Рішення № 78819597, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/7292/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у Миколаївській області

до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет

розвитку людини «Україна»

про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі – ГУ ДСНС у Миколаївській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (далі – ВНЗ «Україна») з вимогами щодо застосування заходів реагування.

Позов обґрунтовано тим, що у період з 13 по 16 квітня 2018 року проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки ВНЗ «Україна», зокрема, приміщення за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 2 Військова, 22, за результатами якої складено Акт від 16 квітня 2018 року № 55 та зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі – Правила № 1417) та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правилу сфері пожежної техногенної безпеки.

Позивач стверджує, що виявлені порушення є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у зв’язку з чим звертається до суду з вимогою про застосування до ВНЗ «Україна» захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об’єкта, будівлі, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем до суду поданий відзив від 05 липня 2018 року (а.с.32-37), з якого вбачається, що він заперечує проти позовних вимог, вважає, що на офіційному сайті ДСНС не міститься уніфікованих форм актів для кожного зі ступенів ризику з переліком питань, що не відповідає вимогам законодавства та унеможливлює проведення перевірок. Крім того, під час формування плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік та Річного плану здійснення заходів державного нагляду ДСНС на 2018 рік чинними були інші критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду(контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, ніж ті, що були чинними на момент самої перевірки, у зв’язку з чим змінилася також періодичність планових заходів державного нагляду.

Відповідач стверджує також, що наказ ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 30 березня 2018 року № 172 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» був оприлюднений на офіційному веб-сайті із запізненням та не містив додатків, а крім того, у наказі відсутні вищі навчальні заклади.

Отже, оскільки відповідач вважає, що позапланова перевірка щодо нього проведена із порушеннями вимог чинного законодавства, через що просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до положень частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, з 13 по 16 квітня 2018 року на підставі наказу від 30 березня 2018 року № 172 уповноваженими представниками Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», зокрема, перевірено будівлю за адресою: м. Миколаїв, вул. 2 Військова, 22.

За результатами проведеної перевірки 16 квітня 2018 року складено Акт позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки № 55, в якому зафіксовано виявлення таких порушень:

1) з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів (у розподільчих коробках) виконані не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (болтових, гвинтових тощо), а саме: в кабінеті біології та в підвалі (порушено пункт 1.6 глави 1 розділу ІV Правил № 1417, згідно з вимогами якого з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

2) не надано підтверджуючих документів стосовно забезпечення захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів будівлі та споруд (порушено пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 та додаток А ДСТУ Б В.2.5-38:2008, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»);

3) допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи в підвалі (порушено пункт 1.18 глави 1 розділу ІV Правил № 1417, згідно з вимогами якого підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

4) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, а саме: в приміщенні деканату права та в приміщенні соціально-інформаційних технологій (порушено пункт 1.8 глави 1 розділу ІV Правил № 1417, згідно з вимогами якого улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт);

5) допускається використання електрощитової не за призначенням, зберігання в ній горючих матеріалів та розміщення сторонніх предметів (порушено пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, згідно з вимогами яких забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами);

6) евакуаційні виходи з 3-го поверху не забезпечено евакуаційним освітленням (порушено пункти 2.31, 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, згідно з якими сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей);

7) за наявності людей у приміщеннях двері додаткового евакуаційного виходу зі спортзалу закриті (забито цвяхами), (порушено пункти 2.27, 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, згідно з вимогами яких за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа);

8) двері 2-го евакуаційного виходу з 2-го поверху, що виходить на сходову клітку та двері з актової, що виходить на задній двір відчиняються не в напрямку виходу з приміщень (порушено пункти 2.27 глави 2 розділу ІІІ Правил 1417, згідно з вимогами якого двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень);

9) допускається зменшення розміру евакуаційного виходу, а саме: двері 2-го евакуаційного виходу з 2-го поверху, що виходить на сходову клітку та двері з актового залу, у просвіті менше ніж 0,8 м по ширині (фактично – 0,6 м.), (порушено пункти 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 та пункт 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016, згідно з вимогами якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою);

10) допускається захаращення евакуаційних проходів гіпсокартонними перегородками на виходах зі сходових клітин (порушено пункти 2.24, 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417, згідно з вимогами яких не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами);

11) допускається влаштування приміщення під сходовою клітиною на шляху евакуації з першого поверху, що виходить на задній двір (порушено пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, згідно з вимогами якого забороняється улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання);

12) допускається експлуатація грат на вікнах першого поверху, які не розкриваються, не розсуваються та не знімаються (порушено пункт 2.16 глави 2розділу ІІІ Правил №1417, відповідно до якого у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені (зняті);

13) не надано підтверджуючі документи стосовно показників щодо пожежної безпеки, а саме: оздоблення стін (вагонка) та стелі (Армстронг) на шляхах евакуації (порушено пункт 9 розділу ІІ Правил №1417, відповідно до якого показники горючості оздоблення стін (вагонки) повинна відповідати вимогам пожежної безпеки);

14) не проведено технічне обслуговування пожежних кранів-комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушено підпункт 9 пункту 2.2 главу 2 розділу V Правил №1417, згідно з вимогами якого пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання);

15) пожежний щит на території об’єкту не забезпечений комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., протипожежне покривало – 1 шт., багор або лом гак – 2 шт., лопати – 2 шт., сокири – 2 шт. (порушено підпункт 3.11 главу 3 розділу V Правил №1417, згідно з вимогами якого до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники – 3 шт., ящик з піском – 1 шт., протипожежне покривало – 1 шт., багор або лом та гак – 2 шт., лопати – 2 шт., сокири – 2 шт.);

16) дерев’яні елементи горищних покриттів (кровки, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417, згідно з вимогами якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев’яні елементи горищних покриттів (кровки, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);

17) приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системами автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення людей про пожежу) (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил та пункт 5.1 пункту 7.2 таблиці А1, пункт 4 таблиці Б1 ДБН В.2.5-56:2014, згідно з вимогами якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»).

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що позивач не має на своєму офіційному веб-сайті уніфікованих форм актів для кожного зі ступенів ризику з переліком питань, що не відповідає вимогам законодавства, крім того зазначає, що під час формування плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік та Річного плану здійснення заходів державного нагляду ДСНС на 2018 рік, чинними були інші критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ніж ті, що були чинними на момент самої перевірки, у зв’язку з чим змінилася також періодичність планових заходів державного нагляду, а також, що наказ ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 30 березня 2018 року № 172 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» був оприлюднений на офіційному веб-сайті із запізненням та не містив додатків, а крім того, у наказі відсутні вищі навчальні заклади.

Водночас, твердження позивача, якими обґрунтований адміністративний позов, а також наявні матеріали справи свідчать про інше, зокрема про таке.

Відповідно до частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

В силу положень частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по-батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що приміщення відповідача за адресою: м. Миколаїв, вул. 2 Військова, 22 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров’ю людей, які працюють, перебувають на об’єкті. При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Згідно частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об’єктах суб’єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб’єкта господарювання; створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки; проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктах, сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розробка та затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням, здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем проти пожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників суб’єктів господарювання.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України та статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляду сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних заходів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд у цьому зв’язку зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об’єкті порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Крім того, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено перелік таких органів. ДСНС України включено до переліку органів, на сферу діяльності якого не поширювалася дія мораторію на проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2018 році.

Такий підхід до формування переліку органів державного нагляду (контролю) застосовано з метою забезпечення контролю за найбільш вразливими та ризикованими сферами суспільних відносин та виконання міжнародно-правових зобов’язань України.

Виходячи з відомостей, наданих позивачем, з метою проведення позапланових перевірок дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у торговельних підприємствах (торговельні центри, багатофункціональні будинки і комплекси), культурно-видовищних та дозвіллєвих закладах, дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров’я із стаціонарним лікуванням та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території України, відповідно до наказу ДСНС України від 29 березня 2018 року №202 «Про здійснення позапланових перевірок» територіальним органам ДСНС України надано доручення організувати проведення позапланових перевірок перерахованих вище категорій об’єктів.

Таким чином, на підставі вищенаведених законодавчих та підзаконних актів уповноваженими особами позивача проведено позапланову перевірку ВНЗ «Україна», і суд з урахуванням цього не знаходить підтверджень твердженням відповідача в частині проведення у нього позапланової перевірки позивачем з порушеннями вимог чинного законодавства.

В подальшому – 21.12.2018 року Відповідачем подано ряд матеріалів щодо усунення виявлених порушень. Зокрема, як вбачається листами Відповідача на адресу Центрального РВ м. Миколаєва ГУ ДСНС України у Миколаївській області подавалась інформація про усунення порушень встановлених актом, а саме: листом від 30 05.18 щодо повного виконання п.п 2, 3, 5, 8, 14, 9, 10, 11, 13, 12, 18, 19, 20, 23, 25, 27, 36, 39 й щодо вчинення організаційних дій по усуненню п.п.1, 38,4,6, 7, 8, 1415, 16, 17, 22, 2124, 26, 2829, 30, 31, 32, 33, 34, 25, 37, 40 з підтверджуючими матеріалами. Також надавались листи щодо заміни цільового використання серверної на технічне приміщення, а актової зали на навчальний кабінет. При цьому листом від 14.06.2018 року Відповідач ініціював проведення повторної позапланової перевірки щодо додержання інститутом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на виконання наведеного вище припису №А/55 від 20.04.2018. Відомості щодо проведення такої перевірки відсутні. З цього суд доходить висновку, що така перевірка Позивачем не проводилась

Відповідно, суд враховує, ту обставину, що на час розгляду такої справи доводи позивача щодо переліку встановлених порушень вже не відповідають дійсності. А дійсний стан дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки можливо встановити лише на підставі повторної позапланової перевірки щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на виконання припису №А/55 від 20.04.2018.

Тому, за таких обставин, суд вважає доводи Позивача щодо наявності підстав для застосування заходів реагування необґрунтованими й такі вимоги передчасними.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та встановлених під час розгляду обставин, суд приходить до висновку, передчасність та необґрунтованість вимог про застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об’єкта.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач є суб’єктом владних повноважень, підстав для задоволення позову суд не знайшов й під час розгляду справи свідки не залучалися, експертизи не призначалися, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розподіл (чи повернення) судових витрат.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про застосування заходів реагування.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. 2-а Екіпажна, 1, код ЄДРПОУ 38524996.

Відповідач: Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1-Г, код ЄДРПОУ 30373644.

Суддя В.І. Келеберда