Рішення № 78842909, 27.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 р. м. Вінниця Справа № 0240/3712/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач), у якому просила визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф - 903-02 від 19 вересня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивач вказує, що є пенсіонером за віком, отже не повинна сплачувати ЄСВ. Відтак, вимога, якою визначено внесок є протиправною і підлягає скасуванню.

06.11.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.12.2018 р. без виклику учасників справи.

04.12.2018 р. ухвалами суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, витребувано додаткові докази та відкладено розгляд справи на 27.12.2018 р.

23.11.2018 р. надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову вказуючи, що станом на 14.11.2018 р. за позивачем рахується борг по єдиному внеску в сумі 3 874, 68 грн. При цьому пояснює, що положення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на позивача не розповсюджуються, оскільки він отримує пенсію за вислугу років, а не пенсію за віком, як зазначено у Законі.

Окремо вказав, що в ІТС «Податковий блок» впроваджено автоматичне нарахування сум єдиного внеску фізичним особам які обрали спрощену систему оподаткування, та нарахування по пенсіонерах пільгових категорій, крім тих, хто отримує пенсію за вислугу років, призупинено з 1.04.2014 р. Відтак, на думку представника, спірна вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.

05.12.2018 р. надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відзив є необгрунтованим, та не спростовує позицію позивача, відтак позов підлягає задоволенню.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

У зв'язку із чим, ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу №Ф- 903-02 від 19 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 5 142 грн. 63 коп.

Не погоджуючись з даною вимогою та вважаючи її протиправною позивач звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-УІ від 8 липня 2010 року (далі - Закон №2464-УІ).

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-УІ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-УІ та підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609, який набув чинності з 06.08.2011) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 22.10.2018 р.

Положеннями статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено виключний перелік трудових пенсій, які призначаються за цим Законом (за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років).

Загальні умови призначення пенсій за віком визначені статтею 12, 13 цього Закону та частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, як встановлено судом ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №2275222969 виданим 16.03.2011 р.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП ОСОБА_1 у відповідності до статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) уклала з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За таких обставин, беручи до уваги, що ФОП ОСОБА_1 отримує довічну пенсію за віком, суд доходить висновку, що з березня 2011 року остання не повинна сплачувати за себе єдиний внесок. Відтак, спірна вимога є неправомірною та, відповідно, підлягає скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704, 80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіксальної служби у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області №Ф-903-02 від 19.09.2018 р.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Центральна, 19, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - 227522969) судовий збір в сумі 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул. Центральна, 19, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - 227522969) .

Відповідач: Головне управління Державної фіксальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна