Рішення № 78819508, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/8604/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Фортуна-банк»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №009724120,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фортуна-банк» (далі - позивач, ПАТ «Фортуна-банк») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №0097241207.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банка припиняється застосування до банку, який ліквідується, будь-яких штрафних санкцій, відповідно нарахування штрафу та пені є протиправним. Також, позивач зазначив, що акт перевірки на підставі якого винесено оскаржуване рішення містить недостовірну інформацію.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки Податковим кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків банками, які перебувають в стадії ліквідації. Підставами для припинення податкового зобов'язання є ліквідація юридичної особи (пп. 37.3.1 п. 37.1 ст.37 Податкового кодексу).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

За результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ «Фортуна-банк» податковим органом було встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень-грудень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України про що складно акт перевірки від 14 листопада 2017 року №18417/26-15-15-07-20/26254732.

Не погоджуючись із вказаним актом позивач 23 листопада 2017 року надіслав на адресу відповідача заперечення на акт податкової інспекції.

Рішенням від 06 грудня 2017 року №40410/10/2615-12-07-14 відповідач за результатами розгляду заперечень ПАТ «Фортуна-банк» від 23 листопада 2017 року №995/07 висновки акту перевірки від 14 листопада 2017 року №18417/26-15-12-07-20/26254732 залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 14 листопада 2017 року №18417/26-15-12-07-20/26254732 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №0097241207, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 243,67 грн.

26 лютого 2018 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №0097241207 та акт перевірки від 14 листопада 2017 року №18417/26-15-12-07-20/26254732, в якій просив скасувати акт перевірки та рішення податкового органу.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26 квітня 2018 року №14645/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача від 26 лютого 2018 року залишена без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 13 лютого 2018 року №0097241207 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За нормами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно зі ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Водночас, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України від 23 лютого 2012 року №4452-VI), який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Судом встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 січня 2017 року №320 про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Фортуна-банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ «Фортуна-банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Рішенням Правлінням Національного банку України від 21 лютого 2017 року №89-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 лютого 2017 року №665 «Про початок процедури ліквідації АТ «Фортуна -банк» та делегування повноважень ліквідатору банку».

Згідно пункту 16 статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI, тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з вимогами частини 5 статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Частиною третьою статті 46 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Тобто, будь-які податкові зобов'язання банку можуть стосуватися лише здійснення ліквідаційної процедури, до якої податкові зобов'язання банку за попередні періоди не відносяться.

Аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дає суду підстави дійти висновку, що оскільки ПАТ "Фортуна-Банк" знаходиться в стані ліквідації, відповідно жодних податкових зобов'язань в силу приписів Закону N4452-VI у банку не виникає, а тому податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №0097241207 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 1 243,67 грн, суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Фортуна-банк» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-Б, код ЄДРПОУ 26254732) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) від 13 лютого 2018 року №0097241207.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова