Постанова № 7882708, 27.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-44217/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі –Ясківець М.П.,

за участю:

представника позивача -Серкова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз"про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі - позивач)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" (надалі - відповідач)про стягнення податкового боргу за рахунок активів у розмірі 87 112 грн. 61 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" рахується податкових борг по податку на додану вартість в розмірі 87 112 грн. 61 коп. за рахунок наявних у відповідача активів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомив. Але, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, оскільки в матеріалах справи наявні письмові докази, що відповідач отримав повістку із викликом до суду, проте, не повідомив про причини неявки та не направив клопотання про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 14.06.2004 році (свідоцтво про держану реєстрацію юридичної особи Серії А00 №789597 № 1588107 0007 006653) та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві як платник податків.

04 березня 2008 року відповідно до Закону України " Про державну податкову службу в Україні" працівниками державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 30.06.2006 року по 31.12.2007 року за результатами якої складено акт № 458/23/32996088 від 04.03.2008 року.

В ході перевірки встановлено з боку відповідача порушення п.п. 7.2.4, 7.2.6, п.7.2, ст.7, п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року № 168, зі змінами і доповненнями, а саме: занижений податок на додану вартість за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року на загальну суму 16307 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено, що при складанні Декларацій з податку на додану вартість підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними, в сумі 16306 грн. 68 коп.

Виходячи із змісту пункту 1.3 ст. 1 Закону України " Про податок на додану вартість" №168/97-ВР, безпосереднім платником податку на додану вартість є особа зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем, або особа , що ввозить (пересилає) товари на митну територію.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Вона є звітним податковим й одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлено зазначеним підпунктом. Податкові накладні, оформлені з порушеннями зазначеного порядку складання, не дають право платнику податку на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду та не підтверджують податковий кредит, як цього вимагає п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (основна вимога якого - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними).

Згідно п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від утримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Перевіркою встановлено, що Приватне підприємство «Кроніка-2005» (код ЄДРПОУ 33964811), стосовно якого постановою Господарського суду Полтавської області віл 16.08.2007 року по справі № 17/55, визнані недійсними установчі документи з дати їх державної реєстрації: свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (№ 23477742 від 23.12.2005 року), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Таким чином, податкові накладні, складені приватним підприємством «Кроніка - 2005»не можуть бути прийняті до уваги як такі, що підтверджують право на податковий кредит та неправомірно включені ТОВ «Агропром Союз»до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 16306 грн. 68 коп.

Відповідно до п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі акту перевірки № 458/23/32996088 від 04.03.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000302310/0 від 18 березня 2008 року на суму 24 460 грн. 50 коп.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищезазначене повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось, таким чином сума 24460 грн. 50 коп. вважається узгодженою.

Судом встановленого, що 25 березня 2008 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року за результатами якої складено акт № 628/23-8/32996088 від 25.03.2008 року.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п.7.2.6, п.п.7.2.4, п.7.2. ст.7, п.п.7.4.1. п.7.4., ст.7 Закону України " Про податок на додатну вартість " від 03.04.1997 року № 168, із змінами і доповненнями, а саме, занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року при складанні Декларацій з податку на додану вартість підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг ), не підтверджені податковими закладними, в сумі 30367,34 грн.

Виходячи зі змісту пункту 1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, безпосереднім платником податку на додану вартість є особа зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № "97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Вона є звітним податковим й одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлено зазначеним пунктом. Податкові накладні, оформлені з порушеннями зазначеного порядку складання, не дають платнику податку на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду та не підтверджують податковий кредит, як цього вимагає п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість ” № 168/97-ВР (основна вимога якого - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України , не підтверджених податковими накладними).

Згідно п.п.7.2.6, п.7.2, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток цього правила, підставою нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

          Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі акту перевірки №628/23-8/32996088 від 25.03.2008 року винесено податкове повідомлення рішення № 0000362310/0 від 01.04.2008 року на суму 45551 грн. 01 коп. та отримане директором ТОВ «Агропром Союз»01.04.2008 року про що свідчить підпис на корінці рішення.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищезазначене повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось, таким чином сума 45551 грн. 01 коп. вважається узгодженою.

          Перевіркою встановлено, що Товариством з обмежено відповідальністю "Агропром Союз" подано до Держаної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість № 56563 де визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 21 436 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 08.05.2008 року відповідачем подано до Держаної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість № 74614 де визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 3 грн. 00 коп.

          Всього за відповідачем з урахуванням часткової сплати рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в розмірі 87 112 грн. 61 коп., яка на момент розгляду справи відповідачем несплачена.

Нормою п.п. 5.4.1 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п. 6.2.1. п.6.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Зважаючи на викладене Державною податковою інспекцію у м. Полтаві винесено першу податкову вимогу № 1/420 від 14.04.2008 року, яка отримана товариством 20.05.2008 року про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення та другу податкову вимогу № 2/688 від 20.06.2008 року, яка отримана відповідачем 01.07.2008 року про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги, але зазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення.

В розумінні Закону України №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно ж п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, при цьому відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону активами платника податків являються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать платнику за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п. 1.16 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно п.11 ст.10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова інспекція у м. Полтаві правомірно звернулася до суду про стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 87 112 грн. 61 коп. за рахунок активів.

          Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" про стягнення податкового боргу за рахунок активів задовольнити.

          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром Союз" (код ЄДРПОУ 32996088) податковий борг за рахунок активів у розмірі 87 112,61 ( вісімдесят сім тисяч сто дванадцять) грн. 61 коп. на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, до Державного бюджету, одержувач УДК у місті Полтаві ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко