Рішення № 78845140, 13.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/859/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ФОП ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області, представник - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

третьої особи: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби головного територіального управління юстицій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 грудня 2018 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд: Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 року в частині зобов'язання позивача укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження); Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018 року; стягнути судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідачем здійснено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місце здійснення діяльності - Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (магазин «Тиса»), про що складено ОСОБА_5 № ЗК303/215/АВ від 05.07.2018 року. Згідно висновків акту встановлено, що позивач у місці здійснення діяльності - швейному цехові будівлі ТзДВ «Патент» нібито допустила до виконання робіт шість працівників без укладення з кожним з них трудового договору, чим порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Та того ж дня, відповідачем в особі головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 року, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення, а саме укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження), про прийом працівників повідомити в органи ДФС.

На підставі вказаного ОСОБА_5 перевірки відповідачем в особі першого заступника начальника ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26 липня 2018 року, якою вирішено накласти на позивача штраф.

Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, відповідно постанова та припис які були винесені відповідачем, підлягають скасуванню, оскільки особи вказані в ОСОБА_5 інспекційного відвідування, які нібито допущені позивачем до виконання робіт без укладення трудових відносин, були на момент перевірки прийняті позивачем на роботу на підставі письмових трудових договорів та були допущені до роботи саме після їх укладення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26 липня 2018 року винесена уповноваженою посадовою особою ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає. Підстави для скасування припису теж відсутні.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляд справи був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області видано Наказ від 23.03.2018 року № 111 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, за місцем здійснення діяльності м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (будівля ТзДВ «Патент», швейний цех) щодо порушень при оформленні трудових відносин на підставі заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 11.06.2018р. (а.с. 112-113).

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.06.2018 № 715, відповідно до якого з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин було направлено на інспекційне відвідування посадових осіб ОСОБА_3 Держпраці в Закарпатській області до ФОП ОСОБА_1, за місцем здійснення діяльності м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (будівля ДзДВ «Патент», швейний цех). Строк дії направлення з 05 липня 2018 року по 15 липня 2018 року (Т.1 а.с. 117).

За результатами інспекційного відвідування було складено ОСОБА_5 № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року (а.с. 9-13) у якому було зазначено наступне:

Інспекційним відвідуванням проведеним 05.07.2018 року встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (швейний цех у будівлі ТзДВ «Патент») знаходилися і виконували роботи без укладених трудових договорів наступні громадяни: ОСОБА_9, 08.06.1989 року, ОСОБА_10, 27.01.1977 року, ОСОБА_11, 06.08.1978року, ОСОБА_12, 07.10.1980 року та ОСОБА_13, 29.05.1959 року, яка від написання пояснень відмовилася. Інші згадані особи надавали пояснення, що або стажуються та/або договора з ними не укладалися.

Однак пізніше відкликали пояснення через неточність поданій інформації та повідомили відповідача до закінчення періоду відведеного на проведення перевірки про те, що договора все такі з ними були укладені (а.с.36-43)

09.07.2018 року позивачем до Начальника ОСОБА_3 Держпраці в Закарпатській області було подане Зауваження на ОСОБА_9 № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року, та надали трудові договора з працівниками, накази про прийняття на роботу з відмітками про ознайомлення, власноручно написані заяви про прийняття на роботу, копії трудових книжок з записами про прийняття на роботу, пояснення осіб, повідомлення ДФС про прийняття на роботу в т.ч. датовані до проведення перевірки (а.с. 36-55)

Однак листом начальника ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області № 56 від 24.07.2018 р. позивача повідомлено про відсутність правових підстав для зміни вказаного акту (а.с. 67).

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 року, яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення вказані в ОСОБА_9 інспекційного відвідування, а саме укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження), про прийом працівників повідомити в органи ДФС (а.с. 14-15).

10.07.2018 року вказаний ОСОБА_14 позивачем з підстав наведених вище був оскаржений у адміністративному порядку до керівника відповідного територіального органу Держпраці, однак листом начальника ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області № 07-02/2613 від 23.07.2018 р. (а.с.66) позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування припису № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 року (а.с. 16-18, 66).

Згідно рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД від 13.07.2018 року розгляд справи відносно ФОП ОСОБА_1 призначено на 24.07.2018 року (а.с. 116).

ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області від 16.07.2018 року № 07-02/2503 ФОП ОСОБА_1 було повідомлено про час та дату розгляду справи. Даний лист був переданий телефонограмою 16.07.2018 р. ФОП ОСОБА_1 та рекомендованим листом (а.с. 114).

В подальшому, за фактом здійснення перевірки відповідачем 26 липня 2018 року було проведено розгляд справи по вищевказаних питаннях та на підставі ОСОБА_9 перевірки, постановою ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26 липня 2018 року, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було притягнуто до фінансової відповідальності на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено на останнього штраф в розмірі 670 140 грн. (а.с. 19-22).

Крім того, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК303/215/АВ/П/ПТ від 05.07.2018 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, який було направлено листом від 06.07.2018 року № 44 для розгляду до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (а.с. 180-183).

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2018 року провадження у адміністративній справі № 308/7570/18 відносно ФОП ОСОБА_1, про вчинення нею правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрито, у звязку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 231-233).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі Порядок № 295).

П. 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад обєднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Ст. 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч.1, 4, 6 - 6, абз.2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону №877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином, й управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов'язковим врахуванням положень Закону №877-V.

Ст. 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V).

Ч. 8 ст.4 Закону № 877-V органам державного нагляду (контролю) та суб'єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ч. 3 та 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; - акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; - акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Згідно із ч. 1 ст. 21 КзпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу ОСОБА_9 інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

З аналізу положень статті, яка передбачає відповідальність суб'єктів господарювання за порушення трудового законодавства - ст. 265 КАС України вбачається спеціальний суб'єкт відповідальності за порушення наведені в статті. Так, суб'єктами, на яких розповсюджується дія статті є: юридичні особи; фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю.

Таким чином, можливість контролюючого органу застосувати штраф до об'єкта перевірки залежить від доведеності того, що об'єкт перевірки є суб'єктом відповідальності, зокрема, за ст. 265 КАС України. Щодо фізичних осіб-підприємців - підлягає доказуванню факт використання ними найманої праці.

Підставою для винесення спірної постанови стало те, що нібито ФОП ОСОБА_1 порушено норми ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Акт інспекційного відвідування № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року було складено на підставі обставин, викладених в подальшому відкликаних поясненнях працівників ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час проведення перевірки уповноваженими особами управління Держпраці в Закарпатській області.

А твердження відповідача про підтвердження вказаним ОСОБА_9 інспекційного відвідування факту використання ФОП найманих працівників без оформлення трудового договору суд вважає помилковим, у звязку з наступним.

Суд констатує, що вказані попередні письмові пояснення відкликані вказаними особами через їх неточність. Це підтверджують надані позивачем нотаріально завірені копії пояснень цих же осіб, де зазначається, що попередні пояснення не відображають дійсних обставин справи.

Про обставини правомірного прийняття на роботу свідчать укладені та надані трудові договора та інші документи, зокрема заяви про прийняття на роботу, повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу, накази про прийняття на роботу, записи у трудових книжках працівників, тощо (а.с. 48-65).

Крім цього оформлення трудових відносин із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ще з 05.06.2018 р. як і з ОСОБА_9 ще з 27.06.2018 р. підтверджує розрахунково - платіжна відомість на виплату заробітної плати працівникам за червень 2018 р., а також податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 р. (Форма № 1 ДФ). Прийняття працівників ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на роботу підтверджується повідомленням до територіального підрозділу ДФС про прийняття працівників на роботу, подане ще 05.06.2018 р. (а.с. 44-45, 47).

Оформлення трудових відносин із ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 підтверджують і Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень та липень 2018 р. (а.с. 202-225).

Судом встановлено також, що ОСОБА_10 не перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1

Із матеріалів справи випливає, що ОСОБА_10 надавала послуги ФОП ОСОБА_1 на підставі цивільно-правового договору від 03.07.2018 р. Це узгоджується із інформацією вказаною у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2018 р., зокрема у таблиці 5 (а.с. 68).

ОСОБА_4 виконання даного цивільно-правового договору підтверджується актом прийому наданих послуг № 1 від 31.07.2018 р. та видатковим касовим ордером від 06.08.2018 р. (а.с. 42-43).

Вказаний цивільно-правовий договір ознак трудового договору, передбачених ч. 1 ст. 21 КЗпП України не має. Йому притаманні ознаки цивільно-правового договору, оскільки оплачується не сам процес праці, а його результат, який оформляється актами наданих послуг, оплата проводиться тільки на підставі актів, а виконавець не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку та сам організовує свою роботу.

Одночасно суд наголошує, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб'єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Відповідач у відзиві на позов посилається, що документи, які позивачем додано пізніше та до позовної заяви, а саме копії з трудових книжок, копії трудових договорів, копії заяв про прийняття на роботу, копії наказів про прийняття на роботу та копію повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийом на роботу громадян ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_16, а також: цивільно-правовий договір із ОСОБА_10, не були надані позивачем під час проведення інспекційного відвідування, а отже не могли бути досліджені та враховані під час складання акту за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що позивач при інспекційному відвідуванні не була присутня, а тому була позбавлена можливості подати всі необхідні документи, однак 09.07.2018 року в перший робочий день після інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 було подане зауваження на ОСОБА_17 № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року, відповідно до якого відповідачу були надані всі документи, які стосується оформлення трудових відносин із вказаними працівниками, та які спростовують факт порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

З приводу винесення відповідачем ОСОБА_14 про усунення виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Згідно із нормами того ж п.19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, крім акту, у разі виявлення порушень законодавства про працю складається і припис про їх усунення.

Пунктами 20, 21 Порядку № 295 встановлено, що ОСОБА_17 складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником обєкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник ОСОБА_17 залишається в обєкта відвідування.

Якщо обєкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невідємною частиною.

Зауваження можуть бути подані обєктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За правилами п.п.23, 24 Порядку № 295, ОСОБА_14 є обовязковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення обєктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

ОСОБА_14 вноситься обєкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Із викладеного слідує, що в разі відсутності зауважень до акту, припис може бути винесений як в останній день інспекційного відвідування, так і протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання).

Як було встановлено судом, позивачем 10.07.2018 року було подано скаргу до керівника відповідного територіального органу Держпраці припис № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 року до якої було додано документи підтверджуючі оформлення трудових відносин з особами вказаним в спірному приписі, однак відповідачем було залишено поза увагою дані докази.

Суд з огляду на вищенаведене не приймає доводи відповідача щодо правомірності спірних припису та постанови, оскільки на їх підтвердження не надано до суду належних та допустимих доказів.

Тому, виходячи з матеріалів справи, суд вбачає, що докази у своїй сукупності спростовують обставини, викладені у оскаржуваних приписі та постанові та доводять, що до ФОП ОСОБА_1, застосування фінансової санкції, передбаченої ст. 265 КАС України є помилковим та передчасним, а оскаржувані постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженої постанови та припису, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

Ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 8463,40 грн. (що підтверджується квитанцією № ПН 2368 від 09.08.2018 року а.с.4), який підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби головного територіального управління юстицій у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис ОСОБА_3 Держпраці в Закарпатській області про усунення виявлених порушень №ЗК303/215/АВ/П від 05 липня 2018 року в частині зобов'язання позивача укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження).

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_3 Держпраці в Закарпатській області про накладання штрафу №ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26 липня 2018 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Можайського, буд. 18/53, м. Ужгород, Закарпатської обл., РНОКПП - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 Держпраці в Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ - 39795035) судові витрати у розмірі 8463,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_18