Рішення № 78843084, 26.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2018 р. Справа № 120/3952/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - Ямпільське ОУПФУ Вінницької області, відповідач, орган Пенсійного фонду). Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить суд:

визнати протиправним дії Ямпільського ОУПФУ Вінницької області щодо відмови їй у зарахуванні пільгового стажу при обчисленні пенсії, а саме, роботи дояркою в періоди з 15.03.1979 по 31.10.1982 в колгоспі "Шляхом Леніна" с. Миронівка Ямпільського району Вінницької області, на базі якого було створено КСП "Мрія", яке в свою чергу було реорганізовано у новостворене сільськогосподарське ТОВ "Надія" та в подальшому перейменовано в ТОВ "Миронівка Агро", період роботи з 05.05.1983 по 22.03.1988 в колгоспі "Шлях Ілліча" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області, який відповідно до розпорядження представника Президента України від 13.01.1994 перейменований в КСП "Новосеменівське", а в подальшому КСП "Новосеменівське" рішенням загальних зборів членів КСП "Новосеменівське" перейменовано на СВК (сільськогосподарський виробничий кооператив) "Новосеменівське"; період роботи з 02.04.1988 по 04.02.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001 в колгоспі "імені Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області, який згідно з рішенням загальних зборів, був реорганізований в КСП "ім. Калініна", а КСП "ім. Калініна" було реорганізовано у СК "Вікторія", про яке 29.11.2006 здійснено державну реєстрацію про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом; період часу з 01.07.2001 по 24.02.2004 в ТОВ "Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське), Якимівського району Запорізької області, яке 22.12.2008 на підставі судового рішення (Господарського суду Запорізької області) було визнано банкрутом та припинило свою діяльність; період з 04.04.2017 по 30.06.2017 в СВК "Поділля" с. Пороги Ямпільського району Вінницької області та з 14.07.2017 по 29.09.2017 в ПОП "Рідний край" с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області;

зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи й призначити з 19.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 19.06.2018 звернулась до Ямпільського ОУПФУ Вінницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, про що надала необхідні документи. Зазначає, що Ямпільським ОУПФУ Вінницької області на подану заяву надіслано лист від 27.06.2018, в якому вказано, що в призначенні такої пенсії відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відмовлено та додано протокол № 23 від 27.06.2018.

Дії відповідача щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу при обчисленні пенсії періоди роботи дояркою з 15.03.1979 по 31.10.1982, з 05.05.1983 по 22.03.1988, з 02.04.1988 по 02.04.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001, з 01.07.2001 по 24.02.2004, з 04.04.2017 по 30.06.2017, з 14.07.2017 по 29.09.2017 позивач вважає протиправними. Позивач переконана, що має відповідний трудовий стаж для призначення їй пенсії на пільгових умовах, який підтверджуються трудовою книжкою та довідками відповідними довідками.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою від 07.11.2018 відкрито провадження у справі та, зокрема, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію зазначеної ухвали позивач отримав 11.11.2018, а відповідач - 12.11.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У встановлений судом строк Ямпільське ОУПФУ Вінницької області надало відзив на позовну заяву (вх. № 54017 від 26.11.2018), у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію відповідач мотивує тим, що виходячи з норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) пенсії на пільгових умовах призначаються жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (далі - господарства) за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відповідач зазначає, що для призначення пільгової пенсії позивач подала архівну довідку №01-14-138 від 19.03.2013, з якої вбачається, що вона працювала дояркою в колгоспі "Шляхом Леніна", КСП "Мрія" с. Миронівка з 1979 року по 1982 рік, однак не було подано документів, які слугували б підставою для подання на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посада, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років в разі ліквідації підприємства при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а отже підстав для зарахування періоду з 15.03.1979 по 31.10.1982 немає.

На переконання Ямпільського ОУПФУ Вінницької області, відсутні підстави для зарахування позивачеві до пільгового стажу періоду роботи з 05.05.1983 по 22.03.1988 дояркою в колгоспі "Шляхом Ілліча", СВК "Новосеменівське" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області, оскільки довідки, видані СВК "Новосеменівське" №5 від 01.02.2018, №6 від 01.02.2018, №85 від 15.11.2017, №86 від 15.11.2017 не відповідають встановленій Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній формі, а тому не можуть слугувати підставою для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 05.05.1983 по 22.03.1988.

Також відповідач вважає, що довідка №76 від 12.10.2017, видана Таврійською сільською радою Якимівського району Запорізької області про період роботи позивача до 01.01.1992, не відповідає встановленому Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній зразку відповідно, а тому не можливо зарахувати період роботи дояркою з 02.04.1988 по 04.02.1992.

Крім того, у відзиві зазначено, що для призначення пільгової ОСОБА_1 подала довідки №76, 77, 78, 79, 80 від 12.10.2017, видані Таврійською сільською радою Якимівського району Запорізької області, однак ці довідки не відповідають встановленому Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній зразку, в них відсутня інформація, яка б підтверджувала виконання заявницею встановлених норм обслуговування, у зв'язку з чим відсутня підстава для зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу з 01.01.1992.

Також, як зазначає відповідач, ОСОБА_1 надала довідку №24 від 27.02.2018 про період роботи у СВК "Поділля" з 03.04.2017 по 30.06.2017 без додаткової інформації про підтвердження виконання норм обслуговування, а отже врахувати до пільгового стажу цей період не можливо.

У зв'язку з викладеним, на переконання відповідача, на даний час підстав для призначення позивачеві пільгової пенсії немає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачеві виповнилося 55 років.

19.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до Ямпільського ОУПФУ Вінницької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Протоколом № 23 від 27.06.2018 Ямпільське ОУПФУ Вінницької області відмовило позивачеві у призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивачем подані довідки про підтвердження наявного трудового стажу, які не відповідають встановленому зразку, у них відсутня інформація про виконання норм обслуговування.

Листом від 27.06.2018 № 842/09-42/02 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні пільгової пенсії відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надіслано протокол № 23 від 27.06.2018.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу при обчисленні пенсії періоди роботи дояркою з 15.03.1979 по 31.10.1982, з 05.05.1983 по 22.03.1988, з 02.04.1988 по 02.04.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001, з 01.07.2001 по 24.02.2004, з 04.04.2017 по 30.06.2017, з 14.07.2017 по 29.09.2017 протиправними, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За приписами підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.

Згідно з статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (Порядок № 637).

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку № 637 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11. 2006 № 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (Порядок № 22-1).

Розглядаючи доводи позивача стосовно наявності правових підстав для призначення позивачу пільгової пенсії, суд враховує таке.

Відповідно до довідок архівного відділу Ямпільської РДА Вінницкої області № 01-14-138 від 19.03.2018 та № 01-14-637 від 16.11.2017, які видані на ім'я позивача, остання працювала дояркою в колгоспі "Шляхом Леніна" с. Миронівка, Ямпільського району Вінницької області, з 15.03.1979 по 31.10.1982.

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3, яка видана 10.07.1984, з 05.05.1983 по 22.03.1988 була прийнята та пропрацювала на посаді доярки й являлась членом колгоспу "Шлях Ілліча" Канівського району Херсонської області, який відповідно розпорядження Президента України від 13.01.1994 був перейменований в КСП "!Новосеменівське", а в подальшому КСП "Новосеменівське" рішенням загальних зборів членів КСП "Новосеменівське", перейменовано на СВК (сільськогосподарський виробничий кооператив) "Новосеменівське". Крім того, вказаний період роботи на посаді доярки підтверджується довідками СВК "Новосеменівське" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області за №5 від 01.02.2018, №6 від 01.02.2018, № 85 від 15.11.2017, № 86 від 15.11.2017, якими також підтверджено, що ОСОБА_1 являлась членом колгоспу, працювала дояркою, отримувала нараховану заробітну плату у вказаний період часу.

Відповідно до записів трудової книжки з 02.04.1988 по 04.02.1992 ОСОБА_1 працювала дояркою в колгоспі "імені Калініна". Зазначений факт підтверджується також довідкою Таврівської РДА Якимівського району Запорізької області № 76, від 12.10.2017. У вказаній довідці зазначено, що позивач працювала повний робочий день та виконувала встановлені норми по обслуговуванню тварин.

Відповідно до записів трудової книжки в період часу з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000 позивач працювала дояркою в КСП "імені Калініна", що також підтверджується довідками Таврівської РДА Якимівського району Запорізької області № 77, 78, від 12.10.2017. У вказаних довідках зазначено, що позивач працювала повний робочий день та виконувала встановлені норми по обслуговуванню тварин. Також ОСОБА_1 працювала дояркою в СК "Вікторія" с.Таврійське, (колишнє с. Червоноармійське), Якимівського району Запорізької області, яке припинило на даний час свою діяльність, з 08.02.2000 по 30.06.2001, що підтверджується довідкою Таврівської РДА Якимівського району Запорізької області № 79, від 12.10.2017. У вказаній довідці зазначено, що позивач працювала повний робочий день та виконувала встановлені норми по обслуговуванню тварин. Крім того, позивач працювала дояркою та виконувала в ТОВ "Калініна", яке було визнано банкрутом, з 01.07.2001 по 24.02.2004, що підтверджується довідкою Таврівської РДА Якимівського району Запорізької області № 80, від 12.10.2017. У вказаній довідці зазначено, що позивач працювала повний робочий день та виконувала встановлені норми по обслуговуванню тварин.

В подальшому, як видно із трудової книжки серії НОМЕР_3 та довідки Таврівської РДА Якимівського району Запорізької області 24 від 27.02.2018, у період часу з 04.04.2017 по 30.06.2017 позивач працювала дояркою в СВК "Поділля" с. Пороги, Ямпільського району Вінницької області, з 14.07.2017 по 29.09.2017 позивач працювала дояркою в ПОП "Рідний край" с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області.

Таким чином, на час звернення з заявою до відповідача позивач мала достатній стаж (більше 20 років на роботах дояркою (оператором машинного доїння) в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства), для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, як слідує зі змісту оскаржуваної відмови, підставою для незарахування відповідачем до пільгового стажу роботи позивача періодів її роботи дояркою з 15.03.1979 по 31.10.1982, з 05.05.1983 по 22.03.1988, з 02.04.1988 по 02.04.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001, з 01.07.2001 по 24.02.2004, з 04.04.2017 по 30.06.2017, з 14.07.2017 по 29.09.2017 слугувала відсутність підтвердження первинними документами щодо встановлення факту виконання норм обслуговування тварин.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до цього нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. В свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Відповідно, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння), свинаркою-оператором і про виконання встановлених норм обслуговування.

Разом з тим, невизначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.

Також суд враховує ту обставину, що колегією Міністерства сільського господарства Української РСР 30.01.1973 прийнято Рекомендації, які були надіслані відділам агропромислового розвитку районів, відповідно до яких в кожному сільськогосподарському підприємстві мали бути розроблені свої норми обслуговування тварин в залежності від умов праці та обслуговування, а рекомендовані Міністерством норми виробітку і обслуговування тварин, в залежності від механізації, зокрема корів 16-30 голів. Нормативно-правових документів щодо встановлення єдиних норм обслуговування тварин не існує. Вони встановлювалися самостійно господарствами.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів встановлення в колгоспах, де працювала позивач, норм обслуговування тварин. Окрім того, доказів притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання норм обслуговування відповідачем не надано, також такі відомості відсутні і в трудовій книжці позивача.

А відтак, посилання представника відповідача на те, що позивач не виконувала норми обслуговування є безпідставними та є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачем не надано жодних доказів на спростування позиції позивача.

В свою чергу, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, на який покликався відповідач, було прийнято з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення у разі відсутності трудової книжки або ж відповідних записів у ній. Поряд із цим, із записів трудової книжки позивача в повному обсязі можливо встановити, що вона працювала повний робочий день у спірні періоди, виконувала річний мінімум участі в господарстві.

Крім того, архівної довідки про відомості про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві, виданої позивачеві, що позивач перевищувала встановлений мінімум трудової участі в колгоспах, а саме:

1988 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 214,5 при нормі 185;

1989 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 317 при нормі 246;

1990 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 302 при нормі 246;

1991 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 240 при нормі 304;

1992 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 294 при нормі 240;

1993 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 283 при нормі 240;

1994 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 314 при нормі 240;

1995 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 217 при нормі 198;

1996 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 115 при нормі 102;

1997 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 334 при нормі 240;

1998 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 288,5 при нормі 240;

1999 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 299 при нормі 180;

2000 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 303 при нормі 180;

2001 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 168 при нормі - 108;

2002 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 344 при нормі - 200;

2003 рік - кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 299 при нормі - 200.

Таким чином, позивач відпрацювала в повному обсязі кількість відпрацьованих людино-днів за рік.

На посаді доярки позивач працювала протягом усіх календарних днів з повним робочим тижнем, отримуючи повну заробітну плату за виконану роботу.

Наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов'язане виникнення у позивача права на зарахування її пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що у Пенсійного органу були відсутні підстави для незарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 15.03.1979 по 31.10.1982 в колгоспі "Шляхом Леніна" с. Миронівка Ямпільського району Вінницької області, з 05.05.1983 по 22.03.1988 в колгоспі "Шлях Ілліча" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області, з 02.04.1988 по 04.02.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001 в колгоспі "імені Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області, з 01.07.2001 по 24.02.2004 в ТОВ "Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області, з 04.04.2017 по 30.06.2017 в СВК "Поділля" с. Пороги Ямпільського району Вінницької області та з 14.07.2017 по 29.09.2017 в ПОП "Рідний край" с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM " № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Скордіно проти Італії" ("Scordino v. Italy"№ 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи та призначити з 19.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах є належним способом захисту порушеного права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Ямпільського ОУПФУ Вінницької області судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу при обчисленні пенсії роботи дояркою у періоди з 15.03.1979 по 31.10.1982 в колгоспі "Шляхом Леніна" с. Миронівка Ямпільського району Вінницької області; з 05.05.1983 по 22.03.1988 в колгоспі "Шлях Ілліча" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області; з 02.04.1988 по 04.02.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001 в колгоспі "імені Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області; з 01.07.2001 по 24.02.2004 в ТОВ "Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області; з 04.04.2017 по 30.06.2017 в СВК "Поділля" с. Пороги Ямпільського району Вінницької області та з 14.07.2017 по 29.09.2017 в ПОП "Рідний край" с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області.

Зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу при обчисленні пенсії роботи дояркою у періоди з 15.03.1979 по 31.10.1982 в колгоспі "Шляхом Леніна" с. Миронівка Ямпільського району Вінницької області, на базі якого було створено КСП "Мрія"; з 05.05.1983 по 22.03.1988 в колгоспі "Шлях Ілліча" с. Новосеменівка Іванівського району Херсонської області; з 02.04.1988 по 04.02.1992, з 05.02.1992 по 07.09.1995, з 01.08.1996 по 07.02.2000, з 08.02.2000 по 30.06.2001 в колгоспі "імені Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області; з 01.07.2001 по 24.02.2004 в ТОВ "Калініна" с. Таврійське (колишнє с. Червоноармійське) Якимівського району Запорізької області; з 04.04.2017 по 30.06.2017 в СВК "Поділля" с. Пороги Ямпільського району Вінницької області та з 14.07.2017 по 29.09.2017 в ПОП "Рідний край" с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області й призначити з 19.06.2018 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області сплачений за звернення до суду судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1)

Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (24500, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Незалежності, 9, код ЄДРПОУ 41247227)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович