Постанова № 78808907, 12.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6886/18

Номер справи місцевого суду: 522/1312/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання – Ковязіної А.Д.,

представника ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2018 року, постановлену суддею Загороднюком В.І., про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи Приватне підприємство Юридична компанія «ДІОЛ», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про визнання прилюдних торгів недійсними,

встановив:

19.01.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив суд визнати прилюдні електронні торги з реалізації арештованого майна недійсними, визнати недійсним свідоцтво про право власності та скасувати реєстраційний запис про реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2017 року було задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на зазначену квартиру.

06.07.2018 року представник ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, що були накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2017 року, обґрунтовуючи заяву тим, що з 05.12.2016 року на підставі свідоцтва про право власності ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» є власником спірної квартири. Право власності виникло в результаті купівлі вказаної квартири на електронних торгах за лотом №165922, у відповідності до протоколу №195937 проведення електронних торгів. Вважав, що заходи забезпечення позову є неспіввісними з предметом позову та порушують право власності ПП «Юридична компанія «ДІОЛ».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2018 року заяву представника ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, апеляційну скаргу подала представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, в якій з посиланням на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що судове засідання було проведено раніше, ніж призначена дата судового засідання, без виклику сторони позивача, що позбавило можливості позивача висловити свою думку з приводу клопотання, надати свої заперечення. Крім того ОСОБА_4 зазначає, що обставини справи не змінилися, тому суд дійшов до помилкового висновку про те, що заходи забезпечення позову порушують право власності або право користування ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» спірним майном, а обмежують лише власника у праві розпорядитись майном, яке є предметом позову. Також представник позивача звертає увагу, що ухвала суду від 24.01.2017 року про забезпечення позову не була оскаржена особами, яких вона стосується, відповідає вимогам закону, вжиті заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами. Також вважає помилковим посилання районного суду на ухвалу Малиновского районного суду м.Одеси від 03.04.2017 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 щодо оскарження звіту про оцінку вказаної квартири оскільки на теперішній час сказана скарга перебуває на розгляді у Верховному Суді, таким чином дійсність оцінки ще перевіряється. Також, вищевказане не відноситься до предмету розгляду позовний вимог, оскільки у своєму позові позивач посилається на інші порушення, які вказують на недійсність публічних торгів.

Апелянт та його представник в судове засідання не з’явились. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялись належним чином.

До суду, від адвоката апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано двома обставинами: хвороба представника; неотримання заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів вирішила відмовити у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на таке.

Представник не надав жодного доказу щодо хвороби. Заперечень на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило, а тому вони не можуть бути отриманні стороною апелянта, до того ж процесуальне законодавство не передбачає таких видів заяв, як заперечення на апеляційну скаргу. Крім того сам апелянт ОСОБА_3 не вважав необхідним відкладати розгляд справи.

Відповідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву представника ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» про скасування заходів забезпечення позову, районний суд виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 29.06.2016 року звертався зі скаргою до Малиновського районного суду м. Одеси на дії державного виконавця та оскарження звіту про оцінку майна, щодо зазначеної квартири. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.04.2107 року скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, тобто правильність оцінки вказаної квартири судом перевірялась. Таким чином накладання арешту є неспівмірним з заявленими позовними вимогами та суттєво порушує права власника вказаного майна.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що обставини справи не змінилися, а тому суд дійшов помилкового висновку про те, що заходи забезпечення позову порушують право власності або право користування ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» спірним майном, а обмежують лише власника у праві розпорядитись майном, яке є предметом позову, спростовуються наявністю ухвали Малиновского районного суду м.Одеси від 03.04.2017 року.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта, що посилання районного суду на ухвалу Малиновского районного суду м.Одеси від 03.04.2017 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 щодо оскарження звіту про оцінку вказаної квартири, є помилковим, оскільки на теперішній час вказана скарга перебуває на розгляді у Верховному Суді, через те що зазначена ухвала районного суду набрала чинності.

Посилання апеляційної скарги на те, що судове засідання було проведено раніше, ніж призначена дата судового засідання, без виклику сторони позивача, не доведено апелянтом належним чином, при цьому виділені матеріали таких доказів теж не містять.

Крім того, колегія суддів звертає увагу в якості забезпечення позову накладено арешт на майно, що не належить відповідачу, що суперечить п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, а також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки їх обґрунтування не мають правового значення для вирішення даного спору та правильність висновків районного суду щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову не спростовують.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечені позову, судом першої інстанції були перевірені усі обставини справи, а також факти які мають значення для справи, тому оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала районного суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2018 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22.12.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_5