Ухвала суду № 78842914, 27.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2018 року Справа 160/9829/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль ЮС» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль ЮС», в якій позивач просить застосувати арешт коштів на рахунки платника податків.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

У своєму позові позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обмежене фінансування суб’єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати або зменшення судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1762,00 грн.

Судом встановлено, що у позовній заяві вказано одну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже сума судового збору за означену вимогу складає – 1762,00 грн.

Таким чином, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за вимогу немайнового характеру складає – 1762,00 грн.

У зв'язку з тим, що з 11.09.2018 року зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів здійснюватиметься лише на нові рахунки, відкриті на балансі Державної казначейської служби України, сплата судового збору здійснюється за реквізитами: Отримувач: УК у Чечелівському районі міста Дніпра; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. та надати до суду оригінал квитанції;

Керуючись ст. ст. 160, 161, ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль ЮС» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. та надати до суду оригінал квитанції;

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.