Рішення № 78818917, 12.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1355/17

12 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 25.06.2018 адміністративну справу № 819/1355/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 направлено до Тернопільського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою суду від 13.08.2018 прийнято до провадження Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 1940/1355/18 за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2016 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, та призначено підготовче засідання у справі на 10.09.2018.

Ухвалою суду від 10.09.2018 виправлено описку в ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 про прийняття справи № 1940/1355/18 до провадження, а саме: у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали замість найменування відповідача "Головне управління ДФС у Тернопільській області", читати: "Тернопільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області, та третя особа без самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", у відповідних відмінках.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчому засіданні у даній справі, яке проводилося 10.09.2018 оголошувалась перерва до 08.10.2018 на підставі статті 181 КАС України та продовжено процесуальні строки розгляду справи.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчому засіданні у даній справі, яке проводилося 08.10.2018 відкладено розгляд справи на 24.10.2018 відповідно до статті 181 КАС України.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчому засіданні у даній справі, яке проводилося 24.10.2018 оголошувалась перерва до 01.11.2018 на підставі статті 181 КАС України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.11.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 15.11.2018 оголошувалась перерва до 12.12.2018 на підставі статті 223 КАС України та продовжено процесуальні строки розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено акт від 05.10.2016 № 3904/19-18-13-02/26070221076, на підставі якого відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 21.11.2016, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 96616,98 грн., в тому числі 19323,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 21.11.2016, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з військового збору в розмірі 7531,74 грн., в тому числі 1506,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняті відповідачем зазначені податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

За результатами перевірки встановлено, що позивач не оподаткувала отриманий дохід у вигляді додаткового блага за 2015 р., чим порушила підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункт "в" пункту 176.1 статті 176, статті 179, пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Однак, позивач зазначила, що на момент здійснення зазначеної перевірки у відповідача був відсутній розрахунок 1-ДФ, поданий банком у строки визначені ПК України, в якому були би відображені суми прощеного позивачу боргу. Таким чином, оскільки перевірка була проведена не на підставі розрахунку 1-ДФ, а на підставі відповіді ПАТ "Укрсоцбанк" на лист відповідача, то останній порушив підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, який визначає обовязкове включення Кредитором суми прощеного (анулюваного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Водночас, позивач звернула увагу на те, що відповідно до ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Позивач зазначила, що такого наказу їй не було вручено відповідачем, а тому останній протиправно провів зазначену перевірку, як наслідок прийнятті відповідачем на підставі акта перевірки від 05.10.2016 № 3904/19-18-13-02/26070221076 оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 29.10.2018 (арк. справи 233-234), просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що оскаржені дії відповідача щодо прийняття на підставі акта перевірки від 05.10.2016 № 3904/19-18-13-02/26070221076 оскаржених податкових повідомлень рішень здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву (арк. справи 201-203) та додатковому поясненні до відзиву на позовну заяву, просила у задоволені позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву від 12.12.2018, в якій просить розглядати справу без її участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що 04.07.2008 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту № 770/38-640-08, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 100000,00 доларів США, зі сплатою 14 процентів річних, та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 01.07.2023 (арк. справи 64-68).

23.03.2015 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін № 6 до договору кредиту № 770/38-640-08 від 04.07.2008, згідно із пунктами 2.1 та 2.2 якого заборгованість за кредитом в сумі 30937,75 доларів США; заборгованість по процентам за користуванням кредитом в сумі 5985,51 доларів США (арк. справи 69-70).

Надалі, 29.05.2015 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін № 6 до договору кредиту № 770/38-640-08 від 04.07.2008, згідно із пунктами 2.1 та 2.2 якого заборгованість за кредитом в сумі 29777,58 доларів США; заборгованість по процентам за користуванням кредитом в сумі 6021,84 доларів США (арк. справи 80-81).

Відповідно до пункту 3 даного договору про внесення змін сторони прийшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, які викладені в договорі кредиту (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього).

Сторони домовились, що сплата строкових (поточних) процентів за користування кредитом, які нараховуються з дати укладення цього договору про внесення змін, здійснюється в загальному порядку, передбаченому договором кредиту (пункт 3.1 договору про внесення змін).

Пунктом 3.2 зазначеного договору передбачено, що якщо позичальник починаючи з дати укладення цього договору про внесення змін до 31.12.2015 здійснить одноразовий платіж в сумі від 500,00 (пятсот) доларів США, на підставі заяви про сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням, форма якої зазначена в додатку № 1 до цього договору про внесення змін (далі Заява), то позичальник набуває право на анулювання (прощення) заборгованості по кредиту, процентам та комісіям в сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу.

Відповідно до пункту 3.3 Договору про внесення змін позичальник зобовязаний здійснити платежі, зазначені в пункті 3.2 цього Договору та надати кредитору підписану Заяву не пізніше 16 години 30 хвилин поточного робочого дня кредитора, в який позичальник здійснює відповідний платіж.

Сума залишку заборгованості за договором кредиту, що підлягає анулюванню (прощенню), дата такого анулювання (прощення), а також відповідні положення стосовно повідомлення позичальника про таке анулювання (прощення) та його обов'язок самостійно сплатити податок з таких доходів і відобразити їх у річній податковій декларації відповідно до вимог ПК України зазначаються в заяві.

Відповідно до довідки ПАТ "Укрсоцбанк" № 10.1-87/20037 від 23.10.2017 ОСОБА_3 по кредиту згідно договору №770/38-640-08, укладено з ПАТ "Укрсоцбанк" було анульовано 17950,52 доларів США (арк. справи 98).

Зазначене анулювання було проведено відповідно до заяв позивача на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням від 29.05.2015, від 15.06.2015, від 17.08.2015, від 28.09.2015, від 20.10.2015, від 03.11.2015, від 07.12.2015 відповідно до Договору про внесення змін № 6 від 29.05.2015 (арк. справи 91-97).

Також у вказаних заявах зазначено про те, що позивач належним чином повідомлена банком про суму анулювання (прощення) заборгованості та про свій обов'язок самостійно сплатити податок на доходи з фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом, із відображенням такого доходу у річній податковій декларації відповідно до вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Суд встановив, що з 22.09.2016 по 28.09.2016 працівником відповідача на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України та наказу Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 09.09.2016 № 1079 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2016 № 3904/19-18-13-02/26070221076, у якому встановлено наступні порушення позивачем (арк. справи 11-17):

- підпункт "д" підпункту 164.2.17 пункт 164.2 статті 164, підпункт "в" пункту 176.1 статті 176, статті 179 ПК України, в результаті чого донараховано суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 77293,58 грн.;

- пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, внаслідок чого донараховано військового збору за результатами отриманих доходів у вигляді додаткового блага за 2015 рік у сумі 6025,39 грн.

Водночас, як слідує із вказаного акта перевірки, що таку перевірку проведено з відома ОСОБА_3, яку повідомлено про проведення зазначеної перевірки повідомленням від 09.09.2016 № 007780, яке направлено рекомендованим листом 09.09.2016.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв наступні податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 21.11.2016 (арк. справи 9-10):

- № НОМЕР_1, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 96616,98 грн., в тому числі 19323,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № НОМЕР_2, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з військового збору в розмірі 7531,74 грн., в тому числі 1506,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи, що у постанові від 25.06.2018 у справі № 819/1355/17, якою дану справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд звернув увагу на те, що при вирішенні даної справи необхідним є дослідження обставин щодо ознайомлення платника податків у встановлений законом спосіб з наказом про перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки до її початку, що дозволить встановити правомірність здійсненого відповідачем позапланового контролю заходу й, відповідно, наявність правових наслідків такого (арк. справи 182-189).

Таким чином, щодо правомірності проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_3, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України (пункт 78.4 в редакції, який діяв на момент проведення зазначеної перевірки) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України (пункт 79.1 в редакції, який діяв на момент проведення зазначеної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Водночас, пунктом 79.2 статті 79 ПК України (пункт 79.2 в редакції, який діяв на момент проведення зазначеної перевірки) визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необовязковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Таким чином, проведення контролюючим органом позапланової невиїзної перевірки, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосується предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості обєктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника і дійти обґрунтованих висновків щодо податкового правопорушення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої, а саме компетенції у податкового органу на прийняття акта індивідуальної дії, тобто податкового повідомлення рішення.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 802/1241/17-а, від 21.02.2018 у справі № 821/371/17 та від 25.06.2018 у справі № 819/1355/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем у справі, що повідомлення від 09.09.2018 № 007780 про дату початку та місце проведення перевірки та копія наказу про проведення перевірки відповідач направив позивачу за адресою: м. Тернопіль, вул. В.Великого, 6/99 (арк. справи 242-243).

Однак, поштовий конверт разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до контролюючого органу 10.10.2016, у звязку із закінченням встановленого строку зберігання (арк. справи 244), тобто вже після проведення зазначеної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 05.10.2016 № 3904/19-18-13-02/26070221076 на підставі якого відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення рішення.

Таким чином, враховуючи те, що на дату проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у відповідача були відсутні відомості щодо отримання позивачем зазначених повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки та копії наказу про проведення зазначеної перевірки, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України протиправно провів таку перевірку, як наслідок безпідставно прийняв оскаржені податкові повідомлення рішення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України)).

Підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Системний аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що податкове законодавство визначає включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, отриманого як додаткове благо, та фактично визначає один з видів такого додаткового блага.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого зазначеного пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Аналізуючи зазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу проценти, прощені (анульовані) кредитором та суму прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 813/3526/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки позивачу було анульовано суму кредиту у 2015 році, то при визначенні обєкту оподаткування слід виходити з прощеної суми 17950,52 дол. США з урахуванням пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з акта перевірки та не заперечується відповідачем у справі, що на запит відповідача від 26.05.2016 ПАТ "Укрсоцбанк" надав інформацію від 21.06.2016 № 11.1-186/79-768, в якій зазначений банк відобразив суму анульованого основного боргу в сумі 42342,86 грн. за ІІ квартал 2015 р., 66092,31 грн. за ІІІ квартал 2015 р., 293866,77 грн. за ІV квартал 2015 р., та на підставі якої відповідач визначив позивачу грошові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу (арк. справи 36).

Однак, суд встановив, що відповідач при визначенні позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу не врахував в якій сумі та по якому курсу здійснювалось перерахування суми кредиту з іноземної валюти в гривню, як наслідок відповідачем визначено податкове зобов'язання в тому числі і на суму прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці, в тому числі відповідачем не враховано які складові частини боргу (пеня, відсотки) включені в суми зазначені банком в наданій інформації, чим не дотримано пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що нарахування позивачу контролюючим органом податку з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу без урахуванням розрахунку суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеної за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, а також суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням призвело до неправомірного нарахування позивачу штрафних санкцій.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2., с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 50, РНОКПП НОМЕР_3) до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" ( місцезнаходження: м. Київ,150, вул. Ділова,3, код ЄДРПОУ 00039019) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 21 листопада 2016 року № НОМЕР_1, яким ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2., с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 50, РНОКПП НОМЕР_3) нараховано грошове зобов'язання за податком з доходів фізичних осіб у сумі 77293 грн. 58 коп. та штрафні санкції в сумі 19323 грн. 40 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 21 листопада 2016 року № НОМЕР_2, яким ОСОБА_3 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2., с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 50, РНОКПП НОМЕР_3) нараховано грошове зобов'язання за платежем війсковий збір у сумі 6025 грн. 39 коп. та штрафні санкції в сумі 1506 грн. 35 коп.

Стягнути в користь ОСОБА_3 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2., с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 50, РНОКПП НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДРПОУ 39403535) судові витрати на суму 1041 (одна тисяча сорок одна) грн. 50 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції №2 від 16.08.2017р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.12.2018.

Головуючий суддяМірінович У.А.

копія вірна

СуддяМірінович У.А.