Рішення № 78818542, 22.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 р. Справа№0540/7382/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 14.10.2014 року набула статусу тимчасово переміщеної особи та отримувала щомісячну адресну допомогу. З 06.03.2018 року позивач офіційно працює. Втім з 24.05.2018 року виплату коштів було припинено на підставі вимог п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг №505, відповідно до якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Позивач наголошує, що під терміном "наступний строк" мається на увазі лише наступні 6 місяців, які в контексті Порядку № 505 є періодом призначення даної грошової допомоги, втім позивач звернувся за призначенням грошової домомоги через 1 рік та 2 місяці з дня припинення та, відповідно має право на отримання адресної допомоги.

На підставі зазначеного позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1, яка має статус внутрішньо переміщеної особи починаючи з 24.05.2018 року; зобовязати відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_1 починаючи з 24.05.2018 року; встановити судовий контроль шляхом зобовязання відповідача подати звіт щодо виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 10.09.2018 року.

10.09.2018 року розгляд справи відкладено до 23.10.2018 року.

26.09.2018 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг встановлено, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Так як позивач отримував грошову допомогу періодично з 28.10.2014 року по 23.11.2017 року та був працевлаштований з 06.03.2018 року, відповідно останній не має права на отримання відповідних коштів.

04.10.2018 року позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив, згідно змісту якої наголошував, що звернувся за призначенням щомісячної адресної допомоги через 1 рік та 2 місяці, тобто за спливом 6-місячного терміну; відповідно просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року витребувано у Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області засвідчені належним чином матеріали справи ОСОБА_1. Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 22.11.2018 року.

07.11.2018 року відповідач через канцелярію суду надав витребувані документи.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 12.12.2018 року.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області від 19.07.2017 року № НОМЕР_1, ОСОБА_1 є тимчасово переміщеною особою.

Згідно свідоцтва про народження від 10.12.2013 року І-НО № 549550, ОСОБА_1 17.12.2013 року народила доньку, відповідно позивач у період до 17.12.2016 року заходився у відпустці по догляду за дитиною.

Як вбачається з матеріалів соціальної справи та не заперечується сторонами, сім'я позивача отримувала щомісячну адресну допомогу: у період з 28.10.2014 року по 13.04.2016 року в розмірі 1326, 00грн. на сім'ю; з 01.08.2016 року по 28.02.2017 року в розмірі 1768, 00грн. на сім'ю.

В подальшому, на підставі вимог пункту 7 Порядку № 505 розмір адресної допомоги було зменшено, а саме: з 01.03.2017 року по 30.04.2017 року в розмірі 1547, 00грн. на сім'ю (розмір допомоги на позивача внаслідок набуття останнім статусу тимчасово непрацездатної особи зменшено на 50%); з 01.05.2017 року по 23.05.2017 року в розмірі 1326, 00грн. (позивачу не нараховано адресну допомогу); з 24.05.2017 року по 23.11.2017 року в розмірі 1326, 00грн.

Згідно Рішення відповідача від 10.07.2017 року, ОСОБА_1 є працездатною, не працює, дата зміни категорії працездатності 10.12.2016 року.

Згідно Рішення відповідача від 07.12.2017 року, ОСОБА_1 є працездатною, не працює, місяць, за який відсутня сплата внесків: 10.12.2016 року, знятий з оплати 23.11.2017 року.

Згідно довідки № 01/04-77 від 07.05.2018 року, ОСОБА_1 працює в Комунально-профілактичній установі «Міський шкірно-венерологічний диспансер м. Словянська» на посаді медичної сестри з 06.03.2018 року по теперішній час.

Згідно заяви № 05-50/10-734 від 24.05.2018 року, уповноважений представник родини, у складі якої перебуває позивач, звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги.

Листом УПСЗН від 16.07.2018 року № 5-0802-2.1-6.2, повідомлено, що у звязку з тим, що позивач протягом періоду січень-травень 2017 року не працевлаштувався, то підстави для призначення допомоги у наступні періоди, відповідно до п. 3, 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг,затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 01.10.2014 року №505, - відсутні.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадімінстрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців.

Положення Порядку №505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на отримання щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 333/3750/17.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно, керуючись зазначеним, суд вважає за належне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачену судову суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, Донецька обл., м. Кіровське, мк-н МолодіжнийАДРЕСА_1) до Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, б. 40, ЄДРПОУ 25954290) про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, -задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25954290) щодо відмови в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) починаючи з 24.05.2018 року.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 25954290) призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) починаючи з 24.05.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради Донецької області (84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, б. 40, ЄДРПОУ 25954290) на користь ОСОБА_1 (Донецька обл., м. Кіровське, мк-н МолодіжнийАДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.