Рішення № 78849800, 17.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/2044/18

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представник позивача ОСОБА_1

третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якій просить:

зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради внести зміни у звітність щодо зарахування на користь ОСОБА_3 страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з 01.07.2014 р. по 31.12.2016 р. у сумі 45150,00 грн.,

зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради внести зміни у звітність щодо відрахування з ОСОБА_2 страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з 01.07.2014 р. по 31.12.2016 р. у сумі 45150,00 грн. менше, тобто на суму, яка була зарахована позивачу.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року позовна заява була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення). Недоліки позовної заяви усунено позивачем у строк і спосіб, встановлений судом.

Ухвалою суду від 22.10.208 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 листопада 2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, 07.11.2018 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, в якому управління зазначило, що не заперечує проти позову ОСОБА_5. Також відповідач не заперечив проти розгляду даної справи за відсутності представника управління.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 17.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради виплачувало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з якої відповідно їй і зараховувався страховий стаж. Однак, починаючи з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради перестало виплачувати ОСОБА_3 будь-яку допомогу, хоча остання знаходилась у соціальній оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 04.03.2014 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно в період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року позивачу не було зараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 17.07.2018 ОСОБА_3 зверталась до відповідача із заявою про зарахування на її користь страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак отримала відмову.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на адміністративний позов від 07.11.2018 (а.с.47) відповідач зазначив, що не заперечує проти адміністративного позову ОСОБА_3 та у зв'язку із неможливістю направлення свого представника на розгляд справи, не заперечує проти розгляду даної справи за відсутності представника Управління.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представник третьої особи Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Суд встановив, що 16.01.2014 року ОСОБА_2, як одним з батьків, було написано заяву до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомоги при народженні дитини - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12-13).

25 лютого 2014 року, ОСОБА_3 було написано заяву до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про допомогу по догляду за дитиною по досягненні неї трирічного віку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-15).

ОСОБА_3 з 04.03.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала у соціальній оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку (а.с.22).

В період з 01.03.2014 року по 30.06.2014 року Управління соціальної політики Тернопільської міської ради надавало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з якої відповідно ОСОБА_3 зараховувався страховий стаж (а.с.16-18).

Однак, починаючи з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради перестало виплачувати позивачу будь-яку допомогу та відповідно в період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року позивачу не було зараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.16-18).

У відповідності до довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, щомісячна одноразова допомога при народженні дитини ОСОБА_2 за вищевказаний період склала 45150,00 грн.

17 липня 2018 року позивач зверталась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради з заявою про зарахування на її користь страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.24).

Відповідач, листом від 18.07.2018 року №1000/13.6, повідомив ОСОБА_3, що управлінням надана інформація до Пенсійного фонду України для зарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 04.03.2014 року по 30.06.2014 рік - ОСОБА_3, а з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року - ОСОБА_2 (а.с.26).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-XII від 21.11.1992 року (в редакції від 01.01.2014 року, чинній на момент написання заяви про призначення допомоги при народженні дитини) допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну).

Згідно із ч.1 ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції від 02.02.2014 року, чинній на момент написання заяви про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України від 27.03.2014 року №1166-У-ІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами) було внесено зміни, зокрема:

4) розділ IV "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" виключити.

Пунктом 13 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції від 01.07.2014 року) передбачено, що платниками єдиного внеску є особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Згідно із абз.4 ч.5 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 з 04.03.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала у соціальній оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку (а.с.22). Однак, у період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради перестало виплачувати позивачу будь-яку допомогу та відповідно у зазначений період позивачу не було зараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.16-18).

Як слідує з матеріалів справи, щомісячна одноразова допомога при народженні дитини у період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року виплачувалась ОСОБА_2 та склала 45150,00 грн.

Водночас, в ході судового розгляду встановлено та не заперечується сторонами, що чоловік позивача - ОСОБА_2, у спірний період працював в УМВС України у Тернопільській області і страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за нього сплачено.

Так, згідно із довідкою Ліквідаційної комісії УМВС України у Тернопільській області від 19.09.2018 року №569 (а.с.23), за період з 01.07.2014 року по 06.11.2015 року ОСОБА_2 сплачений єдиний соціальний внесок із грошового забезпечення (2,6%) та нарахований єдиний соціальний внесок на грошове забезпечення (34,7%).

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради помилково було надано до Пенсійного фонду України інформацію для зарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 04.03.2014 року по 30.06.2014 року - ОСОБА_3, а з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року - ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 лише подав заяву на оформлення допомоги при народження дитини та не був платником страхових внесків.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи, положення чинного законодавства, визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

В силу частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч.4 ст.189 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів та те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль, 46002) внести зміни у звітність шляхом зарахування на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року в сумі 45150,00 (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят гривень нуль копійок).

Зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль, 46002) внести зміни у звітність шляхом відрахування з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року в сумі 45150,00 (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.