Постанова № 7882463, 02.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-19565/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Дмитрука В.В.,

при секретарі Годунок Т.О.,

з участю представників позивача Леонової Р.М., Нестерук О.О.,

представників відповідача Галензи В.М., Бондаренка В.В.,

прокурора Рибака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції за участю прокуратури Волинської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «АЗС-Ягодин» звернулося в суд з позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №№0000162301/0, 0000162301/1, 0000162301/2, 0000162301/3 від 30.07.2009р., 01.09.2009р., 05.10.2009р. та 08.12.2009р. відповідно, якими податковий орган визначив товариству податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 26250грн., в тому числі: 17500грн. за основним платежем та 8750грн. штрафної санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- товариством 06.08.2009р. була подана первинна скарга за №41 на податкове повідомлення-рішення №0000162301/0 від 30.07.2009р. до Любомльської ОДПІ, однак згідно поштового штемпеля на конверті рішення відповідача щодо розгляду скарги направлено на 21 календарний день від дня отримання скарги – 27.08.2009р., що згідно чинного законодавства дає позивачу підстави стверджувати про повне задоволення скарги на користь платника податків;

- позивачем при проведенні перевірки були надані всі необхідні первинні документи, оформлені згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та які відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит - податкові накладні, платіжні документи, договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, акти здачі-прийняття робіт, а тому висновки податкового органу про включення товариством до складу податкового кредиту в перевіреному періоді сум податку на додану вартість, які не пов’язані з господарською діяльністю ТзОВ «АЗС-Ягодин» не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представники позивача усно уточнили позовні вимоги і просять не визнати нечинними, а скасувати податкові повідомлення-рішення, уточнені позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач у своєму запереченні та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що проведеною перевіркою встановлено, що отримані в період з липня 2007 року по березень 2009 року інформаційно-консультаційні послуги жодного зв’язку з виробничою діяльністю позивача не мають, крім того, жодної економічної доцільності здійснення таких витрат товариством не наведено, необхідності в розробці і впровадженні громіздких систем управління персоналом, бюджетних систем та інших у позивача, який орендує для здійснення власної господарської діяльності дві АЗС, не було.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ТзОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» у своєму поясненні №23/12-АС від 24.12.2009р. вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для виключення з податкового кредиту сум ПДВ та застосування штрафних санкцій до ТзОВ «АЗС-Ягодин», а тому позовні вимоги підтримує та просить скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення. Разом з тим, товариство заявило клопотання про виключення ТзОВ «ВС Енерджі Інтернешнл Україна» з участі у справі, оскільки не вбачає яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов’язки третьої особи. Усною ухвалою суду у задоволенні даного клопотання відмовлено в зв’язку з його безпідставністю.

15.01.2010р. прокуратура Волинської області повідомила суд про вступ у справу в зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на правомірність дій і висновків податкової інспекції при проведенні перевірки.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому судом враховано наступне:

З 30.06.2009р. по 20.07.2009р. працівниками Любомльської МДПІ проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р., про що складено акт перевірки від 23.07.2009р. №15/31928310.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «АЗС-Ягодин» в порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.6 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі – Закон України №334/94-ВР) зайво віднесено до складу валових витрат витрати на впровадження бюджетного контролінгу, проведення маркетингових досліджень ринку, надання податкових консультацій та рекомендацій, розроблення коротко- та довгострокових виробничих проектів, бюджетів та інші дії всього на суму 87500грн., що відповідно мало своїм наслідком формування податкового кредиту по податку на додану вартість, а саме: неправомірно включено до складу податкового кредиту за перевірений період ПДВ в сумі 17500грн., що є порушенням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР).

За наслідками перевірки Любомльською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162301/0 від 30 липня 2009 року про визначення позивачу податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 26250грн., в т. ч. 17500грн. основного платежу та 8750грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку: до Любомльської МДПІ - рішенням від 25.08.2009р. №5616/23-117 первинну скаргу залишено без задоволення; до ДПА у Волинській області – рішенням від 23.09.2009р. №4676/10/25-006 повторну скаргу залишено без задоволення; до ДПА України – рішенням від 02.12.2009р. №12454/6/25-0115 повторну скаргу залишено без задоволення.

За результатами оскарження в адміністративному порядку Любомльською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №№0000162301/1, 0000162301/2, 0000162301/3 від 01.09.2009р., 05.10.2009р. та 08.12.2009р.

Висновки перевірки та рішення про результати розгляду скарг позивача мотивовані тим, що отримані згідно з актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) інформаційно-консультаційні послуги за період з липня 2007 року по березень 2009 року включно жодного зв’язку з виробничою діяльністю позивача не мають, а надані для перевірки інформаційні матеріали не підтверджують, що понесені ТзОВ «АЗС-Ягодин» витрати по послугах пов’язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності підприємства, відповідно суми ПДВ сплачені в складі вартості послуг згідно податкових накладних – 17500грн. не можуть бути включені позивачем до складу податкового кредиту.

01.01.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС-Ягодин» (Замовник) укладено договір №22/0/13-07 про надання інформаційно-консультаційних послуг (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов’язки з надання інформаційно-консультаційних послуг з фінансових та економічно-правових питань, пов’язаних з виробничою діяльністю Замовника, а саме:

- впровадження бюджетного контролінгу;

- проведення маркетингових досліджень ринку;

- надання податкових консультацій та рекомендацій;

- розроблення коротко- та довгострокових виробничих проектів, бізнес-планів, бюджетів Замовника і їх реалізація;

- організація виробничої діяльності Замовника;

- впровадження бухгалтерських, податкових та адміністративних систем і організації внутрішнього контролю;

- здійснювати інші дії, які прямо не передбачені цим договором, але не суперечать умовам Договору та чинному законодавству України.

Вартість послуг (абонентська плата за обслуговування), що надавались Виконавцем згідно Договору складала 5000грн. на місяць, в тому числі ПДВ – 833грн.33коп.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу податкового кредиту можуть бути включені суми ПДВ , сплачені в зв’язку з придбанням лише тих матеріальних та нематеріальних активів (послуг), що призначені для їх використання в господарській діяльності платника податку.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що складались у кінці кожного місяця починаючи з липня 2007 року і по березень 2009 року включно, вбачається, що Виконавцем були проведені наступні роботи (надані такі послуги): інформаційно-консультаційні послуги з фінансових та економічно-правових питань. Загальна вартість робіт щомісячно складала визначену Договором суму – 4166грн.67коп. (без ПДВ), а також ПДВ – 833грн.33коп.

В підтвердження того факту, які саме послуги були надані позивачу третьою особою, ТзОВ «АЗС-Ягодин» було долучено до матеріалів справи: «Загальні технічні вимоги по розробці та впровадженню системи управління фінансово-економічною і виробничою діяльністю» (російською мовою), «Регламент проведення комплексного аналізу фінансово-господарської діяльності ТзОВ «АЗС-Ягодин» і порівняльного аналізу по підрозділах підприємства» (російською мовою), «Положення про бюджетну систему». В судове засідання також для огляду було надано й інші приклади розроблених для товариства третьою особою матеріалів.

Як вбачається з наданих позивачем інформаційних матеріалів, усі вони носять загальний характер і не містять жодних конкретних випадків надання консультацій та рекомендацій, матеріали фактично розроблені для впровадження у корпораціях та великих підприємствах, що мають розгалужену сітку відокремлених підрозділів і ведуть виробничу діяльність, що характеризується великими обсягами проведених господарських операцій і в свою чергу вимагає систематизації різноманітних аналітичних даних.

В судовому засіданні встановлено, і не заперечується представниками сторін, що ТзОВ «АЗС-Ягодин» провадить господарську діяльність, використовуючи взяті в оренду дві АЗС, що фактично виключає економічну доцільність витрат на послуги по розробці зазначених інформаційних матеріалів, адже доказів про направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності позивачем не подано і не наведено, відповідно суд вважає недоведеним той факт, що позивачем такі послуги придбавались з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності. Таких доказів не було позивачем подано і при проведенні перевірки, хоча Любомльська МДПІ своїм листом №4714/23-115 від 20.07.2009р. (тобто під час проведення перевірки) просила надати копії отриманих інформаційно-консультаційних матеріалів за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р.

За таких обставин суд вважає правомірним визначення позивачу податковим органом податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 17500грн.

Згідно пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі – Закон України №2181-ІІІ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки податковим органом самостійно були донараховані суми податкового зобов’язання ТзОВ «АЗС-Ягодин» зі сплати ПДВ в сумі 17500грн., то правомірним є й застосування штрафу у вигляді 50% від донарахованої суми – 8750грн.

При цьому, судом також не взято до уваги посилання позивача на пропуск податковим органом 20-денного терміну для надіслання вмотивованого рішення за результатами розгляду первинної скарги, встановленого пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, оскільки в судовому засіданні відповідачем було подано фіскальний чек №0158 від 25.08.2009р. та лист начальника Любомльського ЦПЗ №5 від 01.09.2009р. з яких вбачається, що рішення на скаргу позивача №41 від 06.08.2009р. було прийняте у вузлі зв’язку 25.08.2009р. Копії зазначених документів долучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 08 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                     В.В.Дмитрук