Рішення № 78840320, 21.12.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/819/18

н/п 2/174/476/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

21 грудня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря Заіки А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості за кредитним договором, вказуючи, що відповідно до укладеної генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт № б/н від 14.05.2016 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 6679,07 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПРИВАТБАНК» умовами та правилами, Тарифами, складають між нею і банком кредитний договір, про що свідчить її підпис в заяві. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, а відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. В звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором, відповідачка станом на 02.09.2018 року має заборгованість 29091,05 грн., яка складається з наступного: 4986,99 грн. - заборгованість за кредитом; 1067,39 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;4587,81 грн. - заборгованість за пенею; 18448,46 грн. - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди. Просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та понесені ними судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.11.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, сторонам розяснені їх процесуальні права та обовязки.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ПК України сторони не заявляли.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи. (а.с. 38).

Відповідачці копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, надіслана судом у відповідності до вимог п.2 ч.7ст.128 ЦПК України, за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. 06.12.2018 року на адресу суду повернуто поштове відправлення на імя ОСОБА_2 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 57). Відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається такою, що отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала, про поважність причин не подання відзиву в установлені строки не повідомила, тому суд, відповідно до ч.8 ст. 178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки розгляд справи судом здійснюється за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Так, судом встановлено, що між сторонами склались правовідносини, що виникли в результаті укладення між ними кредитного договору.

Так, факт перебування сторін у договірних відносинах підтверджується Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості і приєднання до умов і правил надання продукту кредитних карт від 14.05.2016 року. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. Генеральної угоди банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 6679 грн. 08 коп. на строк 12 місяців з 14.05.2016 р. по 31.05.2017 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобовязання по поверненню кредиту, сплаті процентів відповідно до умов договору. Дата останнього погашення повинна бути не пізніше 31.05.2018 року. Сторони також узгодили, що при порушенні строків погашення заборгованості більше ніж на 31 день по зобовязанням, строк яких не настав, строком повернення кредиту рахується 32-й день з моменту виникнення порушення, заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф в розмірі 17320,11 грн. При порушенні позичальником зобовязань з погашення кредиту, останній сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в умовах і правилах за кожний день просрочки (а.с. 6).

Згідно з розрахунком, у звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за вказаним кредитним договором, станом на 02.09.2018 року ОСОБА_2 має заборгованість 29091 грн. 05 коп., в тому числі: 4986 грн. 99 коп. - заборгованість за кредитом; 1067 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4587 грн. 81 коп. заборгованість за пенею; 18448 грн. 86 коп. - штраф. (а.с.48).

Згідно виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» довідки ОСОБА_2, було видано кредитну карту з терміном дії 01/20. (а.с. 49)

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобовязань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 36-37).

Згідно платіжного доручення від 12.09.2018 р., позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн. (а.с.1).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобовязання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, відповідно до укладеної між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке змінило назву на АТ КБ «ПРИВАТБАНК», генеральної угоди № б/н від 14.05.2016 року, отримала кредит у розмірі 6679,07 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та зобовязаласяпогашати заборгованістьза кредитом,відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати пеню та комісії на умовах, передбачених договором та штрафи при порушенні строків платежів, однак свої зобовязання відповідач виконувала неналежним чином, не вносила платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, і внаслідок чого у неї утворилася заборгованість за кредитом, розмір якої станом на 02.09.2018 року становить 29091,05 грн., в тому числі: 4986,99 грн. заборгованість за кредитом; 1067 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4587 грн. 81 коп. заборгованість за пенею, 18448,86 грн. штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, пеня та штраф нараховані за одні і ті ж порушення, а тому вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

За положеннями статті 61Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, враховуючи що відповідно до вимог ст.549ЦКУкраїни штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, і їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61КонституціїУкраїни щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 18448,86 грн. за порушення умов договору слід відмовити, стягнувши з відповідачки на користь позивача решту заборгованості у розмірі 10642,19 грн., що складається з наступного: 4986,99 грн. заборгованість за кредитом; 1067 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4587 грн. 81 коп. заборгованість за пенею.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

До того ж, розмір штрафу відповідно до п. 1.3.3. Генеральної угоди від 14.05.2016 року визначений у розмірі 18548,86 грн. за договором 1, а відповідно до п.2.2. вказаної угоди розмір штрафу визначено вже в розмірі 17320,11 грн., тобто визначений позивачем розмір штрафу не підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 554, 610, 611, 612, 615, 625, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263- 265, 268, 274, 277-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: 51700, АДРЕСА_1) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість по договору№ б/н від 14.05.2016 року у розмірі 10642,19 грн. (десять тисяч шістсот сорок дві гривні 19 копійок), яка складається з наступного: 4986,99 грн. заборгованість за кредитом; 1067 грн. 39 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4587 грн. 81 коп. заборгованість за пенею.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - 1762 грн. 00 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 21 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_3