Ухвала суду № 78820233, 01.10.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8569/15-ц

Провадження №2/369/988/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Головатюк В.В.

за участі представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про залишення без розгляду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав суду витребовувані документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

П.9 ч.1 ст. 257 ЦПК України визначено, що суд залишає ухвалою позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав випробовувані докази, необхідні вирішення спору.

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. При подачі позову представник позивача також надав суду заяву про розгляд справи у всіх судових засідання без присутності представника позивача (а.с.41 т.1).

Як вбачається із матеріалів справи за клопотанням представника відповідача ухвалами суду неодноразово витребовувалось у позивача докази (а.с.4 т.2), в тому числі для проведення експертизи.

На підтвердження своїх заперечень представником відповідача було подано клопотання про призначення експертизи (а.с.33 т.2), ухвалю від 20 червня 2017 року було задоволено. На розгляд експерта були поставлені питання щодо розміру заборгованості, порядку її нарахування.

14 травня 2018 року до суду надійшов висновок експерта. Відповідно до наявного висновку експерта через відсутність в матеріалах справи повного обсягу документів бухгалтерського обліку ПАТ «Альфа-Банк» та інших документів в межах наявних матеріалів, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором.

За клопотанням представника відповідача для з’ясування питання щодо наявної заборгованості та її розміру, ухвалою суду від 15 червня 2018 року було задоволено клопотання про витребування доказів, а також визнано явку представника позивача обов’язковою. Судове засідання було призначено на 06 серпня 2018 року.

06 серпня 2018 року на електронну адресу надійшло клопотання представника позивача про відкладення судового засідання для виконання вимог ухвали. Оскільки даний лист не містив причин неможливості виконання ухвали суду за 02 липня по 06 серпня, тому ненадання документів та неявка представника позивача визнано судом без поважних причин. Лише одне посилання на не отримання документів – не може підтверджувати поважність причин, враховуючи, що суду крім клопотання будь-яких інших доказів не надано (зокрема листів про витребування документів та необхідний обсяг часу щодо його виконання). Даний лист до суду в оригіналі не надходив.

Незважаючи на наявність клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду через неподання доказів, враховуючи першу неявку представника позивача, нез’явлення якого перешкоджало розгляду справи, оскільки сторона відповідача наполягала на з’ясуванні питання щодо розміру заборгованості, у судовому засіданні оголошено перерву до 01 жовтня 2018 року.

Про розгляд справи 01 жовтня 2018 року – позивача було повідомлено завчасно – 13 серпня 2018 року.

Разом з тим, в судове засідання представник позивача не з’явився, витребовувані докази до суду не подано, будь-яких клопотань ні в електронній формі, ні поштою до суду не надходило. Не повідомлено суд про причини неявки до суду та неможливості виконання ухвали суду з 02 липня по 01 жовтня 2018 року.

Наразі найбільш ефективним інструментом протидії є практика Європейського суду з прав людини, де питання належного виконання сторонами своїх процесуальних обов’язків висвітлено більш широко, а обов’язковий характер його рішень дає можливість використовувати напрацьовані цією інституцією правові підходи для запобігання зловживань.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії", «Чікоста і Віола проти Італії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами. Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об'єктивно була розцінена судами як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимим. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Паскал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лигун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов’язок щодо явки до зали суду та з’ясуванні істини у спорі.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи висновки експерта, наполягання відповідача щодо з’ясування заборгованості, ігнорування позивачем ухвали суду, викликів, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з’явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, його нез’явлення перешкоджає розгляду справи, безпідставність неподання доказів, які мають значення для справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз’яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Пінкевич