Рішення № 78861010, 28.12.2018, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/2294/18

2/241/577/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2018 року

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим будинком №56 по вул. Курортній в с. Урзуф Мангушського району Донецької області, вказавши на таке.

На праві власності, згідно договору дарування домоволодіння від 24.03.2012 року зареєстрованого в реєстрі за №663 та витягу про державну реєстрацію прав №33745973 від 06.04.2012 року, їй належить житловий будинок №56 по вул. Курортній в с. Урзуф Мангушського району Донецької області, де зареєстрований і ОСОБА_2.

На теперішній час ОСОБА_2за даною адресою не проживає з жовтня 2017 року і місцезнаходження його не відоме.

Визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, позивачу необхідно для отримання субсидії для оплати житлово-комунальних послуг, у зв’язку із чим вона була змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак разом з позовною заявою надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Так, дійсно ОСОБА_1 на праві власності, згідно договору дарування домоволодіння від 24.03.2012 року зареєстрованого в реєстрі за №663 та витягу про державну реєстрацію прав №33745973 від 06.04.2012 року, належить житловий будинок №56 по вул. Курортній в с. Урзуф Мангушського району Донецької області (а.с.5-7).

Згідно довідки №1729 від 22.11.2018 року, виданої виконавчим комітетом Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області, у будинку № 56 по вул. Курортній в с. Урзуф Мангушського району Донецької області зареєстрована ОСОБА_1, яка має наступний склад сім’ї: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – чоловік, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 – дочка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 – дочка, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).

З акту обстеження житлового будинку, який належить ОСОБА_1складених депутатом Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області від 22.11.2018 року (а.с.7-9), вбачається, що відповідач ОСОБА_2у вказаному житловому будинку - не проживає з жовтня 2017 року.

Відповідно до вимогст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла,які проживають разом з ним,мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 не проживає у житловому будинку позивача без поважних причин понад встановлені законодавством строки, що в свою чергу перешкоджає позивачу здійсненню його права користування та розпорядження належним йому житловим будинком, тому відповідачанеобхідно визнати таким, що втратив право користування житлом.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 391,405 ЦК України та ст. ст. 71, 72 ЖК Української РСР, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання особи такою, що втратила право користування житлом- задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, таким, що втратив право користування житловим будинком №56 по вул. Курортній в с. УрзуфМангушського району Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області, може бути подана до Донецького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.О. Демочко