Ухвала суду № 78818627, 24.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"24" грудня 2018 р. Справа № 0940/2453/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування припису від 21.11.2018 року та постанови від 06.12.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, скасування припису від 21.11.2018 року та постанови від 06.12.2018 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.12.2018 року дану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом: вказання позивачем ідентифікаційного коду відповідача зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; подання до суду документа про сплату судового збору в повному обсязі.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за № ІФ2082/826/АВ/П/ТД-ФС від 06.12.2018 року.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що, оскаржувана постанова про накладання штрафу може бути пред'явлена відповідачем до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Дані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, а також поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах позову та керуючись законом.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 - 5 частини 1 статті 152 вказаного Кодексу заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для забезпечення позову.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до частини 2 статті 151 даного Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Необхідність забезпечення позову та виникнення підстав вжиття заходів забезпечення заявленого адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, оскаржувана у даній справі постанова є виконавчим документом, у зв'язку з цим існує очевидна і цілком реальна небезпека того, що відповідач звернеться до виконавчої служби з метою її примусового виконання.

Судом встановлено, що позивач посилається на підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, мотивуючи своє звернення існуванням об'єктивної загрози звернення до примусового виконання оскаржуваної постанови органом Державної виконавчої служби України, при цьому, не надавши суду жодного доказу щодо існування реальних намірів чи фактичного звернення вищевказаних постанов до примусового виконання.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

З огляду на вищенаведене, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за № ІФ2082/826/АВ/П/ТД-ФС від 06.12.2018 року є передчасною та необґрунтованою належними доказами.

Також, на думку суду, наведені у заяві ознаки очевидності протиправності оскаржуваного рішення не є достатніми та обґрунтованими та підлягають встановленню під час розгляду справи.

Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними, скасування припису від 20.11.2018 року та постанови від 06.12.2018 року, відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.