Рішення № 78845690, 22.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2968/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у даному позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) матеріально-технічної бази з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем, розміщеними за адресою : АДРЕСА_1, шляхом заборони її використання (експлуатації ) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей (воріт) до будівель операторської, гаражів та запірної арматури трубопроводів киснево-наповнювальної станції та газового модулю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акт перевірки. Зауваження (заперечення) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб'єкта господарювання не надходили.

З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення роботи (експлуатації) матеріально-технічної бази з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем, розміщеними за адресою : АДРЕСА_1, шляхом заборони її використання (експлуатації ) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей (воріт) до будівель операторської, гаражів та запірної арматури трубопроводів киснево-наповнювальної станції та газового модулю.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надавався.

Представник позивача, до судового засідання, надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Ч.1 ст.131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність на території матеріально-технічної бази (киснево-наповнювальної станції) за адресою: АДРЕСА_1. Дана матеріально-технічна база на даний час перебуває на стадії переходу права власності від спадкодавця ОСОБА_3 до спадкоємця ОСОБА_1 та проводиться виготовлення усієї необхідної документації.

Відповідно до пояснень позивача, вказана матеріально-технічна база з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем (АДРЕСА_1) відноситься до вибухопожежонебезпечних об'єктів, тобто забезпечення на ній безпеки, у тому числі пожежної та техногенної, є першочерговим завданням, оскільки у разі виникнення надзвичайної ситуації на ній створюється велика небезпека та ймовірність травмування і загибелі людей.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)», затвердженого наказом ДСНС України в області від 24.11.2017 № 627, та наказу Олександрійського міськрайвідділу Управління ДСНС України в області від 20.09.2018 № 46 «Про проведення перевірок об'єктів різних форм власності у жовтні 2018 року» (копія витягу додається) державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту м. Олександрії та Олександрійського району старшим лейтенантом служби цивільного захисту Голіковим Д.С. на підставі посвідчення від 20.09.2018 № 363 (а.с.16) було проведено у період з 1 по 5 жовтня 2018 року планову перевірку киснево-наповнювальної станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, щодо додержання (виконання) законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (зі змінами) (далі - ПЛБУ), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273 (далі - ПТБ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання», затверджені наказом Держбуду України від 23.04.2001 № 101 (далі - ДБН В.2.5-20-2001), Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 286/12160 (далі - Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів), Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 (далі - Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту), Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 (далі - Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки), а саме:

Киснево-наповнювальна станція

- не обладнано наявні гаражі системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з послідуючим заключенням угоди на її технічне обслуговування із спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на право проведення даних робіт з подальшим виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу

V ППБУ, пункт 12.1.1 таблиці А.1 додатка А ДБН В.2.5.56:2014, підпункт 5.8 пункту 5 додатка Ж ДБН В.2.5.56:2014);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

- не проведено перевірку пристроїв захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

- не пройдено посадовою особою та працівниками навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу II ППБУ);

- не забезпечено територію, будівлі, споруди та приміщення необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Типових норм належності вогнегасників (підпункти 3.6, 3.8, 3.9 пункту 3 розділу V ППБУ);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, а також ДСТУ 4297-2004 (підпункт 3.17 пункту 3 розділу V ППБУ);

- на території об'єкта не встановлено протипожежний щит (стенд) з необхідним комплектом засобів пожежогасіння (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (підпункт 3.11 пункту 3 розділу V ППБУ);

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (п. 9 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів);

- не проведено паспортизацію об'єкта відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів (п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки);

- не пройдено функціональне навчання керівним складом та посадовими особами, діяльність яких пов'язана з організацією заходів цивільного захисту (стаття 20 КЦЗУ, пункт 7 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту);

Окремо розташований газовий модуль:

- не обладнано будівлю операторської системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з послідуючим заключенням угоди на її технічне обслуговування із спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на право проведення даних робіт з подальшим виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 12.6 таблиці А.1 додатка А ДБН В.2.5.56:2014, підпункт 5.8 пункту 5 додатка Ж ДБН В.2.5.56:2014);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ);

- не встановлено пристрої захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21 розділу IV ППБУ);

- не забезпечено відстань від газового модулю до будинків та споруд різного призначення відповідно до нормативних вимог (таблиця 21, пункт 8.153 ДБНВ.2.5-20-2001);

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (п. 9 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів);

- не проведено ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки (п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки, п. З статті 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», пункти 1, 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки);

- не проведено паспортизацію об'єкта відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів (п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки);

- не проведено декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки (п. 9 статті 20 КЦЗУ).

Подальша експлуатація вищевказаної матеріально-технічної бази з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей (працюючому персоналу, відвідувачам та особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі).

Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Таким чином, Управління ДСНС у Кіровоградській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону №877-V та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З матеріалів справи вбачається, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді у вигляді зупинення роботи (експлуатації) матеріально-технічної бази з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем, розміщеними за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони її використання (експлуатації ) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей (воріт) до будівель операторської, гаражів та запірної арматури трубопроводів киснево-наповнювальної станції та газового модулю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В и р і ш и в

Позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, ЄДРПОУ 38613719) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (просп. Соборний, 132, к. А кв. 58, м. олександрія, Кіровоградська область, 28000, ІПН НОМЕР_1) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) у вигляді зупинення роботи (експлуатації) матеріально-технічної бази з киснево-наповнювальною станцією та окремо розташованим газовим модулем, розміщеними за адресою : АДРЕСА_1, шляхом заборони її використання (експлуатації ) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і опечатуванням (опломбуванням) вхідних дверей (воріт) до будівель операторської, гаражів та запірної арматури трубопроводів киснево-наповнювальної станції та газового модулю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула