Рішення № 78862103, 19.12.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1475/18

Провадження № 2/304/484/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1475/18 за позовом ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 11 березня 2012 року помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами № 59 в с. Маюрки Перечинського району. Так, фактом спільного проживання з спадкодавцем дружина ОСОБА_3 та внук останнього ОСОБА_4 прийняли спадщину за ним у рівних частинах. Однак, 14 лютого 2015 року померла його матір, а 08 січня 2017 року племінник. При цьому, він з поважних причин пропустив строк встановлений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини за ОСОБА_4, у звязку з чим судом було визначений такий додатково. Оскільки він прийняв спадщину за племінником, однак нотаріусом у оформленні такої було відмовлено за відсутності правовстановлюючого документа на спадковий будинок, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання ОСОБА_1 не зявився, однак подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не зявився, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Перечинського районного суду від 18 вересня 2018 року встановлено, що 11 березня 2012 року помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 131547, виданим виконкомом Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 12 березня 2012 року (а. с. 4, 7, 8, 46).

Також встановлено, що згідно довідок виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області ОСОБА_2, який помер 11 березня 2012 року, був головою домогосподарства № 59 в с. Маюрки Перечинського району Закарпатської області, де на момент смерті останнього і до 11 вересня 2012 року були зареєстровані та проживали його дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та онук (син ОСОБА_5) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 8-12).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54330749 від 04 грудня 2018 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2, який помер 11 березня 2012 року, відсутня (а. с. 39).

Так, ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги одноосібно прийняла спадщину за чоловіком, оскільки постійно проживала разом із ним на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявила про відмову від такої.

Однак, 14 лютого 2015 року померла ОСОБА_3, а 08 січня 2017 року ОСОБА_4 (а. с. 5, 6).

Відповідно до довідок виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області на день смерті ОСОБА_3 та до 14 липня 2015 року в будинку № 59 в с.Маюрки Перечинського району Закарпатської області був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 (а. с. 13). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54330768 від 04 грудня 2018 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 14 лютого 2015 року, відсутня (а. с. 40).

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 постійно проживав разом із бабусею на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовився від неї, а інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, не встановлено (а. с. 13, 40), тому він прийняв таку одноосібно та аж до смерті 08 січня 2017 року був головою домогосподарства № 59 в с. Маюрки Перечинського району (а. с. 27).

Згідно довідки виконкому Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області № 2682 від 25 жовтня 2018 року на момент смерті ОСОБА_4 за вказаною адресою зареєстровані особи були відсутні, ніхто не проживав (а. с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Так, 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 на підставі рішення Перечинського районного суду від 18 вересня 2018 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що стверджується копією спадкової справи № 29/2018 стосовно спадкодавця ОСОБА_4, який помер 08 січня 2017 року, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину (а. с. 43-52).

Разом з цим, відповідно до повідомлення Перечинської державної нотаріальної контори за вих. № 97/01-16 від 25 жовтня 2018 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 08 січня 2017 року, оскільки документ, що посвідчує право власності на житловий будинок № 59 в с. Маюрки Перечинського району, відсутній (а. с. 16).

Відповідно до ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Як розяснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовився від неї, а інших спадкоємців першої-третьої черг, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, не встановлено (а. с. 14, 43-52), тому позивач прийняв таку одноосібно. Оскільки у нього існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 1 ст. 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до меморіального ордеру № НОМЕР_1 від 26 жовтня 2018 року позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору (а. с. 1).

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 352,40 грн. (704,80 грн. х 50%), а інші 50% судового збору стягнути на його користь з Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, що відповідає положенням ст. ст. 141, 142 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 331, 1216-1218, 1261, 1263, 1268-1270, 1273, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 (89230, Закарпатська область, Перечинський район, с.Маюрки, № 5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області (89230, Закарпатська область, Перечинський район, с. Порошково, вул. Центральна, № 74; код в ЄДРПОУ 04351207) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 08 січня 2017 року, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 59 в с.Маюрки Перечинського району Закарпатської області.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 коп., сплачений згідно меморіального ордеру № НОМЕР_1 від 26 жовтня 2018 року.

Стягнути з Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста пятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: ОСОБА_6