Рішення № 78785598, 13.12.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/808/18

н/п 2/174/469/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2018 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря – Заіки А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вказуючи, що йому на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.1996 року, належить квартира АДРЕСА_1, його право власності на вказану квартиру зареєстроване Верхньодніпровським бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області в реєстровій книзі за № 5, реєстраційний № 1802 від 18.07.1996 року.

На цей час в квартирі зареєстрований він та його син - відповідач по справі ОСОБА_2, але фактично в цій квартирі проживає лише він. Літом 2010 року відповідач добровільно виселився із зазначеного житла, мотивуючи це тим, що має намір в подальшому постійно мешкати за іншою адресою, окремо від нього. На цей час в належній йому квартирі відповідач за місцем своєї реєстрації не проживає вже більше року, належних йому речей в цьому житлі немає, в інший спосіб інтересу до цього житла відповідач не проявляв та не проявляє, мети проживати в цій квартирі не мав та не має. Будь-яких угод щодо користування відповідачем зазначеним вище житлом, між ним та відповідачем не укладалось.

Оскільки квартира належить йому, а відповідач в ній не проживає та нею не користується вже більше одного року, вважає, що відповідач втратив право користування цим житлом. Реєстрація відповідача в зазначеному житлі порушує його права та інтереси як власника житла, а зняття відповідача з реєстраційного обліку із згаданого вище житла, в інший спосіб є неможливим, що й змушує його звертатись з цим позовом до суду за захистом свого права власності на зазначену квартиру.

Просить в порядку усунення перешкод в здійсненні ним свого права приватної власності на зазначену квартиру визнати відповідача ОСОБА_2, таким, що втратив право користування вказаним житлом.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, сторонам роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

Клопотання про розгляд справи в іншому провадженні сторони не заявляли.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на вищевказані в ньому обставини, просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився вдруге, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. (а.с. 25, 26) Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами у заочному порядку.

Представник третьої особи – виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. (а.с. 19)

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, факт належності позивачу ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності квартири АДРЕСА_2, підтверджується копією договору купівлі-продажу від 17.07.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, який зареєстрований в Верхньодніпровському БТІ в реєстрі за № 5 (а.с. 8)

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_3, підтверджується довідкою № 8151, що видана 28.09.2018 року відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 9) та інформацією, наданою виконавчим комітетом Вільногірського міської ради від 11.10.2018 року за вих. № 2548/0/2-18 (а.с. 13).

Факт не проживання відповідача ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_3 з 2010 року, підтверджується актом від 21.09.2018 року № 1564, який складено депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_4 (а.с. 7).

Доказів на спростування цих обставин відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, зазначено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4, де зареєстрований його син ОСОБА_2, однак у вказаному житлі останній не проживає без поважних причин з 2010 року, будь-яких витрат по утриманню житла не здійснює, кореспонденція на його ім’я за вказаною адресою не надходить, його особистих речей в квартирі не має, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 визнанню таким, що втратив право користування квартирою № 23 в будинку № 77 по вул.Центральній в м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд враховує заяву позивача, який просить судові витрати по справі покласти на нього, тому судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. слід віднести на рахунок позивача.

На підставі ст.ст. 319, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263- 265, 279, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області – задовольнити.

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2) визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 23 будинку № 77 по вул. Центральна в м. Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для його зняття з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя: А.А.Борцова