Рішення № 78837215, 19.12.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1581/18

Провадження № 2-о/222/201/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

представника заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Донецька міська рада та Нікольська селищна рада Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, вказуючи, що 20.07.2017 року померла її свекруха ОСОБА_3 Вона, будучи спадкоємцем 4–ї черги прийняла спадщину, оскільки проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцею. Пізніше вона звернулася за консультацією до приватного нотаріуса та отримала роз’яснення, що необхідне рішення суду аби вона мала підставу успадкувати неохоплене заповітом майно. Також зазначила, що з 2008 року вона проживала однією родиною зі свекрухою ОСОБА_3 та своїм чоловіком – сином останньої ОСОБА_4 01.10.2014 року її чоловік помер, а тому у свекрухи не залишилось прямих родичів та людей, які б могли піклуватися про неї. Вона взяла на себе відповідальність по догляду за свекрухою, забезпечувала її всім необхідним, здійснювала платежі та брала на себе всі витрати пов’язані з побутом, до самої її смерті. Проживаючи однією сім’єю вони вели спільний побут. 24.10.2014 року її свекруха ОСОБА_3 оформила на її ім’я заповіт, але він не охоплював всього майна. Встановлення факту її спільного проживання зі свекрухою їй необхідно для успадкування неохопленого заповітом майна, що залишилось після смерті свекрухи. В зв’язку з чим просить встановити факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_3, яка померла 20.07.2017 року, в період з 2008 року до моменту її смерті, визначивши її спадкоємицею 4-ї черги.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 26.09.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також ухвалою суду від 25.10.2018 року по справі залучено в якості заінтересованої особи Донецьку міську раду.

Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася. Про дату, час і місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник заявниці ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.10.2018 року заяву по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на її задоволенні. Також суду пояснила, що з 2008 року заявниця проживала однією родиною зі своєю свекрухою ОСОБА_3 та своїм чоловіком ОСОБА_4 в м. Донецьк. 01.10.2014 року її чоловік помер, а тому заявниця взяла на себе відповідальність по догляду за свекрухою, забезпечувала її всім необхідним, брала на себе всі витрати пов’язані з побутом. 24.10.2014 року свекруха заявниці оформила на її ім’я заповіт та 20.07.2017 року померла. Заявниця прийняла спадщину за заповітом, але заповіт не охоплював все майно, що залишилось після смерті останньої. Інших спадкоємців крім заявниці немає. Заявниця бажає отримати спадщину, але щоб стати спадкоємицею 4-ї черги, їй необхідно встановити факт проживання однією родиною зі спадкодавицею. Також, зазначила, що заповіт було складено в м. Донецьк, яке на даний час є непідконтрольною територією України, а тому він не визнається органами влади України. В останнє судове засідання представник заявниці не з’явилася. Надала суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути без її участі.

Представники заінтересованих осіб: Донецької міської ради та Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області в судове засідання не з’явилися. Про дату, час і місце судового розгляду справи була повідомлені належним чином. Представник заінтересованої особи: Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області – ОСОБА_5 надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути без представника селищної ради.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відсутність нез’явившихся заявниці, представників заінтересованих осіб, та закінчив розгляд справи у відсутність нез’явившегося представника заявниці - адвоката ОСОБА_1

Вислухавши пояснення представника заявниці, розглянувши письмові заяви представника заявниці та представника заінтересованої особи: Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії ЯИ № 553485 виданого 19.10.1953 року ОСОБА_4 народився 20.09.1953 року та його матір’ю зазначена ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про одруження серії І-НО № 045487 ОСОБА_4 12.04.1999 року одружився з ОСОБА_2 та після одруження останній присвоєно прізвище «Головченко», про що зроблено відповідний актовий запис № 6.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-НО № 810161 виданого 02.10.2014 року ОСОБА_4 помер 01.10.2014 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 902.

Згідно копії заповіту від 24.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 5567, ОСОБА_3 належну їй квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, заповіла ОСОБА_2.

Відповідно до паспортних даних вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть серії ІІ-НО № 030394 виданого Нікольським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області 13.06.2018 року ОСОБА_3 померла 20.07.2017 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 122.

Відповідно до дублікату довідки від 27.09.2017 року № 11271 ОСОБА_2 взята на облік, як особа, переміщена з тимчасово непідконтрольній території України та районів проведення АТО. Фактичне місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно положень ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявляючи вимогу про встановлення факту спільного проживання, на думку суду, заявницею обрано не вірний спосіб захисту своїх прав, оскільки встановлення вказаного факту має місце щодо осіб місце проживання яких не зареєстроване у встановленому законом порядку.

З досліджених матеріалів справи вбачається протилежне: на момент смерті ОСОБА_3, місце проживання її та заявниці було зареєстроване за однією адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином суд приходить до висновку, що вимога заявниці про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_3, померлою 20.07.2017 року, не ґрунтується на вимогах закону.

Більш того, встановлення факту, про який просить заявниця, не створює для неї жодних юридичних наслідків та не впливає на виникнення, зміну або припинення будь-яких майнових або немайнових прав, чи обов’язків, а тому підстави для задоволення її заяви відсутні.

Між тим слід зазначити, що посилаючись на необхідність встановлення факту для успадкування неохопленого заповітом майна, заявниця не зазначає, що це за майно та не надає суду жодних доказів щодо його наявності, у зв’язку з чим суд також приходить до висновку, що встановлення факту, про який вона просить не тягне для неї будь – яких юридичних наслідків, що також є підставою для відмови в задоволенні поданої нею заяви.

Крім цього, заявницею при зверненні до суду за подачу заяви окремого провадження було сплачено судовий збір, однак враховуючи, що їй в задоволенні заяви відмовлено, а також враховуючи положення ч.7 ст. 294 ЦПК України, суд вважає, що сума сплаченого нею судового збору відшкодуванню на її користь не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: Донецька міська рада та Нікольська селищна рада Нікольського району Донецької області про встановлення факту спільного проживання на час відкриття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повне рішення складене 26.12.2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець