Рішення № 78850065, 26.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 р. № 520/9341/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; а/с 10288, Харків, 61023 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради ( ЄДРПОУ 25864181, просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:

- скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 0702.2018 №22 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000461417 від 22.01.2018 видану на ім'я ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 та виплатити усі належні суми.

Підставою подання вказаного позову слугувало те, що Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з 01.12.2017 припинило виплату призначеної позивачу пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є громадянином України та пенсіонером. Позивач був вимушений покинути місце свого проживання через проведення бойових дій та антитерористичної операції і переїхати до Московського району м. Харкова, де став на облік та отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На даний час позивач перебуває на обліку у Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, проте з 01.12.2018 року пенсійним органом припинено виплату пенсії у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Як стало відомо позивачу з відповіді Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради довідку внутрішньо переміщеної особи було скасовано наказом № 22 начальника управління від 07.02.2018 р. На думку позивача, скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, виданої на ім'я позивача, та припинення виплати йому пенсії порушують право позивача та ставлять його у тяжкий матеріальний стан.

Ухвалою від 29.10.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам, та отримана ними.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, Управління діяло в межах законодавства, а скасування дії довідки ВПО та припинення виплати пенсії обумовлено відсутністю позивача - ВПО за фактичним місцем проживання ( перебування). Повідомив суд про те, що Протоколом №61 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова від 23.11.2017 було ухвалено припинити виплати всіх видів соціальних допомог внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з п. 2, п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з огляду на правомірність припинення виплати пенсії через непідтвердження позивачем місця фактичного проживання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З 03.12.2018 по 24.12.2018 року суддя перебувала у відпустці, вирішення справи по суті здійснюється у перший робочий день судді.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною у справі копією пенсійного посвідчення № 113005, виданого 15.06.1979 р.

Представником позивача у позові зазначено, що, у зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області, позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 21.02.2017 р. У зв'язку зі зміною місця проживання (без зміни району) позивачем було отримано нову довідку від 22.01.2018 року №0000461417.

Отже, позивач перебуває на пенсійному обліку в УПФУ в Московському районі м.Харкова та отримує пенсію за віком відповідно до умов Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, як вказано у позові та підтверджено відповідачем - УПФУ в Московському районі м. Харкова у відзиві, з 01.12.2017 року позивачу було припинено виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. №365, з підстав, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та, з огляду на дані Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України. У випадку позивача зазначене також полягає у непідтверджені місця фактичного проживання.

У свою чергу, як встановлено судовим розглядом справи, 20.10.2017 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов лист від Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 17.10.2017 зі списком осіб на отримання інформації для здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньої переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

06.11.2017 державним соціальним інспектором управління було проведено перевірку фактичного місця проживання ОСОБА_1, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї на момент перевірки був відсутній за місцем проживання, а саме за адресою м. Харків, вул. Світла, б. 7-6, кв. 38.

Відповідно до пункту 6 Порядку за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

ОСОБА_1 було залишено повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до управління для проходження фізичної ідентифікації, але на це повідомлення заявник не відреагував.

Протоколом № 61 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова від 23.11.2017 було ухвалено, припинити виплати всіх видів соціальних допомог внутрішньо переміщеним особам у зв'язку з встановленням факту відсутності особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з п. 2, п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365.

24.11.2017Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради було зроблено запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України на отримання інформації щодо виїзду внутрішньо переміщених осіб.

24.01.2017до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надійшов від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України витяг з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України у період з 04.09.2017 по 04.01.2018.

Після отримання відповідної інформації, а саме про відсутність ОСОБА_1 понад 60 днів на підконтрольній території України, на засіданні робочої групи щодо приймання рішення про скасування довідок внутрішньо переміщених осіб Московського району м. Харкова від 07.02.2018 (протокол № 39) було погоджено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Наказом начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 22 від 07.02.2018 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 ОСОБА_1 була скасована 07.02.2018.

Відповідач вказує, що для відновлення виплат пенсії позивач повинен звернуться до них особисто з відповідними заявами.

Позивач, не погодившись з зазначеними діями відповідачів, звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст. 12 зазначеного Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими обєднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 року, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сімї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як встановлено судом під час розгляду справи, довідку ВПО позивача від 22.01.2018 року № НОМЕР_3 скасовано на підставі пп.3, п.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», за наявності обставин, що ВПО повернулася до покинутого місця постійного проживання, які, на думку відповідачів, підтверджуються витягом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України з наявною інформацією щодо перетинання державного кордону України, в додатку до якого значиться список, в якому є дані на позивача ОСОБА_1.

Проте, вказані посилання суд відхиляє, оскільки докази, надані на їх підтвердження, не відповідають критеріям належності та допустимості, що встановлені ст.ст. 73,74 КАС України та не відповідають приписам ст. 94 КАС України, що виражається у наступному.

Так, за даними Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова стосовно списку осіб, які понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України у наданому вигляді позбавляє суд достеменно встановити момент в'їзду та виїзду з непідконтрольної території позивача.

Водночас, надана разом з копією витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ксерокопія списку з датою та часом виїзду та виїзду позивача на тимчасово непідконтрольну територю, є документом невстановленого зразка, з якого неможливо встановити джерело інформації, а також смислове значення вказаної інформації.

Крім того, усі вказані докази надані до суду без дотримання вимог закону щодо порядку надання доказів, встановленого ст. 94 КАС України, відповідно до якого письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд зазначає, що подані відповідачами ксерокопії письмових доказів не відповідають вимогам ст. 94 КАС України, та не є належними доказами, що можуть підтвердити чи спростувати обставини, що належать до предмету спору.

З урахуванням викладеного, суд вказує, що наказ Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 22 від 07.02.2018 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» , яким довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 від 22.01.2018 р. ОСОБА_1 була скасована - є незаконним.

У даному аспекті суд приходить до висновку, що вищезазначений наказ в частині скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 - є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладених обставин справи та положень чинного законодавства зі спірних питань, суд дійшов висновку про необхідність скасування наказу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради № 22 від 07.02.2018 «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», яким довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000461417 від 22.01.2018 р., видана на ОСОБА_1, була скасована.

Стосовно вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.12.2017 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом справи зі змісту відзиву на позов, поданого до суду представником Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова, відповідачем було призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. №365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у разі отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а саме: на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України. При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на не нарахування її.

Суд зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки виплату пенсії припинено з 01.12.2017 року, а довідку ВПО скасовано 07.02.2018 року.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

При цьому, суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що УПФУ в Московському районі м. Харкова виплату пенсії позивачу було призупинено з 01.12.2017 року з підстав, визначених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та у звязку з отриманням даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

Однак, суд зазначає, що положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як отримання даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

При цьому, суд зазначає, що до суду не надано жодних доказів, на які послався представник відповідача. Вказаного висновку слід дійти з огляду на обставини того, що представником відповідача не надано до суду даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України, які безпосередньо послугували підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії.

Водночас, суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Також, у рішенні у справі Пічкур проти України, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Заслуговують на увагу також і обставини того, що підпунктом 2 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, УПФУ в Московському районі м. Харкова, припиняючи нарахування та виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.12.2017 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що фактично призвело до втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Враховуючи викладене, приходить до висновку, про задоволення позову також і у вказаній частині та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.12.2017 року.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача сплатити усі належні йому суми, суд зазначає, що зазначені вимоги є похідними від вимог зобов'язати Управління відновити нарахування та тотожними вимогам відновити виплату позивачу пенсії, які задовольняються судом.

Щодо клопотання позивача про допуск судового рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.

Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідачів поновити нарахування та виплату пенсійних та соціальних виплат, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, вони діяли в межах законодавства.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, судовий збір з відповідачів не стягується.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; а/с 10288, Харків, 61023 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (ЄДРПОУ 25864181, просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 0702.2018 №22 про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000461417 від 22.01.2018, видану на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2017 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз'яснити учасникам справи, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст постанови виготовлено 26 грудня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.