Рішення № 78843106, 18.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 грудня 2018 р. Справа № 120/3886/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка І.В.,

представника позивача: Томчук М.А.,

представників відповідача: Басенко В.А., Кучабської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця

до: управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області

про: скасування вимоги про усунення виявлених порушень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (далі - КЕВ м. Вінниця, позивач) з адміністративним позовом до управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (відповідач) про скасування вимоги про усунення виявлених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до плану проведення заходів державного фінансового контролю працівниками управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця за період з 01.01.2016 по 01.02.2018, за результатами якої складений акт ревізії та направлено вимогу про усунення виявлених порушень. З пунктом вимоги, у якому зазначено, що в порушення п. 9 Додатку 2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно на пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі -Методика № 786) укладено додаткову угоду від 31.12.2015 № 3 до договору оренди від 19.10.2010 № 3/2010 між КЕВ м. Вінниця та приватним підприємством "Агронафтасервіс" (далі - ПП "Агронафтасервіс") для розміщення пункту заправки пальним із заниженою ставкою орендної плати, внаслідок чого КЕВ та МОУ недоотримано доходів на загальну суму 66188,28 грн. та завдано збитки на вказану суму, позивач не погоджується. На переконання позивача, оскільки у Методиці № 786 орендна ставка для розміщення пункту заправки пальним відсутня, то в даному випадку позивачем правомірно застосована орендна ставка, визначена п. 29 Додатку до Методики № 786, а саме 15% як "Інше використання нерухомого майна". Також позивач зазначає, що КЕВ м. Вінниця погодило з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (далі - РВ ФДМ України по Вінницькій області) розрахунок стартового розміру орендної плати для розміщення пункту заправки пальним (як інше використання) та отримано відповідне роз'яснення РВ ФДМ України по Вінницькій області щодо розміру орендної ставки на рівні 15% в ході проведення перевірки. Відтак, на переконання позивача, розмір орендної плати відповідає нормам чинного законодавства, що не дає підстави для твердження про недоотримання КЕВ м. Вінниця доходів.

Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 52596 від 16.11.2018), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію мотивує тим, що Методика № 786 не містить вичерпного переліку можливих видів діяльності, однак містить низку орендних ставок, які передбачають реалізацію непродовольчих товарів (для прикладу: розміщення торговельних об'єктів з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів, зброї, тощо). При цьому, як зазначає відповідач, державним класифікатором продукції та послуг, ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" відповідно до Закону України від 05.06.2014 №1315-VIII "Про стандартизацію" та на виконання Плану національної стандартизації визначено, що клас "Непродовольчі товари" виділяє окрему групу, а саме: паливно-мастильні матеріали та запасні частини до транспортних засобів. На переконання відповідача, з метою реалізації непродовольчих товарів, для яких не передбачено окремої орендної ставки, доцільно застосовувати узагальнену орендну ставку, передбачену п. 9 Додатку №2 Методики №786, а саме 18%. Також відповідач звертає увагу, що відповідно до роз'яснення Фонду державного майна України від 02.004.2018 № 10-16-6474 "Щодо визначення орендної ставки" при передачі в строкове користування приватному підприємству нерухомого майна - нежитлових приміщень для розміщення пункту заправки пальним розмір орендної плати визначається згідно з Додатком 2 Методики № 786. При цьому, як зазначено в роз'ясненні, з метою реалізації непродовольчих товарів, для яких не передбачено окремої орендної ставки, доцільно застосовувати узагальнену орендну ставку, передбачену п. 9 Додатку 2 Методики № 786.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2018 встановлено сторонам строки для подачі відповіді на відзив, заперечень проти відповіді на відзив та відкладено підготовче засідання.

10.12.2018 на адресу суду представником КЕВ м. Вінниця подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що висновок відповідача щодо застосування заниженої ставки орендної плати під час укладення договору оренди № 3/2010 від 19.10.2010 між КЕВ м. Вінниця та ПП "Агронафтасервіс", внаслідок чого КЕВ та МОУ недоотримано доходів на загальну суму 66188,25 грн. та завдано збитки на вказану суму є безпідставним та необґрунтованим. Позивач зазначає, що відповідачем не взятий до уваги факт погодження орендної ставки в розмірі 15% під час розрахунку орендної плати регіональним відділенням Фонду Державного майна. Зазначені обставини, на переконання позивача, підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

13.12.2018 представником управління Північного офісу Держаудитслужби Вінницької області подано до суду заперечення на відзив. Відповідач з посиланням на роз'яснення Фонду державного майна України від 02.04.2018 № 10-16-6474, які доведені до відома РВ ФДМ України по Вінницькій області, вважає необґрунтованими доводи позивача, що наведені у відповіді на відзив та позовній заяві.

В судовому засіданні 18.12.2018 з розгляду справи по суті представник позивача позовні пальним застосована вірно, що не дає підстави для затвердження про недоотримання КЕВ м. Вінниця доходів, зазначала про неможливість зміни умов договору оренди в односторонньому порядку. Просила суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві. Зазначили, що позивач невірно застосував Методику визначення орендної плати № 786, внаслідок чого і виникла сума заборгованості, яка в подальшому підлягає стягненню, та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання п.2.1.6.1 плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2018 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 19.02.2018 №№ 118, 119, 120, від 23.02.2018 №125, від 01.03.2018 №138, від 06.04.2018 №210, 211, виданих в.о. начальника управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця за період з 01.01.2016 по 01.02.2018.

За результатами проведеної ревізії складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця за період з 01.01.2016 по 01.02.2018 №08-30/4 від 23.04.2018.

На підставі відомостей, відображених в акті ревізії, управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області сформовано та направлено на адресу позивача лист-вимогу № 26-02-08-14/2583 від 15.05.2018.

Згідно з вказаною вимогою під час проведення перевірки державних закупівель встановлено порушення законодавства, зокрема зазначено, що в порушення п. 9 Додатку 2 Методики № 786 укладено додаткову угоду від 31.12.2015 № 3 до договору оренди від 19.10.2010 № 3/2010 між КЕВ м. Вінниця та ПП "Агронафтасервіс" для розміщення пункту заправки пальним із заниженою ставкою орендної плати, внаслідок чого КЕВ та МОУ недоотримано доходів на загальну суму 66188,28 грн. та завдано збитки на вказану суму.

Вважаючи зазначену вимогу управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Решту вимоги усунення виявлених порушень за № 26-02-08-14/2583 від 15.05.2018 позивач не оскаржує.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, є Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ, тут і далі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2939).

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Відповідне завдання реалізується компетентним органом через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону № 2939), а відповідна функція полягає у здійсненні фінансового контролю, зокрема, за усуненням виявлених недоліків і порушень (абзац сьомий пункту першого частини першої статті 8 Закону № 2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з пп. 3 п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, серед основних завдань Держаудитслужби вказано, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за пунктом 7 вказаного Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 "Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби" до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до Положення "Про Північний офіс Держаудитслужби", затверджене наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Чернігівській областях.

Таким чином, управління Північного офісу Днржаудитслужби у Вінницькій області є суб'єктом владних повноважень у складі міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби - Північного офіс Держаудитслужби, який здійснює державний фінансовий контроль.

За змістом статті 4 Закону № 2939 ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

У свою чергу, ч. 3 ст. 2 Закону №2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (надалі - Порядок №550), який визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з п. 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно з пунктом 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства (пункт 52 Порядку № 550).

Крім того, пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону № 2939 законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету підконтрольними установами та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Непред'явлення контролюючим органом "законної вимоги" у разі дійсного встановлення ним порушень законодавства підконтрольним суб'єктом, зокрема, визначення у встановленому порядку розміру заподіяних збитків, може мати наслідком юридичну відповідальність посадових осіб самого контролюючого органу. При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги та відповідність її критерію "законності".

З'ясовано, що підставою для прийняття оскаржуваного пункту вимоги стало, на переконання відповідача, укладення додаткової угоди від 31.12.2015 № 3 до Договору оренди від 19.10.2010 № 3/2010 між КЕВ м. Вінниця та ПП "Агронафтасервіс" для розміщення пункту заправки пальним із заниженою ставкою орендної плати, внаслідок чого КЕВ та МОУ недоотримано доходів на загальну суму 66188,28 грн. та завдано збитки на вказану суму.

Надаючи оцінку оскаржуваній вимозі, суд виходив з такого.

Відповідно до матеріалів справи між КЕВ м. Вінниця та ПП "Агронафтосервіс" укладений договір оренди №3/2010 від 19.10.2010 нерухомого військового майна - нежитлових приміщень площею 4,2 кв. м. в будівлі №34 (пункт заправки пальним), площею 54 кв. м. в будівлі №37 (навіс пункт заправки пальним) та технічний майданчик (обслуговування пункт заправки пальним) площею 1799 кв. м. військового містечка №92, що знаходиться на балансі КЕВ м. Вінниця, розташоване за адресою: Вінницька область, м. Бар, вул. Арсенальна, 1. Нерухоме військове майно було передано орендарю з метою використання під розміщення пункту заправки пальним. До вказаного договору оренди б31.12.2015 була укладена додаткова угода № 3, якою зокрема, викладено в новій редакції п. 3.1 п. 3 договору щодо орендної плати. Так, орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (серпень 2015 року) на рівні 9336,56 грн., з урахуванням конкурсної надбавки, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики № 786, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 9139,57 грн. Фактично встановлена орендна ставка, передбачена пунктом 29 Додатку 2 до Методики, а саме 15 % для розміщення пункту заправки пальним (як інше використання нерухомого майна).

Відносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються спеціальним Законом України від 10.04.1992 № 2269 "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269).

Згідно з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 2269 методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методику №786 розроблено та затверджено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Методика №786 не містить вичерпного переліку можливих видів діяльності, однак містить низку орендних ставок, які передбачають реалізацію непродовольчих товарів (п. 9 Додатку 2 Методики №786).

При цьому відповідно до класифікації товарів паливно-мастильні матеріали відносяться до непродовольчих товарів, оскільки клас "Непродовольчі товари" виділяє окрему групу, а саме: паливно-мастильні матеріали та запасні частини до транспортних засобів.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 2 Закону України №2269 державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Пунктом 5 ч. 1 ст.4 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 №4107-VI передбачено, що до основних завдань Фонду державного майна, серед інших, належить здійснення контролю у сфері передачі державного майна в оренду та користування.

Згідно з роз'ясненням Фонду державного майна України від 02.04.2018 №10-16-6474 "Щодо визначення орендної ставки" при передачі в строкове платне користування приватному підприємству нерухомого майна - нежитлових приміщень для розміщення пункту заправки пальним розмір орендної плати визначається згідно Додатку 2 Методики №786. При цьому, для розміщення автозаправних станцій у Методиці №786 окрема орендна ставка відсутня. У зв'язку з цим, з метою реалізації непродовольчих товарів, для яких не передбачено окремої орендної ставки, доцільно застосувати узагальнену орендну ставку, передбачену п. 9 Додатку 2 до Методики №786.

З огляду на викладене суд погоджується з позицією відповідача, що з метою розміщення пункту заправки пальним має застосовуватися орендна ставка, визначена п. 9 Додатку 2 до Методики, для розміщення торговельних об'єктів з продажу непродовольчих товарів у розмірі 18 %. У зв'язку з цим є обґрунтованими доводи відповідача, що розміщення пункту заправки пальним із заниженою ставкою орендної плати призвело недоотриманя доходів КЕВ та МОУ на загальну суму 66188,28 грн. та завдано збитки на вказану суму.

Щодо роз'яснення регіонального відділення Фонду по Вінницькій області, то суд зазначає, що за приписами ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Фонд державного майна України здійснює контроль за діяльністю регіональних відділень та представництв.

Відповідно до п.п. 1, 3 Положення "Про регіональне відділення Фонду державного майна України", затверджене наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Роз'яснення РФ ФДМ України по Вінницькій області від 11-0911352 від 18.04.2018, який підпорядковується Фонду державного майна України, суперечить його офіційній позиції, а тому в даному випадку до уваги потрібно брати саме роз'яснення Фонду державного майна України від 02.04.2018 №10-16-6474.

Щодо доводів позивача про неможливість зміни умов договору оренди, то суд зазначає таке.

Зміна або розірвання договору регулюються статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Так, згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до положень статті 21 Закону № 2269 розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Договором оренди №3/2010 визначено, що договір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадку зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Суд зазначає, що самим договором оренди передбачено зміни до умов вказаного сторонами у договорі, отже можливо внести зміни до умов договору щодо орендної плати відповідно до методики №786, оскільки зміни не заборонено ні цивільним законодавством, ні вищевказаним договором.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Квартирно-експлуатаційний відділ (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 87, код ЄДРПОУ 08320218)

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, а/с 340, код ЄДРПОУ 40479560)

Рішення у повному обсязі складено 28.12.2018

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович