Постанова № 7880228, 09.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009 року справа №13/481/07-АП-9/483/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - доповідача - Туркіної Л.П.,

суддів - Проценко О.А., Кожана М.П.,

при секретарі Ганноченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 20 вересня 2007 року

у справі №13/481/07-АП-9/483/07-АП (категорія статобліку 6.6.5)

за позовом Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення заборгованості у розмірі 1457,75 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області (далі Мелітопольська ОДПІ) звернулась із позовом до господарського суду Запорізької області, в якому просила стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області (далі СПД ОСОБА_2) за рахунок активів 1457,75 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перевіркою щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності встановлено продаж товарів без застосування РРО 155,55 грн., штрафна санкція нарахована в пятикратному розмірі та складає 777,15 грн.; відсутність цінників на 40 найменувань товарів, штрафна санкція нарахована 40*17=680 грн.

Відповідачу направлялось рішення про застосування штрафних санкцій №0002112320/0 форми «С» на загальну суму 1457,75 грн., яка на момент подачі позову є несплаченою.

Постановою господарського суду Запорізької області від 20.09.2007р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позовна заява була подана за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, суд також вказав на порушення позивачем ст.. 250 ГК України. Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущені строки застосування адміністративно господарських санкцій.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

У правовідносинах з позивачем Мелітопольська ОДПІ не є субєктом наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно господарських повноважень щодо субєкта господарювання. Таким чином кваліфікування штрафу, нарахованого спірним рішенням в якості адміністративно господарської санкції суперечить наведеним нормам.

Штрафні санкції, які застосовуються податковою інспекцією не підпадають під визначення адміністративно господарського штрафу, тому обмеження за ст.. 250 ГК України на них не розповсюджується.

Відповідач заперечення на апеляційну до суду апеляційної інстанції не надав.

Представники сторін до суду не прибули.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, співробітниками податкової було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктом підприємницької діяльності. ПП ОСОБА_2 За результатами перевірки складено АКТ перевірки №000745/08210101/2303/083202022308 від 26.06.2006р. У ході перевірки виявлено порушення п.п. 1, 2 5, 8 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» (далі Закон про РРО).

На підставі Акту перевірки, податковою винесено рішення №0002112330/0 від 07.07.2006р. про застосування фінансових (штрафних) санкцій за вказані порушення у розмірі 1457,75 грн.

Згідно ст.. 250 ГК України встановлено, що адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, Акт перевірки складено податковою 26.06.2006р., рішення про застосування штрафних санкцій винесено податковим органом 07.07.2006р., тобто в строк, визначений ст.. 250 ГК України.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, щодо порушення позивачем норм ст.. 250 ГК України не відповідає фактичним обставинам справи.

Як свідчать матеріали справи, з приводу стягнення заборгованості по сплаті санкцій позивач звернувся до суду 27.07.07р.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Матеріалами справи не містять доказів, що відповідач наполягав на застосуванні строків, передбачених ст. 99 КАС.

Таким чином, рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, оскільки ним невірно застосовані норми ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст.. 202 КАС України Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню згідно ст. 202 КАС України.

Згідно Статті 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість в сумі 1457,75 грн. в адміністративному та судовому порядку не оскаржена. Рішення про застосування штрафних санкцій не скасоване, в добровільному порядку сума заборгованості на погашена.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з СПД ОСОБА_2 1457,75 грн. заборгованості по сплаті штрафних санкцій.

На підстав викладеного апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області слід задовольнити, постанову господарського суду Запорізької області від 20 вересня 2008р скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області 1457,75 грн. заборгованості по сплаті штрафних санкцій.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 20 вересня 2008р скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, 72313, м. Мелітополь Запорізька область, за позовом Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області (вул. Кірова, 31 м. Мелітополь, 72312, ЄДПРОУ 26123817) 1457,75 грн. (одну тисячу чотириста пятдесят сім гривень сімдесят пять копійок) заборгованості по сплаті штрафних санкцій (одержувач - Місцевий бюджет м. Мелітополь, код 34676932, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 21080900, р/р 31113104700013).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 21.01.2010 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко