Ухвала суду № 78804071, 05.09.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/2718/14-ц

Провадження № 2/488/560/18

УХВАЛА

Іменем України

05.09.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Тузові Р.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_2,

та представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Миколаївської міськради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання незаконними та скасування рішень міськради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на землю та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі Миколаївської облдержадміністрації та ДП «Миколаївське лісове господарство» із позовом до відповідачів - Миколаївської міськради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, уточнивши який, просив:

-визнати незаконним та скасувати п. 26 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 23/39 від 25.04.2008 р., згідно якого Миколаївська міськрада надала дозвіл ОСОБА_4 на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1 000 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, з наданням адреси – провулок Менделєєва 1/40;

- визнати незаконним та скасувати п. 12 розділу четвертого рішення Миколаївської міськради № 33/48 від 25.03.2009 р., яким була надана у власність ОСОБА_4 земельна ділянка за вищевказаною адресою, зі складу земель ДП «Миколаївське лісове господарство»;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 від 29.05.2009 р. за реєстровим № 1403;

- визнати недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт серії ЯЖ № 865788 від 15.05.2009 р. ;

-скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 678160 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 1 000 кв.м., яка розташована по провулку Менделєєва 1/40 в м. Миколаєві;

-витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 1 000 кв.м., яка розташована по провулку Менделєєва 1/40 в м. Миколаєві, у власність держави в особі Миколаївської облдержадміністрації, з подальшою передачею її у постійне користування ДП «Миколаївське лісове господарство».

03.09.18 р. через канцелярію суду надійшла заява від представника відповідача по даній справі ОСОБА_6, - ОСОБА_3 про відвід судді Селіщевій Л.І. Заява мотивована тим, що суддя Селіщева Л.І. раніше розглядала аналогічні цивільні справи щодо земельних ділянок, що розташовані в межах кварталу № 43 урочища «Жовтневе», і виносила рішення про задоволення позовів прокурора за аналогічними вимогами. Представник відповідача зазначає, що у судді вже сформувалася відповідна думка з приводу взаємовідносин сторін і певна правова позиція з цього приводу, відтак це викликає сумнів в її об’єктивності і неупередженості.

Крім цього, 05.09.2018 р. до канцелярії суду надійшла заява від представника відповідача по даній справі ОСОБА_6, - ОСОБА_3 про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільних справ № 488/4982/14-ц, № 488/6479/14-ц та № 488/5027/14-ц. Клопотання мотивоване тим, що зазначені цивільні справи є аналогічними даній цивільній справі, і правова позиція ОСОБА_7 Верховного Суду матиме значення для розгляду даної справи.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявлених клопотань, суд прийшов до наступного висновку.

Законом України № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., який набрав чинності з 15.12.2017 р., Цивільний процесуальний кодекс України був викладений у новій редакції.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним розглянути справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналізуючи викладене, а також те, що заява про відвід була подана представником відповідача після закриття підготовчого засідання та після початку першого судового засідання, а про підставу для відводу заявнику було відомо до спливу вказаного строку, суд приходить до висновку, що заявник пропустив встановлений статтею 39 ЦПК України строк, і обставин, які б доводили неможливість заявити його своєчасно, судом не встановлено. Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про відвід підлягає залишенню без розгляду.

Щодо клопотання про зупинення провадження по справі, суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, об’єднаною палатою, ОСОБА_7 Палатою Верховного Суду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зупинення провадження у справі за цією підставою є правом, а не обов’язком суду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Зі змісту заяви представника відповідача про зупинення провадження вбачається, що ухвалами Верховного Суду від 04.07.2018 р. (справа № 488/4982/14-ц), від 12.07.2018 р. (справа № 488/6479/14-ц) та від 21.06.2018 р. (справа № 488/5027/14-ц) було відкрито касаційне провадження у відповідних цивільних справах. Разом із цим, до матеріалів клопотання заявником не надані матеріали конкретних позовних вимог по кожній із вказаних справ, внаслідок чого суд позбавлений можливості проаналізувати предмети спорів у цих справах і відповідно визначитись із доцільністю зупинення провадження у даній справі. Тому суд вважає необґрунтованим клопотання про зупинення провадження та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 36-37, 39-40, 252-253, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача по даній справі ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про відвід судді Селіщевій Л.І. – залишити без розгляду.

У задоволенні заяви представника відповідача по даній справі ОСОБА_6 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.І. Селіщева