Рішення № 78844724, 11.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2018 року о/об 17 год. 50 хв.Справа № 0840/2772/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс центр" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25-А, код ЄДРПОУ 33011522)

до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 37471912)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1)

про скасування постанови про накладення штрафу

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі ордеру серія НОМЕР_2 від 11.12.2018 року)

представника позивача - ОСОБА_3

(особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_1)

представника відповідача - Іванченко Т.О.

(діє на підставі довіреності № 40-704-10/3386 від 11.05.2018 року)

третя особа - ОСОБА_1

(особа посвідчується паспортом серії НОМЕР_3)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс центр" (надалі - позивач) до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову №17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 16 липня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 31 липня 2018 року.

Протокольною ухвало суду від 31 липня 2018 року розгляд справи відкладено до 13 вересня 2018 року.

В судовому засіданні 13 вересня 2018 року в судовому засіданні відмовлено позивачу у залученні співвідповідачів та повернуто заяву про зміну предмету позову, про що постановлено відповідні ухвали суду.

В судовому засіданні 13 вересня 2018 року протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 25 вересня 2018 року.

25 вересня 2018 року в судовому засіданні протокольною ухвалою до участі у справі залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

Разом з тим, ухвалою суду від 25 вересня 2018 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

Також, витребувано від Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області додаткові докази, про що 25 вересня 2018 року постановлено відповідну ухвалу суду.

Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 18 жовтня 2018 року.

В судовому засіданні 18 жовтня 2018 року у розгляді справи оголошено перерву до 06 листопада 2018 року, у зв'язку з необхідністю представника позивача ознайомитися з витребуваними документами.

06 листопада 2018 року розгляд справи відкладено до 22 листопада 2018 року про що постановлено протокольну ухвалу суду.

22 листопада 2018 року прокольною ухвалою суду у розгляді справи оголошено перерву до 11 грудня 2018 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 11 грудня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано протиправністю дій інспектора відповідача щодо встановлення, 04 червня 2018 року, експлуатацію TOB «Інтерсервіс центр» нежитлового приміщення, що є невиконанням вимог приписів відповідача № 3, № 4. Позивач вказує, що встановлені інспектором обставини не відповідають дійсності, оскільки позивач не експлуатує зазначене приміщення під кафе. TOB «Інтерсервіс центр» така обставина повідомлена Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області. Так, 18 червня 2018 року на адресу відповідача, направлено звіт про виконання припису №15, та заперечення на нього. Детально вказано про хід виконання припису та помилковість висновків інспектора. Вказує, що наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 02 січня 2018 року №01 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 26 грудня 2016 року №ЗП 083163573362 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31 березня 2017 року за №ЗП 143170792446. Зазначає про те, що постановою головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №5/1008-23.2/513 від 19 лютого 2018 року накладено штраф на TOB «Інтерсервіс центр» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 26 430,00 грн. Штраф накладено у зв'язку із тим, що 05 лютого 2018 року інспектор встановив, що TOB «Інтерсервіс центр» продовжує експлуатувати нежитлове приміщення під кафе. Тобто, зазначає про те, що до TOB «Інтерсервіс центр» застосовано двічі відповідальність за одне й те саме правопорушення.

В судовому засіданні представники позивача просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області, в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№23844 від 31 липня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що відповідачем в повному обсязі дотримана процедура притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства, постанова № 17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року винесена у відповідності з вимогами норм чинного законодавства, а доводи позивача спростовуються матеріалами перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

В ході проведення позапланової перевірки встановлено, що відповідно до вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05 лютого 2018 року №3 та від 05 лютого 2018 року №4, виданих позивачу, встановлено вимогу: «з 05 лютого 2018 року зупинити експлуатацію об'єкта «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» АДРЕСА_2. прим. IX (літ А-5) до прийняття його в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку».

Під час виїзду посадовими особи органів державного архітектурно-будівельного контролю 04 червня 2018 року о 16 год. 00 хв. на об'єкт будівництва встановлено, що позивачем не зупинено експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2. прим. IX (літ А-5) в якості кафе, що підтверджується матеріалами фото та відео фіксації. Таким чином, вимоги приписів позивачем не виконані, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 41 Закону, підпункту 3, пункту ІІ Порядку №553, про що складено відповідний акт №243/08.06.2018.

08 червня 2018 року відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Припис №15 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано з 08 червня 2018 року зупинити експлуатацію об'єкта: «Реконструкція нежитлового приміщення під кафе» м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 25-а, прим. IX (літ А-5) до прийняття його в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку.

22 червня 2018 року за результатами розгляду вищезазначеного протоколу відповідачем винесено постанову №17/1008-23.2/2035 про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частиною 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 26 430,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №533).

Відповідно до пункту 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах 2-4 пункту 2, мають право головні інспектори будівельного нагляду.

Пунктом 3 Порядку №244 встановлено, що штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування (пункт 10 Порядку №244).

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

За приписами пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Підпунктом 1 пункту 22 Порядку №244 передбачено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

За правилами пункту 25 Порядку №244 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Позивач посилається на те, що відповідачем порушено абзац 2 пункту 6 Порядку №244, зокрема, що Акт перевірки складено 06 червня 2018 року, проте це суперечить тому, що інспектор виїжджав на місце 04 червня 2018 року, і відповідно протокол про правопорушення також датовано 08 червня 2018 року, а не 04 червня 2018 року.

Проте суд звертає увагу, що відповідно до Акту перевірки №243/08.06.2018 перевірка проводилась з 04 червня 2018 року по 06 червня 2018 року.

За правилами пункту 16 Порядку №533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку №533 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Отже вищезазначені твердження позивача є помилковими, оскільки Акт перевірки складається за результатами перевірки, тобто після завершення перевірки, і в даному випадку такою датою є 08 червня 2018 року, отже відповідно і протокол і припис також датовані 08 червня 2018 року.

Також суд критично ставиться до твердження позивача про подвійне притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки Постановою відповідача №5/1008-23.2/513 від 19 лютого 2018 року, на яку посилається позивач, TOB «Інтерсервіс центр» притягнуто до відповідальності за невиконання Припису від 02 січня 2018 року №1, а Постановою №17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року позивача притягнуто до відповідальності за невиконання Приписів від 05 лютого 2018 року №3 та від 05 лютого 2018 року №4, які на час розгляду справи в адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Крім того, суд звертає увагу, що наявними в матеріалах адміністративної справи документами спростовуються твердження позивача про те, що відповідачем не надавались позивачу Акт перевірки №243/08.06.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08 червня 2018 року та припис №15 від 08 червня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів, норм і правил, оскільки по-перше, на вищезазначених документах стоїть відмітка, що представник позивача з вказаними документами ознайомлений, від підпису відмовився, та по-друге всі зазначені документи направлені на адресу TOB «Інтерсервіс центр» поштою.

Надіслання вищевказаних документів підтверджується копією супровідного листа відповідача №1008-23.2/1877 від 08 червня 2018 року, та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого поштове відправлення отримане представником TOB «Інтерсервіс центр» 11 червня 2018 року.

Таким чином, відповідачем також дотримані приписи пункту 21 Порядку №533 а саме, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Твердження позивача про те, що оскільки приміщення передане в оренду приватному підприємцю ОСОБА_7, і ТОВ «Інтерсервіс центр» не може втручатись у господарську діяльність іншого суб'єкта господарювання, - судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за адресою АДРЕСА_2 - зареєстроване саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр», тобто це є юридичною адресою позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що в судовому засіданні не надано доказів того, що нежиле приміщення, ІХ (літ.А-5), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 не належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр».

Та обставина, що саме позивач є власником вказаного спірного приміщення не заперечувалось та не надано документів зворотнього.

Відповідачем також надано компакт-диск із відеозаписом перевірки TOB «Інтерсервіс центр», дослідивши який, суд також дійшов висновку, що відповідачем дотримано приписи чинного законодавства щодо порядку проведення перевірки.

Зауваження позивача про те, що порядок перевірки порушено, оскільки у проведенні перевірки приймала участь невстановлена особа, яка вела відеозйомку, суд не приймає до уваги, оскільки досліджуючи відеозапис судом встановлено, що інспектором Масловим М.С. прийнято до уваги заперечення щодо участі у перевірці особи, яка здійснювала відеозйомку та усунуто такі недоліки шляхом здійснення відеозйомки самостійно.

Також суд не приймає до уваги посилання представника позивача, на те, що відеозйомка здійснювалась в супереч законодавства, оскільки запис перевірки вівся на власний мобільний телефон інспектора, на підставі наступного.

За правилами пункту 10 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки зокрема мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Таким чином законодавець чітко визначає право інспектора здійснювати в процесі перевірки використання фото-, аудіо- та відеотехніки, однак не регламентує якими саме засобами. Тому суд приходить до висновку, оскільки інспектор не залежить від вибору використання фото-, аудіо- та відеотехніки, тому й не можна говорити що здійснена зйомка суперечить законодавству, оскільки останнім не порушено Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не використовувалось у своїй діяльності технічних засобів заборонених законом.

Щодо недопустимості як доказу відеозйомки з тих мотивів, що такі матеріали можуть бути фальсифіковані, або змонтовані, то суд не приймає такі посилання, оскільки відповідальність за фальсифікацію чи спотворення дійсності лежить безпосередньо на інспекторі, який здійснював перевірку. Інформація з належних джерел, яка може бути прийнята судом, як належна, у суду відсутні.

Тим більше судом досліджено час створення відео файлів які відповідачають часу проведення перевірки.

Отже, вищенаведене у сукупності свідчить про те, що відповідачем дотримані приписи чинного законодавства що стосуються процедури проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр», винесення припису №15 від 08 червня 2018 року, та що відповідачем в повному обсязі дотримана процедура притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства, в результаті чого прийнято Постанову №17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року про накладення на ТОВ «Інтерсервіс центр» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інші доводи сторін не є юридично значимими та не впливають на правильність вирішення адміністративної справи по суті.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується із висновками відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс центр» підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Враховуючи фактичні обставини справи суд доходить висновку, що постанова №17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року - є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі та у межах чинного законодавства України, отже не підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість постанови №17/1008-23.2/2035 від 22 червня 2018 року, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс центр" до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 грудня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов