Рішення № 78861840, 27.12.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/10812/18

провадження № 2/243/3521/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

секретаря судового засідання Плаксіної Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Словянська цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ - ЦЕНТР"

вимоги позивача: про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Словянського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ "СКАТ - ЦЕНТР" про стягнення заборгованості по заробітній платі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він 19.06.2017 року він був звільнений за згодою сторін з ТОВ «Скат-Центр», на момент звільнення відповідач заборгованість по заробітній платі перед ним у сумі 21 673 грн. 81 коп. не сплатив. У звязку з чим просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі на загальну суму 21673 грн. 81 коп., а саме: за січень 2017 року в сумі 4801 грн. 24 коп., за лютий 2017 року в сумі 4483 грн. 10 коп., за березень 2017 року в сумі 4926 грн. 00 коп., за квітень 2017 року в сумі 4769 грн. 34 коп., за травень 2017 року в сумі 2534 грн. 10 коп., за червень 2017 року в сумі 160 грн. 03 коп.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, справу просив розглянути у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с.25). Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 130 ЦПК України.

Представник відповідачаТОВ "СКАТ-ЦЕНТР" до суду не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується телефонограмою (а.с.59), надав відзив від 05.12.2018 року (а.с.36-37), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, у звязку з погашення заборгованості по заробітній платі останньому.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії по справі не проводились.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, а саме, з копії трудової книжки, вбачається, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював у відповідача ТОВ "СКАТ - ЦЕНТР" (а.с.6-10) та був звільнений 19.06.2017 року за згодою сторін, відповідно до Наказу №698 від 19.06.2017 року (а.с.51).

З довідки ОК-5, щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, за 2017 рік (а.с.11), вбачається, що останньому нараховані наступні суми: за січень 2017 року в сумі 4801 грн. 24 коп., за лютий 2017 року в сумі 4483 грн. 10 коп., за березень 2017 року в сумі 4926 грн. 00 коп., за квітень 2017 року в сумі 4769 грн. 34 коп., за травень 2017 року в сумі 2534 грн. 10 коп., за червень 2017 року в сумі 160 грн. 03 коп.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37716181 (ТОВ «Скат-Центр») місцезнаходженням юридичної особи є: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14 (а.с.13-15).

З розрахункового листа за червень 2017 року на ОСОБА_1 (а.с.38), наданого ТОВ "СКАТ - ЦЕНТР" станом на 30.11.2018 року підприємство заборгованості перед ОСОБА_1 не має.

У відповідність до наданих відомостей на перерахування заробітної плати від 11.04.2018 року ОСОБА_1 виплачено 1292 грн. 63 коп., 3608 грн. 89 коп.; 3965 грн. 43 коп., 5879 грн. 27 коп. та 128 грн. 82 коп., 1279 грн. 74 коп. та 1292 грн. 63 коп. загалом суму у розмірі 17447 грн. 41 коп. (а.с.40-50)

V. Оцінка суду.

Статтею 43Конституції України, передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України та ч.1ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці», який є спеціальним нормативно- правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Частиною першоїст.47КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст.116 КЗпП України.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оплату праці»,основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна платаце винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.116 КЗпП України,при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

Згідно із статтями 76,77,78ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з відомостей про перерахування заробітної плати Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАТ - ЦЕНТР» № 1984,1985,1986,1987,1988,1980,1981,1982,1983 від 11.04.2018 року, що Товариство з обмеженою відповідальності «СКАТЦЕНТР» на карткові рахунки, відкриті в АБ Кліринговий дім, перерахувало заробітну плату працівникам, в тому числі ОСОБА_1 у розмірі 14875 грн. 04 коп. (а.с.40-47).

З відомостей про перерахування заробітної плати №3070 від 13.04.2017 року та №269 від 25.01.2017 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальності «СКАТЦЕНТР» на карткові рахунки, відкриті в Ощадбанку, перерахувало заробітну плату працівникам, в тому числі ОСОБА_1 у розмірі 1279 грн. 74 коп. та в сумі 1292 грн. 63 коп. (а.с.42-50).

Таким чином, відповідач станом на 11.04.2018 року перерахував позивачу суму заборгованості по заробітній платі належної до виплати після оподаткування у розмірі 17 447 грн. 41 коп., загальна сума без оподаткування становить 21673 грн. 81 коп.

Крім того, у відповідність до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI від 8 липня 2010 року) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України вказаного Закону, державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону № 2464-VI від 8 липня 2010 року визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до частин 2, 8 ст. 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Частиною 2 ст. 24 Закону № 2464-VI від 8 липня 2010 року визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Отже, інформація з Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування є офіційною інформацією, сформованою на підставі бухгалтерських та інших документів відповідача, тому є достовірною.

Відповідно до п.2 розділу III Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18 червня 2014р. №10-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014р. за №785/25562 індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 або додатком 2 до цього Положення. Додатком 1 до Положення встановлена форма ОК -5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», в яку вносяться відомості з Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування про страхувальника та застраховану особу, зокрема, відомості про суми заробітку застрахованої особи для нарахування пенсії та страхових внесків.

Довідка Форми ОК - 5, надана позивачем, містить інформацію про суми заробітку для нарахування пенсії та про сплату страхових внесків за період, у який ОСОБА_1 нарахована та виплачена заробітна плата, тобто містить інформацію щодо предмету доказування, отже є належним доказом. Довідка отримана позивачем без порушення порядку, встановленого законом, отже є допустимим доказом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАТ-ЦЕНТР» не має заборгованість перед позивачем по заробітній платі за січень 2017 року по червень 2017 року, а тому вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення заробітної плати та у задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то суд приходить до переконання, судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13,76,77,78,128,131,133,141,259,264,265,268 ЦПК України, ст. ст. 83, 116 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ - ЦЕНТР" про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити, у звязку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_3