Ухвала суду № 78847367, 28.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5771/18

У Х В А Л А

з питань звільнення сплати судового збору

28 грудня 2018 року

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. розглянула в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови, -

у с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 31.10.2018 ВП № 57555755 про стягнення з позивача виконавчого збору.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів:

1) доказів своєчасності звернення до суду з позовом або клопотання (заяву) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з представленням доказів поважності причин через які такий пропущено;

2) заяви - власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1762,00 гривень, за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами або належну копію документа, що підтверджує звільнення позивача від сплати судового збору.

Вказану ухвалу позивач одержав 12.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви, з врахуванням святкових і вихідних днів завершився 26.12.2018 включно.

26.12.2018 за вх. № 41477 від позивача до суду надійшов лист, до якого долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору та відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що за подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби справляння судового збору не передбачено, що досліджено 30.01.2018 Верховним судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у рамках справи № 2-3280/1, провадження № 6-1356св18. Зазначив, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є право на апеляційне та касаційне оскарження, а отже скаржник звільнений від сплати судового збору за подання скарги на дії державного виконавчої служби, а й у разі подання ним апеляційної скарги на прийняте за результатами розгляду скарги рішення.

Суд вирішуючи вказане клопотання керується таким.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.

З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.

Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону та з’ясовані обставини позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).

Крім вказаного, позивачем до клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтовано таке клопотання.

Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви – відсутні.

Крім вказаного, безпідставними є покликання позивача на дослідження питання щодо сплати судового збору при подачі скарги на дії державного виконавця, яке здійснене 30.01.2018 Верховним Судом у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у рамках справи № 2-3280/1, провадження № 61-1356св18, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Звернення у спосіб подання скарги цієї статтею не передбачено. При цьому, позивачу слід звернути увагу, що до Львівського окружного адміністративного суду він звернувся саме із позовною заявою, а не із скаргою.

Крім цього, суд критично оцінює покликання на звільнення від сплати судового збору як в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної інстанції, оскільки звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції не входить до компетенції суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и л а:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови – відмовити.

Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Качур Р.П.