки він являється жителем іншої області та за вчинення інкримінального йому правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років. ОСОБА_1 ніде не працює тобто не має постійного джерела доходів, а проживає за рахунок викраденого майна.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 24 лютого 2019 року, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя,

У х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 30 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме з 26.12.2018 року.

Визначити строк дії ухвали до 25 січня 2019 року

Одночасно визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів, що становить 153 680 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний ОСОБА_1, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, у разі внесення застави наступні обовязки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 січня 2019 року.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду Ореховська К.Е