Ухвала суду № 7883749, 26.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-32113/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 25.05.2009р. по справі№2-а-32113/08/2070

за позовом Приватного підприємства "Електромашстан"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Управління державного казначейства в Орджонікідзевському районі м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

11.12.2008 року, Приватне підприємство”ЕлектроМашСтан” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі –відповідач-1 ), Управління державного казначейства у Оржонікідзевського районі м. Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області(далі –відповідач - 2), в якому просить стягнути з Державного бюджету України в особі відповідача-2 на користь Приватного підприємства „ЕлектроМашСтан” суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 307324,00 грн., з яких 149222,00 грн. –сума бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2008 року, та 158102,00 грн. сума бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі відповідача-2 на користь позивача суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 307 324 грн., з яких 149222 грн. –сума бюджетної заборгованості з ПДВ за серпень 2008 року, та 158102 грн. сума бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2008 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР (далі –Закон №334/94-ВР), Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР(далі –Закон № 168/97-ВР), що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22.09.2008 року позивачем було подано до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації у розмірі

14 922,00 грн.

20.10.2008 року позивачем було подано до відповідача-1 декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року , розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеної в податковій декларації у розмірі 158102,00 грн.

Відповідачем-1 була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року, за наслідками якої було складено акт № 1654/16-32235483 від 13.10.2008 року, яким було підтверджено правомірність визначення позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2008 року у сумі 158102,00 грн.

Крім цього, працівниками відповідача-1 була проведена аналогічна перевірка позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2008 року, за наслідками якої складено довідку №1774/16-32235483 від 10.11.2008 року, якою було встановлено правомірність визначення позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2008 року у розмірі 158102,00 грн.

Працівниками відповідача-1 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень –листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2008 року по 30.11.2008 року, результати якої було оформлено актом перевірки №429/16-323599553 від 06.03.2009 року.

Зазначеним вище актом підтверджена правомірність формування позивачем податкових зобов”язань за серпень та вересень 2008 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що правомірність складання розрахунків суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та податковими деклараціями, реєстрами отриманих і виданих податкових накладних, розрахунковими документами, актом перевірки від 06.03.2009 року.

Неотримання відповідачем-1 результатів зустрічних перевірок контрагентів(постачальників) позивача не є підставою у відмові для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов”язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така суми враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів.

У відповідності до п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №169/97-ВР платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.5п.7.7 Закону №169/97-ВР зазначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпункт „в” підпункту 7.7.7 пункту 7.7 ст.7 Закону №169/97-ВР каже, що дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, 22.09.2008 року позивачем було подано до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, визначеній у податковій декларації, а 20.10.2008 року –за вересень 2008 року.

Висновки проведених працівниками відповідача-1 перевірок підтвердили правомірність формування позивачем податкових зобов”язань за серпень та вересень 2008 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року.

Крім цього, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції вказані обставини підтверджуються податковими деклараціями, реєстрами отриманих і виданих податкових накладних, розрахунковими документами, актом перевірки від 06.03.2009 року.

Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що закон не передбачає підтверджувати право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість результатами зустрічних перевірок контрагентів (постачальників ) позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 25.05.2009р. по справі№2-а-32113/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2009 р.