Постанова № 7885584, 17.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 р. Справа № 2-а-30319/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Юпітер" на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 16.06.2009р. по справі№2-а-30319/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Юпітер"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Юпітер", звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000572340/0 від 24.09.08р. та №0000572340/1 від 26.11.08р.. В обґрунтування позову позивач вказав, що 24 вересня 2008 року начальником ХОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572340/0 від 24.09.08р., яким на підставі акта перевірки №3322/23-421/33368967 від 18.09.2008р. ХОДПІ встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Юпітер» пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Юпітер» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 88860 грн., у тому числі за основним платежем - 59240 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29620 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від16 червня 2009 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Юпітер " до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повщомлення-рішення недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Юпітер", не погоджуючись з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вказує, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від16 червня 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача проти скарги заперечували.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ХОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.06р. по 30.06.08р. за наслідками якої було складено акт перевірки від 18.09.08р. № 3322/23-421/33368967 яким встановлено порушення ТОВ "Агрокомплекс Юпітер" п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого платником податків занижено суму валового доходу за 4 квартал 2006 року у розмірі 236960,00 грн.

В зв'язку з вищевказаним порушенням ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2006 рік в розмірі 59240,00грн., в т.ч. в ІУ кварталі 2006 року - на суму 59240,00грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки 24.09.2008 року начальником Х0ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000572340/0 на суму 88860,00 грн. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і застосовування штрафних санкцій.

03.10.2008р. ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер» подано до ХОДПІ скаргу на оскаржуване рішення. За результатом розгляду скарги підприємства рішення ХОДПІ залишені без змін.

05.12.2008р. підприємство подало скаргу до ДПА у Харківській області 11.12.2008р. ДПА у Харківській області винесено рішення про залишення скаргу ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер» без розгляду, так як підпис представника підприємства не скріплено печаткою фірми.

Підприємством було подано повторну скаргу до ДПА у Харківської області, яка рішенням ДПА у Харківській області від 26.12.2008р. залишена без розгляду у зв'язку з пропущенням строку для апеляційного оскарження.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що згідно положень ст. 67 КАС України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п.4.1,6 п.4.1 ст.4 вищевказаного Закону України - валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п.7.1 ст.7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій ст.3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу.

Відповідно до положень п. 1.23 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товарі (роботи, послуги)- це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось позивачем, 22.03.06р. ПП «Меридіан+» було укладено договір комісії UKR/МАR-22 з ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер», згідно якого комісіонер бере на себе зобов'язання укласти за винагороду від власного імені та за рахунок комітента (ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер») зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу по придбанню та поставці товару, згідно специфікацій. Також було укладено додаткову угоду № 001, згідно якої 1111 «Меридіан+» має право здійснити митні платежі при митному оформленні.

Крім того, між ПП «Меридіан+» (Виконавець) та ТОВ «Агрокомплекс «Юпітер» (Замовник) було укладено договір доручення від 20.06.06р. на проведення брокерських послуг по митному оформленню, експедуванню вантажів, акредитації на митниці, по збору дозвільних документів.

На підставі договору комісії UKR/МАR-22 від 22.03.06р. ПП «Меридіан+» було укладено зовнішньоекономічний контракт № UKR/МАR-30 від 30.03.06р. з CHONBURI LC COMPANY LIMITED (Таіланд) та зовнішньоекономічний контракт № UKR/JUN-22 від 22.06.2006р. з YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, (Китай) на поставку товарів.

Згідно контракту UKR/JUN-22 від 22.06.2006р YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, (Китай) (Продавець) зобов'язується доставити, а ПП «Меридіан+» (Покупець) прийняти та організувати сплату за товар на загальну суму 200 000 доларів США.

У відповідності до положень п.4.1 вказаного контракту визначено, що оплата за товар по Контракту буде здійснюватися ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" - комітентом по договору комісії UKR/МАR-22 від 22.03.2006 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактичним отримувачем товару був ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер"

Вище зазначене твердження також підтверджується листом Південної митниці від 21.08.2008 року № 25/27-02/4445 у відповідності до якого підтверджено факт ввезення товару (сушені морепродукти, походження Китай) на митну територію України на адресу ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" згідно ВМД № 50060000/2006/221773 від 30.08.2006 року.

Згідно інвойсу відправник товару (кальмар сушений, ставрида сушена, солена - тещин язик) - YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, Китай, одержувач - ПП "Меридіан+", Платник - ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер".

Відповідно до коносаменту № QDZH000647 від 18.07.06р., експортер/ відправник - YANTAI XINHAI AQUATIC PRODUCTS&FOODSTUFF CO., LTD, Китай, одержувач - "за розпорядженням" ТОВ Агрокомплекс "Юпітер".

Отже власником та кінцевим одержувачем товару є ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер", ПП "Меридіан+" лише здійснювало дії за дорученням ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" - укласти договір з постачальником-нерезидентом та організувати ввезення на митну територію України товару.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність винесених відповідачем податкових повідомлень рішень №0000572340/0 від 24.09.08р. та №0000572340/1 від 26.11.08р.. оскільки ТОВ "Агрокомплекс "Юпітер" в 4 кварталі 2006 року фактично було безоплатно одержано товару на суму 236960,00 грн., ввезеного по ВМД № 50060000/2006/221773 від 30.08.2006 року.

Відповідно до вимог пп.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство мало нарахувати податок на прибуток у розмірі 59240 грн.

Згідно положень п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12,2000р. № 2181 (із змінами та доповненнями) у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом першої інстанції не прийняті доводи позивача, що вказаний товар за вищезазначеною ВМД вони не отримували та не оплачували, з посиланням на ст. 71 КАС України, оскільки позивачем не було надано доказів в підтвердження своїх посилань.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок доказування правомірності рішення покладається на відповідача.

Для встановлення факту порушення п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідно встановити факт отримання доходу, в даному випадку у вигляді товару.

Відповідно до п. 11.3.1 ст. 11 наведеного закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Будь-яких документів, які б підтверджували факт отримання товарів позивачем в ході перевірки не було, не надані вони і до суду. З наданих документів лише вбачається що ПП «Меридіан+» на підставі договору комісії ввіз на територію України товар на адресу позивача. Однак, факт передачі товару позивачу не підтверджений.

Позивач заперечує проти отримання товару. При цьому вказує, що жодних дій в межах договору комісії направлених на отримання цього товару не здійснював, не проводив оплату товару, оплату митних зборів.

В ході перевірки доказів зворотного, а саме отримання, оплати товару позивачем від ПП «Меридіан+» не встановлено, до суду не надано.

Колегія суддів враховує, що згідно договору комісії розрахунки по зовнішньоекономічному контракту повинен проводити позивач, але будь-яких розрахунків він не здійснював, будь-яких сум по поставці до валових витрат не відносив. При цьому, в ході перевірки порушень щодо розрахунків в іноземній валюті не встановлено.

При цьому, вказуючи на договірні підстави отримання товару, з посиланням на оплатні правочини, податковий орган у письмових запереченнях на позов обґрунтовує правомірність рішення положеннями п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» який визначає поняття безоплатно отриманих товарів.

Однак, якщо товар отримувався, згідно оплатної зовнішньоекономічної операції, то п. 1.23 не підлягає застосуванню. Крім того, у відповідності до п. 11.2 ст. 11 наведеного закону, у разі отримання товару у позивача виникають валові витрати по операції, що відповідно п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повинно враховуватися при проведенні перевірки та визначені сум податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково посилається на те, що позивач не надав документів щодо отримання товару, оскільки не врахував положення ч. 2 ст. 71 КАС України та те, що фактично документів про відсутність отримання товару не існує, і тому їх фізично не можливо надати.

Враховуючи, що оскаржені податкові повідомлення – рішення (перше прийняте за наслідками перевірки, друге в процедурі апеляційного оскарження) були прийняті при відсутності доказів наявності правопорушення, тому підлягають визнанню недійсними, у зв’язку з наведеним підлягають визнанню недійсними перша та друга податкова вимоги, які винесені в зв’язку з нарахуваннями проведеними оскарженими податковими повідомленнями – рішеннями.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від16 червня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позов задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000572340/0 від 24.09.08р. Харківської об’єднаної державної податкової інспекції та податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000572340/1 від 26.11.08р..

Визнати недійсною першу податкову вимогу від 15 грудня 2008р. №1/850 Харківської об’єднаної державної податкової інспекції.

Визнати недійсною другу податкову вимогу від 05 лютого 2009р. №2/136 Харківської об’єднаної державної податкової інспекції

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМельнікова Л.В.

Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 23.11.2009 р.