Вирок № 78814072, 14.12.2018, Оболонський районний суд міста Києва

14.12.2018 Справа № 756/14908/17

Унікальний № 756/7270/17

Провадження № 1-кп/756/438/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14» грудня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді: Жежери О.В.,

за участю секретарів: Феняк А.В., Литвин Ю.С., Чеписа О.В.,

прокурора: Давідяна О.Н.,

потерпілої: ОСОБА_1,

цивільного позивача: ОСОБА_2,

представників потерпілої: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача: ОСОБА_5,

захисників: Єрмака В.О., Ткачова Є.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Ташкентської обл., Янгиюльського р-ну, к/р Іски-Каунчи, громадянина України, працюючого ФОП «ОСОБА_8», одруженого, маючого на утриманні 5 неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2017 року, приблизно о 17 годині 29 хвилин, ОСОБА_8, керуючи технічно справним автомобілем «BMW-530D», н.з. НОМЕР_1 (Республіка Литва), рухався по проїзній частині вул. Велика Кільцева дорога зі сторони площі Т. Шевченка у напрямку вул. Міської, та наближався до регульованого перехрестя з вул. Газопровідною у м. Києві.

В цей час проїзну частину вул. Велика Кільцева дорога по регульованому пішохідному переходу на дозволяючий зелений сигнал світлофора, справа наліво по ходу руху автомобіля «BMW-530D», н.з. НОМЕР_1, перетинав на велосипеді «Comanche» ОСОБА_11

Під час руху ОСОБА_8 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 8.7.3 підпункт «е», 8.10 та п. 1.12 додатку № 2 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі;

- п. 8.7.3: сигнали світлофора мають такі значення:

- підпункт «е»: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух;

- п. 8.10: у разі подання світлофором або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

- п.1.12 (стоп-лінія) додатку № 2: позначає місце, де водій повинен зупинитися за наявності знака 2.2 або при сигналі світлофора чи регулювальника, що забороняє рух.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_8 виявилось в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «BMW-530D», н.з. НОМЕР_1 (Республіки Литва) та рухаючись по вищезазначеній ділянці проїзної частини, при наближенні до регульованого перехрестя на червоний сигнал світлофора, який забороняє рух, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зупинився на забороняючий червоний сигнал світлофору перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), продовжив свій рух, внаслідок чого на регульованому пішохідному переході, перехрестя вул. Велика Кільцева дорога та вул. Газопровідної у м. Києві, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_11, який перетинав проїзну частину дороги справа наліво по ходу автомобіля в межах пішохідного переходу на дозволяючий сигнал світлофора.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_11, від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи при розтині тіла ОСОБА_11 встановлено, що малися множинні зажиттєві ушкодження, з малокровієм внутрішніх органів, набряком тканин та крововиливами в місцях ушкоджень, з гострим здуттям легень та шунтуванням кровотоку в нирках, з смугастими крововиливами в лівому шлуночку серця - ознаки крововтрати та шоку. Такими були - забита клаптева рана штампованого характеру на лобі, з двох елементів, та відшаруванням шкіри, крововиливи на волосистій частині голови, множинні садна та синці, розтріскування шкіри, лінійні ранки та подряпини з осколками скла на обличчі та шиї; повний циркулярний перелом кісток черепа (поширений кільцеподібний вбитий перелом основи черепа) з переломом лобної кістки; розповсюджені крововиливи під оболонки та в шлуночки головного мозку, розтрощення базальної поверхні стовбура головного мозку; крововиливи в тканини шиї, та по ходу хребта, переломи - тіла 3 шийного хребця, виростків шийних, грудних та поперекових хребців, розрив хребта в шийному відділі по диску, з крововиливом в канал хребта; множинні переломи ребер з обох сторін з розривами при стінкової плеври, розриви лівої легені між частками та забої легень, крововиливи в коренях легень, крововиливи та розриви капсули і зв'язок селезінки, печінки - ознаки струсу тіла; масивні садна та лінійні ранки і подряпині з осколками скла на лівому плечі з відкритою раною лівого ліктьового суглоба (проникнення в порожнину суглобу), множині садна та синці, крововиливи та лінійні рани на тулубі, кінцівках, забита рана лівої гомілки, відкритий перелом кісток лівої гомілки, закриті переломи лівої стегнової кістки, кісток правої гомілки, утворень в кістках гомілково-стопних суглобів та 2 пальця лівої стопи; поперечна смуга садна на задній поверхні шиї зліва; відшарування тканин спини, з кишенею з кров'ю, в лівій половині, з крововиливами в обидві половини спини, переломи двох лопаток та лівої ключиці, груднини, розрив правого грудниноключичного з' єднання.

Смерть ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 настала від множинних переломів кісток скелета, з ушкодженнями внутрішніх органів, шоком та крововтратою.

Про це свідчать дані п. l. 3.(4,5) Різані рани з осколками скла, подряпини, та садна лінійної форми спричинені гострим предметом, дією сколків скла. Інші ушкодження спричинені тупими предметами, за механізмом удару, струсу, ковзання. Характер та розташування ушкоджень на тілі, ознаки струсу тіла вказують на можливість виникнення сукупності ушкоджень при автомобільній травмі - зіткненні рухаючогося легкового автомобіля з постраждалим (велосипедистом.) В момент первинного контакту потерпілий знаходився в вертикальному положенні та був обернутий лівим боком, та дещо ззаду, до транспортного засобу. В цей момент від знаходився в русі (крок, похилення тулуба уперед). Місцем первинного контакту на тілі була зовнішня поверхня лівого стегна, (рівень середньої третини), лівої гомілки по зовнішній поверхні, правої гомілки по внутрішній поверхні. Було обертання тіла на рівні гомілок з спіралеподібними переломами кісток гомілок та лівого стегна, як це буває при знаходження тіла на велосипеді (різна позиція та висота ушкоджень на гомілках), при цьому переломи утворень гомілковостопних суглобів, 2 пальця лівої стопи під шкірою, вказують на фіксоване положення лівої стопи (упор, та фіксація, можливо на педаль, або інше), і виникнення переломів з вколоченням та обертанням правої гомілки над гомілковостопним суглобом.

Тобто не виключається, що потерпілий міг знаходитися і на сідлі велосипеду під час первинного контакту, з лівою половиною тіла, звернутою до виступаючих частин автомобіля.

Після первинного контакту було падіння на автомобіль, з контактом із руйнуючимся і битим склом лівою половиною голови, обличчям, шиєю, лівою рукою; з перевертанням, та ушкодженнями частинами автомобіля і склом спини; в кінці тіло перемістилось на дорожнє покриття із ковзанням по ньому передньою поверхнею тіла. Ознак можливого переїзду колесами автомобіля через тіло не встановлено.

Ушкодження, отримані ОСОБА_11 в результаті ДТП мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя шоку, крововтрати, ушкодження внутрішніх органів, переломів кісток черепа, хребта в шийному відділі - всі складові чинників шоку і крововтрати). Вони знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_11 не знайдено метиловий та етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи в діях ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України.

Крім того, в ході досудового розслідування в діях водія ОСОБА_8 встановлено порушення вимог п.п. 1.5 та 2.3 підпункт «б» Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 8.7.3 підпункт «е», 8.10 та п. 1.12 додатку № 2 Правил дорожнього руху збоку водія ОСОБА_8 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та підтвердив всі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, детально вказавши на обставини та механізм вчиненого, що викладені у вироці вище. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини не оспорює. Цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав повністю, в частині моральної шкоди визнав частково.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Разом з тим, в судовому засіданні були дослідженні письмові докази на підтвердження події дорожньо-транспортої пригоди в результаті якої загинув ОСОБА_11, та внаслідок чого цивільними позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_12 поданий цивільний позов.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованому йому злочину підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а також показами потерпілої та представника потерпілої, які в судовому засіданні підтвердили обставини справи та повністю підтримали подані позовні вимоги.

Тому, оцінюючи всі забрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що своїми діями, які виразились у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, часткова добровільна відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням тяжкості спричинених злочином наслідків, суд вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Але, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, з необережності вперше вчинив злочин, характеризуючих матеріалів, складу його сім'ї, а саме те, що обвинувачених має на утриманні 5 неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.75 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

Разом із цим, під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_8 заявлено клопотання про звільнення її від покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році"

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", в редакції Закону від 22.12.2016, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

За змістом п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_10, відносно яких не позбавлений батьківських прав, тому обвинувачений підлягає звільненню від призначеного судом покарання.

Цивільними позивачами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час розгляду справи заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 витрати пов'язанні з похованням загиблого ОСОБА_15 в розмірі 93 645, 00 (дев'яносто три тисячі шістсот сорок п'ять) гривень, стягнення з ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681 на користь ОСОБА_2 витрати пов'язанні з похованням загиблого ОСОБА_15 в розмірі 38 400, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень. Стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 1 961 600, 00 (один мільйон дев'ятсот шістдесят одну тисячу шістсот) гривень, стягнення з ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 38 400, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень.

Розмір матеріальної шкоди потерпілі обґрунтовують тим, що вона пов'язана із похованням ОСОБА_11, що підтверджується квитанціями та письмовими доказами доданими до позовної заяви. Розмір моральної шкоди потерпілі обґрунтовують тим, що в результаті винних дій обвинуваченого вони втратили близьку людину, порушено їх нормальний спосіб життя. ОСОБА_13 втратила чоловіка та батька своїх дітей, який був єдиним годувальником сім'ї. Після смерті чоловіка, усі турботи по забезпеченню і вихованню дітей лягли на неї. Смерть її чоловіка дуже вплинула на психічний стан дітей, дана трагедія погіршила стан здоров'я молодшої доньки. ОСОБА_14 втратив молодшого брата.

В ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_8 заявлений цивільний позов в частині розміру завданої матеріальної шкоди визнав повністю та частково визнав розмір моральної шкоди, крім того, зазначив, що ним було відшкодовано ОСОБА_13 частину завданої шкоди в розмірі 30 000, 00 (тридцять тисяч) гривень.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з ст.5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0304283 терміном дії з 21.07.2017 року по 19.01.2018 року включно, забезпечена відповідальність осіб перед потерпілими за участю керованого автомобіля марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1

Договір страхування укладений з дотриманням вимог ст.ст.979-982, 985, 999 ЦК України і страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 200 000, 00 гривень.

Згідно з п.23.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

За результатами розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги цивільних позивачів були доведені під час розгляду справи, і тому, виходячи з принципів, розумності та гуманізму, а також, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_8 має на утриманні п'ять неповнолітніх дітей, вважає за необхідне позовні вимоги в частині завданої матеріальної шкоди задовольнити у повному обсязі, а в частині завданої моральної шкоди задовольнити частково.

При цьому, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

Речовими доказами слід розпорядитись на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" - звільнити ОСОБА_8 від відбування основного і додаткового покарань.

Цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_12 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000, 00 (п'ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 38 400, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 93 645, 00 (дев'яносто три тисячі шістсот сорок п'ять) гривень.

Стягнути з ПАТ «Українська пожежна - страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 38 400, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 2473 гривень 10 копійок.

Речові докази по справі: автомобіль марки «BMW 530-D», н.з. НОМЕР_1- залишити за належністю UAB «Лекта», велосипед марки «Comanche» - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_1

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя О.В. Жежера