Рішення № 78849953, 21.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3472/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І.

за участю:секретаря судового засідання Яворської І.Ю. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача адвоката ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 23.10.2018 в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від 11.07.2018 №0119161307, яким збільшено суму грошовою зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору в сумі 858 грн 93 коп, з них 511,38 грн за податковими зобов'язаннями та 347,55 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від 11.07.2018 №0119151307, яким застосовано штрафні фінансові санкці в сумі 510 грн за платежем Податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від 11.07.2018 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків га зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в сумі 10306 грн 98 коп., з якої 6136,56 грн за податковими зобов'язаннями та 4170,42 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; 4) визнати протиправним та скасувати рішення №0119241307 від 11.07.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску про застосування штрафних санкції в розмірі 3750,12 грн; 5) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 №Ф-0119131307 про зобов'язання сплатити суму недоїмку зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7500,24 грн; 6) визнати протиправним та скасувати повідомлення рішення від 03.05.2018 №0003931407 на суму штрафу 978 грн та №0003921407 на суму штрафних санкцій 10000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що позивач здійснює підприємницьку діяльність та має найманого працівника ОСОБА_4. Всі оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі того, що актом перевірки працівниками відповідача зафіксовано факт прийняття на роботу не оформленого працівника ОСОБА_5. Вказує, що ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем та здійснює самостійну господарську діяльність винаймаючи частину приміщення позивача. Вказана особа не є найманим працівником фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Також зазначає, що перевіркою, проведеною управлінням Держпраці у Хмельницькій області після повідомлення відповідачем про виявлені факти, не підтверджено факту неоформленого працівника та не було застосовано штраф. Крім цього, вважає незаконним притягненням до відповідальності ФОП ОСОБА_3 за результатом фактичної перевірки, адже перевірка проведена за участю ФОП ОСОБА_5, яка використовує частину приміщення разом з позивачем. Таким чином, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, і тому звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 29.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.11.2018.

14.11.2018 до суду поступив Відзив на позовну заяву без реєстраційного номера та дати (вх. №42532/18 від 14.11.2018), в якому, покликаючись на встановлені в актах перевірки обставини, зазначає, що позивачем порушено вимоги податкового та іншого законодавства. Вказує, що згідно пояснень ОСОБА_5 вона офіційно не оформлена як найманий працівник у ФОП ОСОБА_3, проте з липня 2017 отримує від неї мінімальну заробітну плату. Таким чином, позивачем не сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також, встановлено недотримання позивачем встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку форми 1-ДФ, за що застосовано штрафну санкцію. Крім цього, перевіркою встановлено порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме реалізація горілки за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої. Крім цього, встановлено інші порушення чинного законодавства, а саме порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (арк. спр. 92-97).

Відповідно до ухвали від 20.11.2018, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні по справі №560/3472/18 до 04.12.2018.

Ухвалою суду від 04.12.2018 закрито підготовче провадження у справі №560/3472/18 та призначено справу до судового розгляду на 12.12.2018 (арк. спр. 125-126).

Відповідно до ухвали від 12.12.2018, суд задовольнив заяву представника позивача від 12.12.2018 про перенесення розгляду справи, відклавши розгляд справи №560/3472/18 на 21.12.2018 (арк. спр. 144-145).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на ті ж обставини і докази, які вказані в позові.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити з вказаних у Відзиві на позовну заяву підстав.

Заслухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено перевірку господарської одиниці магазин "Золотий дукат" суб'єкта господарювання ОСОБА_3, за результатами якої складено ОСОБА_1 (довідку) фактичної перевірки від 19.04.2018 № 0130/22/01/14/НОМЕР_2 (далі - ОСОБА_1 від 19.04.2018). Згідно з ОСОБА_1 від 19.04.2018, в ході перевірки встановлено факти роздрібної реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, та порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутність підтверджуючих документів на товарно-матеріальні цінності які перебувають в реалізації на загальну суму 489,00 гривень (арк. спр. 84-87).

На підставі ОСОБА_1 від 19.04.2018 Відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 03.05.2018 №0003921407, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10000,00 грн, за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (арк. спр. 82);

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 03.05.2018 №0003931407, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 978,00 грн, за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (арк. спр. 83).

Також, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 26.06.2018 № 1165/22-01-13-07/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати: податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.07.2017 по 30.04.2018 (далі - ОСОБА_1 від 26.06.2018) (арк. спр. 64-77).

На підставі ОСОБА_1 від 26.06.2018 Відповідачем винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 26.06.2018 №0119161307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на 858,93 грн (арк. спр. 59);

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 11.07.2018 №0119151307, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (арк. спр. 60);

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 11.07.2018 №0119141307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на 10306,98 грн (арк. спр. 61).

Крім цього, Відповідачем винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 №Ф-0119131307, якою вимагається сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7500,24 гривень (арк. спр. 63).

Також, на підставі ОСОБА_1 від 26.06.2018 Відповідачем прийнято Рішення №0119241307 від 11.07.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафні санкції в розмірі 3750,12 грн (арк. спр. 62).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.2018 ФОП ОСОБА_3 зареєстрована 23.03.2005, і тому числі має такі види діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (арк. спр.135-137).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.2018 ФОП ОСОБА_5 була зареєстрована 26.08.2016, і в тому числі має такі види діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. 30.07.2018 державна реєстрація припинена за рішенням ФОП (арк. спр.132-134).

Відповідно до п.п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 176.2. ст. 176 ПК України визначено, зокрема, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідач в ОСОБА_1 від 26.06.2018 стверджує, що відповідно до наданого пояснення гр. ОСОБА_5 пояснила, що в офіційних трудових відносинах з ОСОБА_3 не перебуває. Отримує від ОСОБА_3 мінімальну заробітну плату за реалізацію тютюнових виробів та алкогольних напоїв з липня 2017 року. За перевіряємий період з 01.07.2017 року по 30.04.2018 року ФОП ОСОБА_3 не подавала повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_5, тобто гр. ОСОБА_5 працювала у період роботи з 01.07.2017 року по 30.04.2018 року без належного оформлення трудових відносин. На підставі цього, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області зроблено висновок про допущення позивачем порушень, а саме: у зв'язку з не оформленням трудових відносин з громадянкою ОСОБА_5 та неофіційною виплатою їй мінімальної заробітної плати., ФОП ОСОБА_3, за період з 01.07.2017 року по 30.04.2018 року занижено суму утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6136,56 грн; із загального розміру нарахованого оподатковуваного доходу не утримано та не перераховано в бюджет військовий збір в сумі 511,38 грн; не відображено дохід по «101» ознаці доходу виплаченого (нарахованого) на користь платника податку за ІІІ кв 2017 року в сумі 9600,00 грн, за ІV кв. 2017 року в сумі 9600 грн, за І кв. 2018 року в сумі 11169,00 гривень (арк. спр. 64-77).

Отже, податковий орган, лише на підставі письмового пояснення ОСОБА_5 прийшов до висновку про наявність не оформлених трудових відносин у останньої з позивачем у період з 01.07.2017 по 30.04.2018 та про виплату мінімальної заробітної плати ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 без сплати до бюджету необхідних платежів, зокрема податку на доходи фізичних осіб та військового збору, чому суд надає критичну оцінку, за відсутності будь-яких інших доказів наявності трудових відносин позивача та ОСОБА_5 та виплати позивачем мінімальної заробітної плати. Цей висновок суду, також підтверджує: 1) відсутність рішень управління Держпраці у Хмельницькій області за результатами розгляду справи про порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 265 КЗпП України, яке було повідомлено податковим органом, що у суді підтвердили сторони; 2) неможливість точного встановлення періоду (з якого дня, місяця, року), який працювала ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин з позивачем, розміру зарплати ( чому 3723 гривень, а не більше, чи менше цієї суми), що видно з пояснення першої (арк. спр.88).

Враховуючи наведене, суд вважає недоведеним, а тому протиправним висновок податкового органу щодо наявності не оформлених трудових відносин між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також щодо виплати позивачем заробітної плати ОСОБА_5 у період з 01.07.2017 по 30.04.2018, тому податкові повідомлення-рішення від 11.07.2018 №0119161307, №0119151307 та №0119141307 є протиправними та підлягають скасуванню.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №2464-VI, розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Надаючи правову оцінку вимозі ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.07.2018 №Ф-0119131307, якою позивачу нараховано недоїмку по внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7500,24 грн, та рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.07.2018 № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3750,12 грн, суд дійшов наступного висновку.

Винесення цих рішень є похідним від факту роботи ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин з позивачем, який не підтверджений в суді. Оскільки за результатами розгляду справи судом встановлено протиправність висновку податкового органу щодо виплати позивачем заробітної плати ОСОБА_5, тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування вимоги ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.07.2018 №Ф-0119131307 та рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області від 11.07.2018 № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2018 №0003931407 та №0003921407, суд зазначає наступне.

Актом від 19.04.2018 встановлені факти неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 489 грн, продаж 05.12.2016 о 19 год. 26 хв. однієї пляшки горілки «Київська», місткістю 0,5 л, міцністю 40 %. за ціною 55 грн та продаж 07.12.2016 о 17 год. 15 хв. двох пляшок горілки «Плакуча Іва», місткістю 0,5 л. міцністю 40 %, за ціною 55 грн за одну пляшку.

Пунктами 1, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі - Закон №265/95-ВР) визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до ст. 20 Закону №265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з абз. 31 ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР), мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом- сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за здійснення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (в редакції, чинній на момент проведення фактичної перевірки), мінімальна роздрібна ціна, зокрема, горілки та лікеро-горілчаних виробів становить 348,9 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Враховуючи наведене мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки місткістю 0,5 л, міцністю 40%, станом на дату продажі алкоголю, становила 69 грн 78 копійок.

Під час проведення фактичної перевірки в магазині "Золотий дукат" (смт. Летичів, вул. Горького, 1) посадовими особами відповідача виявлено факти реалізації 05.12.2016 о 19 год. 26 хв. однієї пляшки горілки Київська, місткістю 0,5 л, міцністю 40 %. за ціною 55 грн та 07.12.2016 о 17 год. 15 хв. двох пляшок горілки Плакуча Іва, місткістю 0,5 л. міцністю 40 %, за ціною 55 грн за одну пляшку. При цьому, зазначений товар реалізовано ФОП ОСОБА_3, що стверджено чеками РРО згідно витягу з АІС "Податковий блок" (арк. спр. 104).

Також, підтверджено належними доказами факти неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 489 грн, зокрема пляшки горілки Київська та двох пляшок горілки Плакуча Іва, що реалізовуються позивачем з врахуванням наявності ліцензії та встановлених фактів продажу.

Відповідно до копії Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої 20.12.2017, така ліцензія видана ФОП ОСОБА_3, місце здійснення торговельної діяльності - смт. Летичів, вул. Горького, 1, магазин "Золотий дукат". (арк. спр. 17).

Цей висновок суду не спростовує реєстрація підприємцем ОСОБА_5, адже вона була платником єдиного податку другої групи, що не дає права реалізації алкогольних напоїв, і вона не має ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв, а таку має позивач. Крім цього, суд критично оцінює Договір позички від 28.08.20117 між ОСОБА_5 (користувач) та ОСОБА_3 (позичкодавець) про передачу у безоплатне користування частини будівлі за адресою: смт. Летичів, вул. Героїв Крут (Горького) 1 площею 30 кв. м, адже він укладений між фізичними особами, і на думку суду, з порушенням вимог Цивільного кодексу України (правочин не є предметом цього судового розгляду). При цьому, ці фізичні особи проводили підприємницьку діяльність у одному приміщенні, і відповідно діяльність кожного повинна відбуватися з дотриманням вимог закону, перевірку чого проведено контролюючим органом, результат якої зафіксовано актами щодо ФОП ОСОБА_3.

Відтак, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2018 №0003931407 та №0003921407, слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач також частково довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме від 03.05.2018 №0003931407 та №0003921407, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією №6538806 від 23.10.2018 (арк. спр. 4) позивач сплатив судовий збір у розмірі 704,80 гривень, тому з урахуванням часткового задоволення позову, судовий збір частково підлягає поверненню на користь ФОП ОСОБА_3.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2018 за №№0119161307, №0119151307, №0119141307, рішення від 11.07.2018 за №0119241307, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 №Ф-0119131307.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 476,59 (чотириста сімдесят шість гривень п'ятдесят дев'ять копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 грудня 2018 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (вул. Грушевського, 11, Летичів, Хмельницька область, 31500 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Головуючий суддя ОСОБА_6