Рішення № 78848397, 21.12.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1719/18

Номер провадження № 2/194/615/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

при секретарі Коркіної Т.С.,

єдиний унікальний номер справи № 194/1719/18, номер провадження № 2/194/615/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області в порядкуспрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що рішенням Тернівської міської ради від 27 серпня 2003 року «Про створення комунального підприємства» надана згода на створення комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство» з питань утримань житлового фонду на наданню житлово комунальних послуг. Житловий фонд в м. Тернівка перебуває повному господарському віданні та знаходиться на балансі підприємства. На підставі ордеру від 05 листопада 1993 року № 01636 серія ВК виданий виконавчим комітетом Тернівської міської Ради народних депутатів, житлове приміщення, яке складається з 1-єї кімнати за адресою: АДРЕСА_1 було надане ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який 28 листопада 1983 року був зареєстрований в зазначеному приміщенні. Згідно листа Тернівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 30 жовтня 2018 року стало відомо, що головний квартиронаймач ОСОБА_2 помер 01 березня 2016 року та виписаний 30 жовтня 2018 року, про що зазначено в виписці з адресної картки. Також у цьому житловому приміщенні з 01 червня 1992 року по теперішній час зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але, ОСОБА_1 з 2003 року по даний час в житловому приміщенні АДРЕСА_2 не проживає, що і є останнім відомим місцем проживання. Таким чином відповідач без поважних причин не мешкає в зазначеному приміщенні з 2003 року. Ніяких перешкод в користуванні житловим приміщенням позивач не вчинив, відповідач добровільно покинув житлове приміщення, та з зазначеного часу в ньому не проживає, не цікавиться ним. Відповідач не виявляє до житла ні якого інтересу, не оплачує витрати, повязані з наданням житлово комунальних послуг, які надаються. Зазначене приміщення відключене від послуг водопостачання, водовідведення, газопостачання, енергопостачання, взагалі знаходиться в незадовільному стані. Відповідач взагалі не проживає у вищезазначеній квартирі з 2003 року, а лише був зареєстрований. У звязку з чим просить, позбавити право користування житловим приміщенням квартирою № 47 в будинку № 1 по вул. Шахтарська в м. Тернівка Дніпропетровської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що є підставою для зняття з реєстрації місця проживання.

Представник позивача в судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у визначені судом строки не надав, причини неявки суду не повідомив (а.с. 21).

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно доч.1ст.280ЦПК України,суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне зявивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, та зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.

У звязку із неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1ст. 58 ЖК УРСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет міської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно дост. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до рішення Тернівської міської ради «Про створення комунального підприємства» надана згода на створення комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство» з питань утримань житлового фонду по наданню житлово комунальних послуг (а.с. 12).

Відповідно до ордеру № 01636 серії ВК, виданого виконавчим комітетом Тернівської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_2 було надане житло, яке складається з 1- єї кімнати, жилою площею 17,07 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 6).

З відповіді начальника Тернівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року за вих. № 1423/14.25-38, вбачається, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть № 341 від 10 березня 2016 року, складений Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на ОСОБА_2, 05 січня 1938 року, який помер 01 березня 2016 року (а.с. 11).

Як зазначено у виписці від 30 жовтня 2018 року за вих. № 2338 з адресної картки, що за адресою: АДРЕСА_3, дана квартира знаходиться у власності виконкому, ордер № НОМЕР_1 від 05 листопада 1983 року, наймачем значиться ОСОБА_2, на даній житловій площі зареєстровані: ОСОБА_2, прописаний 28 листопада 1983 року та виписаний 30 жовтня 2018 року, який помер, ОСОБА_3, прописана 01 червня 1992 року та виписана 01 березня 2005 року, яка померла та ОСОБА_1, який прописаний з 01 червня 1992 року (а.с. 7).

Відповідно доакту завих.№ 483від 13квітня 2018року,що заадресою:АДРЕСА_3,зареєстрований алене мешкаєз 2003року ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_4, ОСОБА_5 в присутності начальник ЖРЕД-10 ОСОБА_6 (а.с. 8), з акту за вих. № 761 від 02 серпня 2018 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3ніхто немешкає більшеніж півроку, даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_4, ОСОБА_5 в присутності начальник ЖРЕД-10 ОСОБА_6 (а.с. 9) та відповідно до акту за вих. № 1106 від 17 жовтня 2018 року за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрована але зі слів сусідів не мешкає з 2003 року по теперішній час ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, квартира знаходиться в антисанітарному стані, відключено водопостачання, електропостачання, та газопостачання, даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_4, ОСОБА_5 в присутності начальник ЖРЕД-10 ОСОБА_6 (а.с. 10).

З довідки, виданої начальником абонентського відділу «Тернівського житлово-комунального підприємства», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3, нараховується заборгованість станом на 01 жовтня 2018 року в сумі: квартплата 7604, 95 грн., опалення 10095,13 грн. (а.с. 13).

Відповідно до п. п. 10,11Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписамистатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. За правилами статей2,12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК.

Згідност. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади первинного рівня (тобто жителі сіл; добровільних об'єднань у сільську громаду жителів кількох сіл; селищ; міст), територіальні громади вторинного рівня (жителі районів, областей), а також органи місцевого самоврядування, що здійснюють права комунальної власності від імені територіальної громадипредставницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.

До об'єктів права комунальної власності, зокрема, належать: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування, а також відумерла спадщина.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 ЖК УРСРвстановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спорусудом.

У відповідністьст.72 ЖК УРСРвизнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті71,72,116,156 ЖК УРСР,стаття 405 ЦК), зокрема від вирішення вимог про позбавлення права користування жилим приміщенням.

В суді знайшов підтвердження той факт, що відповідач без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше пів року, тобто з 2003 року, витрати по утриманню та обслуговуванню житлового приміщення не несе, квартира знаходиться в антисанітарному стані, відключено водопостачання, електропостачання, та газопостачання.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, визнавши відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням.

На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача дійсний розмір судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.4, 6, 18, 76-81, 258, 259, 263, 264, 280-283 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) таким, що втратив право користування квартирою № 47 в будинку № 1 по вулиці Шахтарська в м. Тернівка Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово комунальне підприємство» (юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ: 31657751) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене через Тернівський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 грудня 2018 року.

Сторони справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Тернівське житлово комунальне підприємство», юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ: 31657751.

Відповідач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя Ю.І. Соколова