Рішення № 78819919, 07.12.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9607/18

Провадження № 2/185/4623/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд –

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23 вересня 2016 року помер його батько ОСОБА_3 та після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: 1/4 частина квартири АДРЕСА_1. Він є спадкоємцем за законом першої черги. Оскільки його батько постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, видане свідоцтво про смерть батька на території ДНР не відповідало вимогам чинного законодавства України, тому він вимушений був звертатися до суду з заявою про встановлення факту смерті батька. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року встановлено факт смерті ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року. 05 листопада 2018 року завідувачем Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_4 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2 та вважав себе таким, який фактично прийняв спадщину.

У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, судом встановлено, що позивач був рідним сином ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: 1/4 частина квартири АДРЕСА_1. Позивач своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті його батька, у зв’язку з тим, що він проживав у вказаному будинку та вважав себе таким, що прийняв спадщину. Крім того, оскільки ОСОБА_3 помер в Донецькій області Єнакієвського району с. Каютіно, видане свідоцтво про смерть на території ДНР не відповідало вимогам чинного законодавства України, тому заявник вимушений був звертатися до суду з заявою про встановлення факту смерті батька ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року встановлено факт смерті ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року, та 16 жовтня 2018 року ОСОБА_2 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за можливе визначити позивачу тримісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 додатковий – тримісячний строк для подання заяви до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 23 вересня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко